Щодо запровадження в Україні інституту кваліфікованих інвесторів
26 вересня 2013 року Кабінет Міністрів України на своєму черговому засіданні погодив проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визначення кваліфікованих інвесторів в цінні папери», розроблений Національною комісією
26 вересня 2013 року Кабінет Міністрів України на своєму черговому засіданні погодив проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визначення кваліфікованих інвесторів в цінні папери», розроблений Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку. Ключовою новацією даного регуляторного акта є запровадження визначення на законодавчому рівні поняття «кваліфікований інвестор» та встановлення механізму розміщення цінних паперів серед кваліфікованих інвесторів на фондовому ринку України.
У більшості країн з ринковою економікою на фондовому ринку уже існує поняття «кваліфікованих інвесторів», які наділені більшими правами й мають додаткові інструменти інвестування в порівнянні зі звичайними інвесторами. Так, на законодавчому рівні поняття кваліфікованих інвесторів визначено у США, більшості країн Європи, Росії та інших.
При цьому питання про віднесення інвесторів до кваліфікованих чи некваліфікованих вирішується законодавцями іноземних країн з використанням різних методів, серед яких виділяють: формальний, експертний та змішаний.
Згідно формального методу визначення кваліфікації інвестора проводиться на підставі кількісних показників, закріплених у законодавстві.
При застосуванні експертного методу, який застосовувався раніше у США, віднесення інвестора до кваліфікованих чи некваліфікованих здійснювалося судом на підставі думки експертів та законодавчих норм.
Сутність змішаного (формально-експертного) методу полягає у визначенні кваліфікації інвестора як за формальними критеріями, так і за рішенням експертної організації (органу).
З отриманням статусу кваліфікованого інвестора особа в іноземних країнах набуває додаткові права і вигоди при інвестуванні на фондовому ринку.
Так, з новим статусом кваліфікований інвестор може інвестувати кошти у придбання цінних паперів, не призначених для широкого кола учасників фондового ринку. Це обумовлено тим, що статус кваліфікованого інвестора сигналізує регуляторам фондового ринку, що конкретний інвестор не потребує всебічного захисту його прав і, як наслідок, він може інвестувати кошти в більш ризиковані, але відповідно і більш доходні інструменти.
Крім того, у кваліфікованого інвестора виникає можливість отримувати спеціальну інформацію про професійних учасників фондового ринку, яка, зазвичай, є недоступною для звичайних (некваліфікованих) інвесторів. Тобто, кваліфіковані інвестори є більш поінформованими про учасників ринку, про інструменти фондового ринку, про характеристики цінних паперів.
На нашу думку, всі ці привілеї здатні надати реальні переваги кваліфікованим інвесторам тільки на розвиненому фондовому ринку. Наприклад, у Росії, в якій інститут кваліфікованих інвесторів було запроваджено у 2007 році, більшість інвесторів працює на ринку стандартних інструментів і набувати спеціального статусу не поспішає.
У зв’язку з цим, запровадження в Україні інституту «кваліфікованих інвесторів в цінні папери» виправдає себе, тільки за умови вдосконалення інфраструктури фондового ринку, а також розширення асортименту фінансових інструментів. Сподіваємось, що поштовхом до цього стануть євроінтеграційні прагнення України, які сьогодні набувають небувалої актуальності і ставлять нашу країну перед необхідністю реформування вітчизняного законодавства у напрямку його адаптації до законодавства ЄС.
- Як ефективно подати скаргу до УДАБК: кейс забудови в прибережній смузі Дніпра Павло Васильєв 31.05.2025 13:54
- На росії існує лише одна церква – це терор Володимир Горковенко 30.05.2025 22:44
- Чому в Україні судять військових так, ніби війни немає? Валерій Карпунцов 30.05.2025 14:32
- Ритейл уже не про полиці: нова екосистема бізнесу Олег Вишняков 30.05.2025 13:13
- Про обопільну вину у справах ДТП та страховку Світлана Приймак 30.05.2025 11:48
- Чому досі немає легших бронежилетів для ЗСУ: історія марнотратства та байдужості Дана Ярова 30.05.2025 11:46
- Чому водень потребує політики, а не лише технологічного прориву? Олексій Гнатенко 30.05.2025 11:13
- Як аграрний бізнес стає жертвою рейдерства і як цьому запобігти Сергій Пагер 30.05.2025 09:08
- Відсутність доходу як підстава для звільнення від сплати судового збору: судова практика Арсен Маринушкін 30.05.2025 08:39
- Мінфін проігнорував вимоги громадськості підвищити акциз на ТВЕН Артур Парушевскі 29.05.2025 18:58
- Підроблені документи: правовий компас Дмитро Зенкін 29.05.2025 16:47
- Хрестоматія винахідництва. Системно-синергетична методика Вільям Задорський 29.05.2025 14:43
- Кібербезпека: до яких викликів готуватися у 2025 році Андрій Михайленко 29.05.2025 14:12
- Як реалізувати переважне право купівлі частки ТОВ? Альона Пагер 29.05.2025 11:36
- Кенселінг як штучний контроль Михайло Зборовський 28.05.2025 13:21
- Рівність у регламентах, асиметрія на практиці: дебютні уроки конкурсу в апеляцію 1203
- Чому в Україні судять військових так, ніби війни немає? 325
- Оцінка доказів в аудиті та кримінальному процесі: точки дотику з точки зору ШІ 146
- Експертне дослідження шахрайських схем: практичні аспекти для адвокатів 141
- Промптинг як нова необхідна навичка: чому вона важлива для кожного 95
-
Фахівці назвали доступний і недорогий продукт, що знижує рівень холестерину
Життя 15594
-
Польща обирає президента. Хто з кандидатів кращий для України – Тшасковський чи Навроцький
10290
-
"Росія хоче все. Це визнав навіть Венс". Кащюнас – про гроші на зброю та плани Кремля
10202
-
Ядерна тріада Росії під ударом – прямі та непрямі наслідки
Думка 7943
-
Малюк плете "Павутину". Як СБУ атакувала дронами аеродроми РФ і які наслідки це матиме
7524