Ось вона, "золота молодь ОРДЛО", котра може стати мажорством українського студенства, відповідно до волі малоросійського змосковщеного керівництва нинішнього Печерська. Повний пздх...
Як ставитись нашій студентській молоді до тих, хто в молодіжних організаціях ОРДЛО та Криму ще недавно штурмували окопи укрів на молодіжних зборах, які на воюючій території проводяться регулярно? Як бути нашим дітям, чиї батьки полягли смертю героїв у боях проти окупантів, коли сини і дочки окремих із загарбників, точніше - бойовиків, будуть знаходитись з ними в студентських аудиторіях? Це, їй-право, якесь дурновате дурохамівство. Хто лиш подібне міг придумати?!
Ми з уст влади роками чули цілком зважену і зрозумілу тезу: Україна, начебто, ні за яких обставин не визнає будь-яких документів самопроголошених сепаратистських формувань на Сході Донбасу, анексованого Криму, бо це фейк. Що, подібне твердження за правління пана ЗЕ вже накрилося мідним тазом? А як же тоді зрозуміти, що бюджетні місця в українських вузах віддаються не нашим дітям, які це заслужили по-праву, насамперед, стараннями в навчанні, а людям із папірцями, на яких стоять печатки сепаратистських окупаційних формувань з двоголовими російськими гербами?
ПС. Мені аж рука свербить назвати тих, хто закусивши вудила клеять дурного до плоту, маючи за високе щастя наступного навчального року в студентах зустріти нововідроджених Зой Космодем'янських та різних-усяких Павликів Морозових. Один із таких пропагандистів цього безтолкового ворожого новаторства якось ледве не вискочив із штанців, розхвалюючи акт поділу українських абітурієнтів на чорних та білих. Як, мовляв, це мило і щасливо! Поки що утримаюсь від такої публічності. А лише зауважу, що якби була клепка в тих, хто відстоює цю ідею на Печерських пагорбах, тим самим виконує завдання Кремля за будь-яку ціну вчити для окупованих територій молодий контингент у наших вишах, то виділив би їх в окремі навчальні групи, запросив фінансування в Євросоюзу, у наших американських колег, а не відбирав би майбутнє в українських юнаків та дівчат, котрі понад усе бажають навчатися в рідних університетах. Тільки ж для цього потрібно розум мати, а не носити голову для того, щоб брати під козирьок будь-які безглузді вказівки московитських малохольних.
Одне слово, добропорядне панство, вони наших людей, дітей наших за одне-два слова, мовлені українською на тій стороні фронту саджають до катівень, шкіру здирають з живих, а ми їхню молодь хлібом-сіллю зустрічаємо, в студенти без іспитів за державний кошт зараховуємо - оце справедливість! У влади нинішньої, мені здається, розпочався стокгольмський синдром! Чим це все закінчиться? Нічим добрим - це точно...