Щодо запровадження в Україні інституту кваліфікованих інвесторів

26 вересня 2013 року Кабінет Міністрів України на своєму черговому засіданні погодив проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визначення кваліфікованих інвесторів в цінні папери», розроблений Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку. Ключовою новацією даного регуляторного акта є запровадження визначення на законодавчому рівні поняття «кваліфікований інвестор» та встановлення механізму розміщення цінних паперів серед кваліфікованих інвесторів на фондовому ринку України.

У більшості країн з ринковою економікою на фондовому ринку уже існує поняття «кваліфікованих інвесторів», які наділені більшими правами й мають додаткові інструменти інвестування в порівнянні зі звичайними інвесторами. Так, на законодавчому рівні поняття кваліфікованих інвесторів визначено у США, більшості країн Європи, Росії та інших.

При цьому питання про віднесення інвесторів до кваліфікованих чи некваліфікованих вирішується законодавцями іноземних країн з використанням різних методів, серед яких виділяють: формальний, експертний та змішаний.

Згідно формального методу визначення кваліфікації інвестора проводиться на підставі кількісних показників, закріплених у законодавстві.

При застосуванні експертного методу, який застосовувався раніше у США, віднесення інвестора до кваліфікованих чи некваліфікованих здійснювалося судом на підставі думки експертів та законодавчих норм.

Сутність змішаного (формально-експертного) методу полягає у визначенні кваліфікації інвестора як за формальними критеріями, так і за рішенням експертної організації (органу).

З отриманням статусу кваліфікованого інвестора особа в іноземних країнах набуває додаткові права і вигоди при інвестуванні на фондовому ринку.

Так, з новим статусом кваліфікований інвестор може інвестувати кошти у придбання цінних паперів, не призначених для широкого кола учасників фондового ринку. Це обумовлено тим, що статус кваліфікованого інвестора сигналізує регуляторам фондового ринку, що конкретний інвестор не потребує всебічного захисту його прав і, як наслідок, він може інвестувати кошти в більш ризиковані, але відповідно і більш доходні інструменти.

Крім того, у кваліфікованого інвестора виникає можливість отримувати спеціальну інформацію про професійних учасників фондового ринку, яка, зазвичай, є недоступною для звичайних (некваліфікованих) інвесторів. Тобто, кваліфіковані інвестори є більш поінформованими про учасників ринку, про інструменти фондового ринку, про характеристики цінних паперів.

На нашу думку, всі ці привілеї здатні надати реальні переваги кваліфікованим інвесторам тільки на розвиненому фондовому ринку. Наприклад, у Росії, в якій інститут кваліфікованих інвесторів було запроваджено у 2007 році, більшість інвесторів працює на ринку стандартних інструментів і набувати спеціального статусу не поспішає.

У зв’язку з цим, запровадження в Україні інституту «кваліфікованих інвесторів в цінні папери» виправдає себе, тільки за умови вдосконалення інфраструктури фондового ринку, а також розширення асортименту фінансових інструментів. Сподіваємось, що поштовхом до цього стануть євроінтеграційні прагнення України, які сьогодні набувають небувалої актуальності і ставлять нашу країну перед необхідністю реформування вітчизняного законодавства у напрямку його адаптації до законодавства ЄС.