Український мирний протест – унікальне явище, здатне змінити не тільки політичну кон'юнктуру в країні, а й весь вигляд України на світовій арені.
Революції 21 століття демонструють нестабільністьполітичних систем. Особливо яскраво це проявляється на пострадянськомупросторі. Україна – дуже молода. Але за свої двадцять «з хвостиком» роківкілька разів змінювалася з парламентсько-президентської на президентсько-парламентськуреспубліку. Сьогодні необхідність нівелювати посаду президента до статусу«весільного генерала» актуальна для України, як ніколи. Прості люди, на хвиліпротестів, здатні на унікальну самоорганізацію, самомотивацію і самоврядування.
У країнах ЄС сьогодні – практично досконалийрівень самоорганізації населення для захисту своїх прав і свобод. Грубо кажучи,це діюча система: людина – профспілка і громадянський рух – соцмережі. І такасистема працює. В Європі кожен громадянин усвідомлює свій маленький вплив наполітику ЄС, власний уряд і, в результаті виходу на вулиці, домагаєтьсяпереговорів, реакції влади і, відповідно, змін.
Проблема України в тому, що влада вкінецьзнахабніла і навмисно ігнорує власний народ. Ми, і це правда, маємо справу зізлочинцями. Більше того, у відповідь на народне обурення, або просто переступаєчерез закони, або карає «стрілочників». Наразі це ніяк не можна назватиадекватною відповіддю на запит суспільства до змін.
Саме тому українцям необхідно і далідіяти самостійно, не сподіваючись на «доброго царя».
Тому, потрібно продовжуватисамоорганізовуватися для захисту своїх законних прав. Як показує практика,Майдан живе своїм самостійним життям, навіть коли влада його намагається непомічати.
Досягти своїх цілей Майдан може,по-перше, за допомогою соціальних мереж і «сарафанного радіо», коли працюєсамоорганізація українців. Так, вже сьогодні, люди «з вулиці» збирають кошти нате, щоб зігріти і нагодувати Майдан, забезпечити учасників акцій медичноюдопомогою, правовим захистом та охороною тощо.
По-друге, враховуючи, що від неділі донеділі на Народні Віче збираються сотні тисяч людей, працює і самомотивація –шлях від «так потрібно» до «так хочу». Це спільна мета – покарати винних урозгоні Євромайдану 30 листопада і провокаціях 1 грудня, а також тих, хтовіддав злочинний наказ. На Майдані, і у всієї України існує ще більша мета –змінити себе, змінити свій спосіб життя, насправді, стати європейцями тут ізараз.
По-третє, на Майдані працює самоврядування.Люди самі вирішують, хто буде працювати на кухні, а хто – охороняти периметр. Саметаких народних ініціатив боїться влада (замість того, щоб скористатися їхдосвідом). Більш того, народну ініціативу влада всіляко намагається стримувати.І навіть проголошує народ своїм ворогом!
Що ж, можливо, ми сьогодні для владивороги. Але для Майдану головне сьогодні – не зупинятися. Коли кожен учасникакції, його родичі, близькі та знайомі, перейматимуться цими трьома складовими –самоорганізація, самомотивація та самоврядність – зміни в Україні буде незупинити. Ми починаємо змінювати країну з себе. І шлях до цієї мети, пройденийразом, стає значно коротшим.
