Порятунок економіки треба починати з економії на владі

Запровадивши жорстку загальнонаціональну економію можна відвернути економічний колапс України. Держава має подати приклад громадянам – передусім скоротити бюджетні витрати на владу та «політизовані» проекти. Політики й високопоставлені чиновники мають працювати більше, а отримувати менше.

Уже місяць економіка Україна стоїть над борговою прірвою. Москва дуже хоче зіштовхнути нашу країну вниз торгівельними санкціями і агресією в Криму. Але не вона однапідвела нас до цього краю. Режим Януковича безперервно позичав за кордоном (переважно в Росії) чотири роки – і розкрадав з бюджету дедалі більше цих грошей. Повалений уряд планував цього року взяти в борг ще 163,5 мільярди гривень (а це 41% всього держбюджету-2014!). Проте не домовився про кредит навіть із Кремлем. Після Євромайдану нова влада вже не буде торгувати державним суверенітетом. Тож московська «кредитна голка» не для нас.

Єдиний вихід України – жорстка економія. Мусимо всім миром «затягнути пояси», як це зробили народи Греції, Іспанії, країн Балтії. Використати всі можливості для заощадження ресурсів та енергії, переглянути життєві стандарти, більше працювати. Все це ми зможемо, якщо приклад покаже держава, влада. Політики, чиновники, олігархи мають першими почати економію на собі, своєму комфорті, – аби негайно зменшити навантаження на державний бюджет, не допустити боргової катастрофи.

Мною зареєстровано відповідний проект Постанови Верховної Ради «Про заходи щодо стабілізації економіки України, скорочення бюджетних витрат та інтенсифікації державного управління», яка має стати одним з перших кроків загальнонаціональної економії на владі.

Насамперед, даним документом пропонується утворити державний «Фонд відбудови України». Це механізм, покликаний акумулювати в одному місці кошти з різних джерел, за рахунок яких можна буде реанімувати українську економіку. Доходами цього фонду мають стати: понадпланові  надходження  від приватизації державного майна, включно від реалізації майна, награбованого попередньою владою; добровільні внески громадян України чи мігрантського середовища; допомоги інших держав, підприємств, установ та організацій.

Серед іншого, політики й високопосадовці мають працювати більше, ніж зазвичай, а грошей отримувати менше. Це не лише «кара» за всі владні провали останніх років, а й спосіб заощадити гроші на пенсії та зарплати простих українців. Тому проект цієї Постанови передбачає скасування, на час до кінця 2014 року, всіх премій та грошових винагород Президента України, народних депутатів України, членів Кабінету Міністрів України та суддів. Крім того, вони мають бути позбавлені будь-яких додаткових оплачуваних відпусток. Ідеться й про мою особисту зарплату та відпустку. Врахувавши резонні пропозиції колег, з переліку в цій постанові було виключено службовців нижчих ланок, як це передбачалось в першому варіанті проекту. Насамперед, зважав на наднизькі зарплати у держслужбовців на місцях – не можна допустити зниження і без того невеликих їхніх доходів.   

Інший ключовий момент: припинення розкрадань на держзакупівлях, обсяг яких ще 2012 року перевищував 50 мільярдів гривень.  На знищення цієї корупційної системи підуть місяці. Але Постанова визначає необхідний перший крок: нарешті розглянути в сесійній залі два законопроекти, які повернуть журналістам і громадським організаціям зовнішній контроль над процедурами закупівель.

Далі, вимагаю суворого заощадження бюджетних коштів усіма органами влади, самоврядування, держпідприємствами. Проектом Постанови доручається Уряду в місячний термін розробити й запровадити заходи економії по всіх можливих напрямках. Найголовніші сфери розтринькування народних коштів вказані конкретно. Це будівництво й ремонт чиновницьких приміщень, службові авто, презентації й урочистості. В разі прийняття Постанови, Кабінет Міністрів буде зобов’язаний окремо прозвітувати, на скільки він скоротив конкретно ці марнотрати.

Відзначу: ці незвичайно жорсткі для запанілих депутатів та чиновників заходи насправді м’які, порівняно з політичними та економічним реаліями. Експерти-фінансисти, з якими консультувався, підтверджують: такі радикальні кроки будуть незайвими для збалансування держбюджету.

Ще одне велике поле для економії – інфраструктурні мегапроекти, які ініціюються, насамперед, політиками та олігархами, але чіткого економічного ефекту не мають. Ми досі не розплатилися за суперкорумповане проведення фіналу Євро-2012 (бюджетні витрати 58-80 мільярдів гривень). Але режим покращенців уже підрядився приймати фінал Євробаскету-2015. І паралельно почав офіційну (з витратами) боротьбу за право прийняти Зимову Олімпіаду-2022. Слава Богу, що ми скинули ту владу, бо вона вже замахнулася й на футбольне Євро-2020!

Крім того, в грудні минулого року Москва схилила Януковича розпочати підготовку до мегабудівництва: транспортного переходу через Керченську протоку. Ще невідомо, чи реально взагалі спорудити цей об’єкт вартістю в 3 мільярди доларів. Але Мінінфраструктури, спільно з росіянами, вже замовило передпроектні роботи, за які треба буде розплатитися з держбюджету України.

Всі ці ініціативи мабуть забезпечують роботою когось із наших співвітчизників. Але держбюджет просто не може собі дозволити подібні велетенські будови! Нагадаю: саме через спортивні та транспортні суперпроекти в боргових ямах опинилися Греція та Іспанія. Тому ця антикризова Постанова передбачає заборону використання бюджетних коштів на Євробаскет, Олімпіаду й усі подібні проекти. Приватні  інвестори зможуть і надалі реалізувати їх своїми силами, а уряд сприятиме їм в межах своїх звичайних повноважень і кошторисів.

Сподіваюсь на одностайну підтримку цієї Постанови усіма депутатами Верховної Ради. Наголошую: голосування за цей проект стане публічним індикатором особистої відповідальності та політичної адекватності кожного парламентаря. Порятунок української економіки – справа кожного українця!