Звільнення від мобілізації - хабар освітянам перед виборами?

Колізії життя за нинішньої влади набирають все більшого абсурду, химерного поєднання трагічного і карикатурного. В країні війна і, здавалося б, час серйозних випробувань для всіх,  насамперед щодо мобілізації потенціалу чоловіків на захист рідної держави. Аж ні. Для вибраних, виявляється, закрита дорога до АТО. Парламент, за, зрозуміло ж,  високою згодою у верхах, приймає поправку до закону про мобілізацію, яка проголошує: викладачі вишів, науковці, вчителі законодавчо індульговані (даруйте за подібний новослів) від мобілізації,  залишаються на «великій землі» фактично для… розмноження. Як мені пояснив знаючий чоловік, близький до роботи вченої ради Міносвіти, «всі чимдуж уже поперли мішки грошей поперед себе, щоб здобути виняток від призову війни у вигляді негайного захисту кандидатських звань…» У школах, від Києва аж до дальніх хуторів, повне перепланування навантажень для педагогів, аби усі чоловіки мали не менше 0,75 ставки, що стає офіційний захисним бар’єром від фронту.

Що це, скажіть, коли не узаконена корупція на рівні держави!?

І це тоді, зауважу, коли вишів в Україні стільки, що їх, як офіційно визнано, сотні нікому не потрібних. Під їхнім дахом пригрілося тисячі викладачів, тепер уже звільнених від мобілізації. Ці надумані, нікому не потрібні учбові заклади роками виконували роль годівниць для підприємливих людей у сфері освіти, а тепер стали ще й надійним громовідводом від виконання патріотичного обов’язку окремими громадянами перед народом та державою. Кому в Україні не відомо, що підготовка ряду фахівців, як ось, скажімо, юристів, журналістів у розрахунку на душу населення побила рекорди Гіннеса. Чистки цих авгієвих конюшень чомусь і не передбачено, а тепер вони ще стали золотими парасольками, під які ховаються всі, кому агресія Росії байдужа…

В Україні масово готуються професії, які нікому не потрібні.  Далекі від життя як зорі. До прикладу, перукарі з вищою освітою. Смішно, але факт:  маємо тепер навіть магістрів-цирульників! І на підготовку таких, з дозволу сказати фахівців, накладається броня від призову на захист Вітчизни. Корисно це, скажу, як сліпому дзеркало…

Відтак, якість української освіти опинилася аж на сімдесят другому місці у світі! А ми ж хочемо у Європу, у складі якої знаходиться, не забуваймо, - лише двадцять вісім держав…

Є у мене «все знаючий» приятель, який факт встановлення індульгенції від участі в війні для освітян це пояснив так. Мовляв, учителі, вузівці найбільше нашкодили в тому, що Україна й по нині залишається напіврадянською, що совка у нас так багато, як болота. Саме освітяни є найближчими, найбільш пригодованими помічниками в обдурюванні виборців кожною новою владою, позаяк саме вони завжди складають основу так званих виборчих комісій, які насправді давно перетворені в центри з махлювання при підрахунку голосів. І реверанс влади «по-новому» у бік саме цієї категорії громадян напередодні виборів до місцевих рад є якраз публічний й нахабний хабар освітянам. І це закладає нову бомбу під наше майбутнє…

Не сповна поділяю цю думку, але і така, мабуть, варта уваги…