Постпандемічна архітектура
Чи стане "хмарочос майбутнього" імпульсом для українських забудовників
Сучасні архітектори вважають, що пандемія стане новим етапом розвитку нерухомості. Використання сталевого каркаса в 19 столітті поклало початок будівництву хмарочосів і перетворило більшість сучасних мегаполісів на «кам'яні джунглі». Тож нещодавно американське архітектурне бюро теж запропонувало свій варіант нерухомості майбутнього – концепт хмарочоса-2030, який має поєднувати робочі та житлові зони, парки, сади, торгові приміщення та інші об’єкти інфраструктури.
Планується, що величезний 400-метровий хмарочос буде розташовуватись в центрі Сієтлу, а його конструкцію та структуру розроблять з урахуванням багатьох сучасних вимог та досвіду постпандемічного світу. Серед основних – обмежена кількість людей, умови для дотримання соціальної дистанції, великі зелені зони, переважання органічних матеріалів, наявність різних типів інфраструктури під одним дахом та інші. За задумом авторів проекту, така будівля стане справжнім кварталом «вгору». Тобто хмарочос міститиме всі елементи, необхідні для сучасного жителя мегаполісу, щоб почуватись добре. Тож ізоляція в рамках одного будинку стане не покаранням, а комфортною реальністю для більшості мешканців.
Найперший цікавий елемент – це конструктив будівлі. За планами, він складатиметься з металевого каркасу-«екзоскелету» та бетонних опор в головній опорній частині. А от більшість перегородок передбачаються з деревини – натурального органічного матеріалу. Всього висотка матиме 150 тисяч м² площі, розподілених між вісьмома окремими супер-блокам. Кожен такий блок буде мати свою спеціалізацією: загальна торгова зона, готелі, офіси, а також різні за класами житлові блоки. Між ними планують розташувати різноманітні зони спільного призначення – парки, концертні зали, місця для вигулу тварин тощо. За планами розробників, така споруда буде нейтральною або близькою до цього за кількістю викидів вуглецю. Такого ефекту планують досягти завдяки наявності великої кількості живих дерев, а також використання інших екологічних технологій.
Тож людина в хмарочосі майбутнього матиме доступ до всього, що зараз вона може отримати в рамках, щонайменше, кварталу або навіть цілого міського району.
Окрім питання дотримання соціальної дистанції, така концепція вирішує також ще одну актуальну проблему сучасних мегаполісів – затори. Сьогодні середній мешканець великого міста втрачає, щонайменше, 70-100 годин на рік через щільний трафік. Але якщо всі необхідні об'єкти будуть доступні під одним дахом, відпаде необхідність в таких тривалих переміщеннях. А зекономлені близько 2-х тижнів чистого часу на рік можна буде витратити на родинні справи, спорт, навчання або іншу продуктивну діяльність. Крім того, від цього виграють й мешканці інших будинків, адже, якщо хоча б у частини жителів міста не буде потреби щодня їздити на роботу або магазин, це дуже сильно розвантажить дорожні мережі.
На жаль, в Україні поки що зарано говорити про реалізацію настільки ж амбітних проектів, як 400-метрові хмарочоси з екзоскелетами. Найперше тому, що таке житло точно не буде дешевим. Якщо якась компанія навіть візьметься за таке будівництво, це, радше, іміджева історія. Поки подібні технології не стануть масовими, вартість квадратного метра в такому житлі або офісі може в декілька разів перевищувати середні показники по ринку, якщо брати порівнянні класи нерухомості. Крім того, для реалізації таких проектів потрібно залучати дешеві кредити або довгострокові мільярдні інвестиції.
З іншого боку, вже зараз в Україні деякі забудовники намагаються відходити від проектів зведення виключно «свічок», натомість займаються комплексною забудовою цілих районів. Сюди входить розробка єдиної концепції для комплексу та його території, ландшафтний дизайн, облаштування спільних зон – лаунжів, барбекю, басейнів, зон відпочинку на даху, переговорних або дитячих кімнат тощо.
Також забудовники прискіпливо розробляють та підбирають ансамбль орендарів, щоб мешканцям були доступні всі необхідні послуги, не виходячи з власного двору. Серед преміальних фішок може також бути консьєрж-сервіс, який агрегує на собі взаємодію мешканця будинку із різними послугами – починаючи від оплати комуналки або виклика майстра, закінчуючи хімчисткою чи навіть організацією зустрічі тещі в аеропорту або на центральному вокзалі.
Частину нерухомості девелопер може залишати для себе – розвивати напрямки апарт-готелів, квартир під оренду та інших суміжних форматів. Які поки що є рідкісними для України, проте давно користуються популярністю серед забудовників за кордоном...
Але амбітний проект хмарочосу майбутнього в Сієтлі показує деякі важливі архітектурні тренди, які будуть диктувати моду. Акцент на дотриманні соціальної дистанції, поєднання в будинку різноманітних типів інфраструктури та вуглецево-нейтральний вплив на довкілля – ці напрямки зовсім скоро можуть стати більш масовими.
Навіть в Україні, якщо порівнювати престижні будинки кінця 90-х років з сучасним елітним житлом, або навіть бізнес-класом, динаміка розвитку вітчизняного ринку є дивовижною. Тому, хоча в нашій країні поки що навряд будуть втілені в життя аналогічні проекти у форматі хмарочосів, можна бути впевненими, що варті уваги новації точно будуть помічені вітчизняними девелоперами. Адже забудовники вже зараз намагаються слідувати багатьом з трендів, які націлені на максимізацію комфорту мешканців.
- Чому просто "бути на виду" вже не достатньо? Андрій Волнянський вчора о 23:05
- Зброя в тіні недбалості: як одна помилка важить більше за два вироки Дмитро Зенкін вчора о 23:01
- Чи є крадіжка в магазині дзеркалом нашого суспільства? Світлана Приймак вчора о 23:00
- Як воєнком на адвокатів гнівався Юрій Стеценко вчора о 20:44
- Джерела фінансових показників – шлях боротьби із фінансовим шахрайством Артем Ковбель вчора о 14:08
- Референдум: про що можуть запитати українців Ірина Овчар вчора о 00:23
- ШІ у різних сферах: тандем чи боротьба? Михайло Зборовський 07.03.2025 13:05
- Наслідки ухилення від експертизи ДНК Владислав Штика 07.03.2025 00:00
- Визначення батьківства: як віднайти правду про батьківство після смерті Світлана Приймак 06.03.2025 22:57
- Корупція на експорт: як нові закони ставлять бізнес під удар Дмитро Зенкін 06.03.2025 15:28
- Кадровий потенціал українських ВНЗ: як утримати й мотивувати викладачів Віталій Кухарський 06.03.2025 14:30
- Суддя та абревіатури Євген Магда 06.03.2025 10:38
- Як перетворити невизначеність на перевагу: стратегія Ілона Маска Катерина Мілютенко 05.03.2025 20:27
- The Socio-Economic framework for Ukraine's reconstruction: challenges and strategies Сергій Шинкаренко 05.03.2025 16:08
- Автономія та децентралізація: шлях до ефективного освітнього менеджменту вишів Віталій Кухарський 05.03.2025 14:30
-
У Дніпрі на маршрути випустили другу партію трамваїв із Лейпцига – фото
Бізнес 2886
-
Плюс 40 000 населення та нові бізнеси. Як змінився Ужгород за три роки повномасштабної війни
2666
-
Maxar офіційно підтвердила відключення України від супутникових знімків: пояснення компанії
Бізнес 2378
-
Війна без США. Як Європі та Україні створити Стратегічні сили стримування Росії
2134
-
Вступ в ЄС. Україна успішно пройшла скринінг щодо вільного руху товарів
Бізнес 1613