Податкова аміністія. Урядовий варіант
21 травня 2014 року на засіданні Кабінету Міністрів України схвалено законопроект, яким пропонується механізм реалізації податкової амністії для платників податків в Україні.
21 травня 2014 року на засіданні Кабінету Міністрів України схвалено проект Закону Укаїни «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей уточнення податкових зобов’язань з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість у разі застосування податкового компромісу». Фактично, даним законопроектом урядом пропонується механізм податкової амністії для платників податків в Україні.
Основні положення цього законопроекту передбачають можливість звільнення від відповідальності платників податків за заниження податку на додану вартість та податку на прибуток за періоди до 2014 року при умові сплати 15% податкових зобов’язань. Тобто, ті підприємці, які змушені були попри свою волю брати участь у незаконних податкових схемах при колишній владі, отримали шанс уникнути відповідальності за порушення податкового законодавства.
Скористатись податковою «індульгенцією» платники податків зможуть протягом 60 днів з дня набрання чинності таким законом.
При застосуванні податкової амністії (у проекті Закону вживається термін «податковий компроміс» - О.Г.) уточнення податкових зобов’язань буде здійснюватися платником податків у такій послідовності:
1.Платник податків подає уточнюючий розрахунок за відповідний період до 2014 року (при цьому цей законопроект не передбачає позбавлення платника податків обов’язку сплатити штраф у розмірі трьох відсотків від суми такої недоплати).
2.Контролюючий орган протягом 10 календарних днів з дня , наступного за днем подання уточнюючого розрахунку направляє відповідний запит, який містить інформацію про можливі порушення платником податків вимог податкового законодавства. У разі не направлення такого запиту сума податкових зобов’язань вважається узгодженою
3.Платник податків після отримання запиту на отримання податкової інформації для проведення зустрічної звірки надає відповідь протягом 10 календарних днів.У разі не надання відповіді протягом 10 календарних днів компроміс вважається не досягнутим.
4.За результатами проведення зустрічної звірки складається довідка, яка підписується платником податків і посадовою особою контрольного органу.
5.У разі виявлення заниження податкових зобов’язань (окрім тих, які показувались в уточнюючому розрахунку) , контролюючий орган проводить перевірку і за її результатами приймає податкове повідомлення-рішення.
6.У разі отримання платником податків довідки , податкові зобов’язання , визначенні в уточнюючому розрахунку , або у випадку не направлення такої довідки чи податкового повідомлення-рішення у 60 денний строк після подання уточнюючого розрахунку, така сума вважається узгодженою.
7.Платник податків сплачує узгоджені податкові зобов’язання визначені в уточнюючому розрахунку та/або податковому повідомленні-рішенні у розмірі 15% від такої узгодженої суми протягом 10 календарних днів з дня узгодження (при цьому інші 85% такої суми вважається погашеними). У випадку, якщо платник податків починає процедуру адміністративного та/або судового оскарження податкового повідомлення-рішення, яке прийнято за наслідками розгляду контролюючим органом уточнюючого розрахунку, податковий компроміс не застосовується до неузгодженої суми.
Податковий компроміс вважається досягнутим після сплати платником податків узгоджених податкових зобов’язань. Уточнені періоди, які будуть перевірені органами доходів і зборів, не підлягатимуть подальшим перевіркам. Штрафи та пеня до платника податків не застосовуються.
Діяння, вчинене службовою особою (службовими особами) платника податку, що призвело до заниження його податкових зобов’язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість, якщо такі податкові зобов’язання уточнені під час застосування податкового компромісута сплачені до бюджетів , не вважається умисним ухиленням від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів), а тому такий платник щодо цих сум не може бути притягнений до кримінальної відповідальності.
Важливим моментом цього законопроекту є його норма щодо великих платників податків, згідно якої у разі коли великий платник податків не скористався податковим компромісом та не сплатив до бюджету податкові зобов’язання з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість за податкові періоди до 1 січня 2014 року, контролюючий орган після закінчення строку подання уточнюючого розрахунку для застосування податкового компромісу проводить документальну перевірку такого платника податків .
Окрім цього, цим законопроектом передбачається, що уточнення платником податків податкових зобов’язань шляхом надання уточнюючого розрахунку не впливає на розмір податкових зобов’язань його контрагентів.
Примітка. Наразі законопроект направлено урядом до парламенту для його реєстрації та подальшого опрацювання у профільному комітет і Верховної Ради України.
- Факапнули грант? ТОП-5 причин, чому заявка «провалилась» Олександра Смілянець 20:33
- Чому українські спортсмени змінюють громадянство Тарас Самборський 16:04
- Неправильні бджоли на ринку золота Володимир Стус 03:29
- Аналіз ситуації з Ольгою Харлан під час Чемпіонату світу у серпні 2023 року Тарас Самборський вчора о 15:01
- "Водна армія": як хвиля фейків знищує репутацію за ніч Михайло Зборовський вчора о 13:39
- Нерухомість під час війни: чому інвестиції в Київ та область стають "новою класикою" Антон Мирончук вчора о 10:43
- Багатолике зло: якою буває корупція Анна Макаренко 16.10.2025 17:21
- Матриця Ейзенхауера: як відрізняти термінове від важливого та не вигорати Олександр Скнар 16.10.2025 12:00
- Енергостандарти-2025: спільна мова з ЄС Олексій Гнатенко 15.10.2025 18:47
- Штатні заявники у справах про хабарництво: між викриттям та провокацією Іван Костюк 15.10.2025 16:49
- Звільнення після закінчення контракту: як діяти та що каже судова практика Світлана Половна 15.10.2025 13:29
- Правовий статус ембріона: законодавчі прогалини та етичні виклики Леся Дубчак 14.10.2025 18:51
- Як уникнути конфліктів за бренд: основні уроки з кейсу "Галя Балувана" vs "Балувана Галя" Андрій Лотиш 14.10.2025 17:01
- Дзеркало брехні: чому пластичний скальпель не зцілить тріщини у свідомості Дмитро Березовський 14.10.2025 16:09
- Охорона спадкового майна безвісно відсутніх осіб: ключові правові нюанси Юлія Кабриль 13.10.2025 15:45
- Як уникнути конфліктів за бренд: основні уроки з кейсу "Галя Балувана" vs "Балувана Галя" 115
- Як ШІ трансформує грантрайтинг – і чи професійні грантрайтери ще нам потрібні 93
- Звільнення після закінчення контракту: як діяти та що каже судова практика 87
- Українська національна велика мовна модель – шанс для цифрового суверенітету 63
- Як встановити цифрові правила в сім’ї та навчити дитину керувати гаджетами 54
-
У Києві приватизують офіс компанії, яка проєктувала майже всі станції метро
Бізнес 7029
-
Православні країни приречені жити гірше? Клімкін питає Грицака: великий подкаст
5398
-
Росія програла 20-річний судовий процес проти ексакціонерів ЮКОСу: має заплатити $65 млрд
Бізнес 4145
-
В Україну заходить новий фонд, який хоче інвестувати $500 млн. Які галузі його цікавлять
Технології 3177
-
Apple викупила право на трансляцію Формули-1 у США за $750 млн
Бізнес 2658