Авторские блоги и комментарии к ним отображают исключительно точку зрения их авторов. Редакция ЛІГА.net может не разделять мнение авторов блогов.
08.01.2020 20:44

Комплаєнс-контроль: що це і як працює в Україні?

Виконавчий директор Незалежної асоціації банків України

Спершу розгляньмо термінологію. Загалом саме поняття «комплаєнс» у спрощеному розумінні означає «контроль». Контроль за виконанням вимог законодавства, а також локальних правил банку.

Чому сьогодні це важливо?

Фінансово-економічні кризи останніх років особливо яскраво виявили проблеми банківської системи та стали причиною посилення вимог регуляторів до банків.

Наразі держава значно пильніше стежить за виконанням банками вимог до фінансових установ, ніж, скажімо, років 15 тому. Банківська система змушена зважати на цей момент і впроваджувати структурні зміни у своїх внутрішніх процесах. Мета – зробити ці процеси більш ефективними та стійкими до ризиків.

Ще один стимул – високі штрафні санкції, що змушують керівництво банків приділяти більше уваги дотриманню законодавства, а також розробленню напрямів політики банку.

Вінстон Черчилль стверджував: «За безпеку треба платити, за її відсутність – розплачуватися!» 

Отже, сьогодні кожному банку потрібен хтось, хто нестиме відповідальність за те, щоб від моменту появи нового правила, нової вимоги, вказівки і до моменту їх скасування, заміни, трансформації банк міг розвиватися та функціонувати, але водночас дотримувався встановлених правил гри.

Цю відповідальність несе комплаєнс-контролер із функціональним підпорядкуванням Наглядовій раді банку.

Його діяльність можна розкласти на три важливі «скіли» або «функції»

Перший – це безпосередньо контроль за дотриманням правових норм і внутрішніх вимог організації. Мається на увазі вирішення конфліктів бізнес-інтересів, контроль за дотриманням етичних норм і впровадження антикорупційних заходів, коли це потрібно.

Другий скіл, який повинен мати такий фахівець, – це системність у питаннях запобігання потенційним комплаєнс-ризикам і контролю над ними. Адже постійний моніторинг законодавства та зовнішніх факторів ринку – його основна діяльність.

І третя надважлива навичка, що є останньою в списку, але не за значенням – це комунікабельність. Адже найскладніше завдання контролерів – переконати інших працівників банку дотримуватися комплаєнс-програми в повсякденному діловому житті. Для цього треба володіти різними способами переконання. Оскільки насправді тільки тоді, коли «внутрішні клієнти» довіряють комплаєнс-контролерам і виконують усі правила, можна сказати, що ця система працює ефективно. Проте для цього потрібне ще дещо надважливе.

В організації роботи комплаєнс-контролю вкрай необхідно сформувати детальні компетенції та правила взаємодії між Наглядовою радою банку та службою комплаєнс як незалежного підрозділу банку. Потрібне розуміння форматів звітів, інформування про ситуацію в банку, прийняття рішень із тієї чи іншої ситуації. Адже будь-який фахівець, хоч би який досвід він мав, не буде продуктивним за поганої комунікації.

Вимоги до ідеальних комплаєнс-контролерів: які вони?

Одразу зазначу, що ця професія наразі досить затребувана, а фахівців – бракує.

До речі, ще кілька років тому спеціалістів у галузі комплаєнс-контролю з досвідом практичної діяльності було дуже мало. У квітні 2014 року видання «Financial Times» взагалі зарахувало комплаєнс до найбільш затребуваних фінансових професій, назвавши нашу сучасність «епохою співробітників із комплаєнс».

Отже, насамперед комплаєнс-фахівці повинні мати досвід роботи юристом, рідше – фінансистом чи аудитором. З огляду на специфіку комплаєнс-контролю, освоїти його повністю здужають грамотні фахівці в юридичній і фінансовій сферах.

Варто зазначити, що в наших реаліях професійних комплаєнс-контролерів катастрофічно не вистачає. Наразі кадри переважно набирають із власних внутрішніх джерел – юристів, аудиторів або фахівців напряму «фінансовий моніторинг». Але варто розуміти – цього недостатньо.

Крім встановлення вимог до кваліфікації фахівців у сфері комплаєнс, спостерігається яскраво виражена потреба створення навчальних центрів, де була б можливість здобувати знання, розширені міжнародною практикою. На сьогодні в Україні такого немає, а у вищих навчальних закладах необхідні дисципліни теж не викладають.

Є окремі компанії, що надають послуги професійного навчання та підвищення кваліфікації за міжнародними програмами підготовки ICA у сфері комплаєнс. Проте вони коштують від $6 тисяч за один курс і потребують високого рівня обізнаності учасників. Крім того, в Україні можливе лише дистанційне навчання – очно програму можна пройти лише за кордоном.

Тому я вважаю, що наразі навчання у сфері комплаєнсу варто впроваджувати централізовано на рівні Національного банку України. Це може вирішити багато проблем із пошуком кадрів.

На своєму рівні, в НАБУ, ми проводимо семінари, сфокусовані на процесі створення ідеології комплаєнс, саме на тому, на що він спрямований і як будувати процедури контролю в українських реаліях. Проте не менш важливими є питання підбору та підготовки кадрів для цього напрямку. 

Працюємо та розвиваємося далі!

Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.
Последние записи
Контакты
E-mail: blog@liga.net