Як подолати партійну корупцію?

Чи буде наступний парламент гірший? Моя відповідь – буде, якщо збережеться діючий виборчий закон! А чи потрібні країні нові позачергові вибори парламенту? Потрібні. Отже, дилема: вибори потрібні, а парламент буде гірший... Що робити? Змінити виборчі правил

Чи буде наступнийпарламент гірший? Моя відповідь – буде, якщо збережеться діючий виборчий закон!А чи потрібні країні нові позачергові вибори парламенту? Потрібні. Отже,дилема: вибори потрібні, а парламент буде гірший... Що робити? Змінити виборчіправила!

Поясню ще раз своюпозицію, про яку говорю останні роки:

1. Закон провибори парламенту повинен повністю ліквідувати корупцію! Згодні? Яку корупцію?Партійну! Закриті списки потрібно ліквідувати як клас. Це "кормушка"партійних вождів, це партійне "рабство" та "кріпацтво".Останнє цьому підтвердження - голосування парламенту закону 3700, згідно якогокандидатів вилучають із списку, за який вже проголосували виборці. Абсурд!Навіщо тоді вибори?

2. Що взамін, які правила виборів?Відповідь: ті, які найбільше наближають депутата до виборців. І тут є тількидва шляхи: повна мажоритарка, або відкриті регіональні списки. Лідери, вождіпартій теж повинні отримати безпосередню, як особистості, підтримку виборців.Немає чого ховатися за списком! Критики скажуть, що на мажоритарці роздають"гречку". Так, роздають, але, це проблема не кандидатів, а виборців,яких: а) довели до зубожіння; б) залишили напризволяще. Тому боротися із"гречкою" потрібно не відміною мажоритарки (вона, наприклад, успішнопрацює в розвинутих країнах), а: підняттям рівня життя людей, їхньоїосвіченості, культури, викупом їхнього голосу державою, врешті-решт, але, зпозбавленням такого виборця права голосу. Потрібно шукати шляхи, а непідігрувати партійним вождям.

3. Є ще один шлях - відкриті регіональнісписки партій. Теж правила, які успішно працюють в Європі. В чому їхня суть?Кожна область розбита на кількість мандатів, в залежності від кількостівиборців. Наприклад, Львівщина - 12. Тому, будь-яка партія в своємурегіональному списку може передбачити не більше 12-ти кандидатів, причому валфавітному порядку. Виборець отримує два бюлетені: один з переліком партій(бажано без зазначення лідера, хай виборець вчиться, цікавиться сам), другий іззазначенням регіональних списків кожної партії. Зрозуміло, що якщо виборецьпроголосує за, наприклад, партію Саакашвілі, то він шукатиме в регіональномусписку того кандидата, серед 12-ти, який йому найбільше подобається якпредставник партії Міхо. Лідери партій мають також пройти через це горнило, щобпідтвердити своє право на лідерство, а не отримання своєї посади черезпартійних підлабузників. Таким чином, буде ліквідована партійна корупція. 

В чому загрозапартійної корупції - в способі мислення та залежності. Оскільки, депутат, якийприйде до влади, в т. ч. лідер партії, не зможе мислити по-іншому у владі... Він не поборе спокусу корупційнозбагатитися, використовуючи владні повноваження, або, виконуючи вказівки.

І останнє, не менш, а можливо, й більшключове: повна заборона політичної реклами! Виборець повинен голосувати розумом,а не серцем! Політична реклама подвійно вигідна олігархам: а) через те, що всітелеканали належать їм і вони заробляють фінансово; б) через патронуваннявідповідних партійних проектів, в які вони делегували своїх представників. Давайте, таким чином, боротися із олігархією в країні!

Чи реально змінити виборчі правила цимпарламентом? Відповідь: нереально! Хто ж буде "підрізати" себекоханого? Та й олігархи, які контролюють достатню частину парламенту заборонятьце робити. Навіщо їм це? Отже,вихід тільки один: якщо суспільство хочеперевиборів, воно повинно змусити парламент прийняти нові правила виборів.