Чи побільшає в Україні інвестиційних проєктів у 2021 році?
Проміжок часу між погодженням кредитів для України та фактичним початком реалізації достатньо великий. Чи завадило це оперативному залученню коштів на боротьбу з пандемією ми дослідили у матеріалі.
Досліджуючи питання залучення міжнародної фінансової допомоги Україною ми очікували, що кількість та вартість залучених державою кредитів протягом 2020 року зростатиме. Це пов'язано в першу чергу із виникненням непередбачених витрат із бюджетів для подолання епідемії, що спричинило необхідність перерозподілу видатків та їх збільшення. В цьому контексті пошук додаткового фінансування на міжнародній арені є одним зі способів зберегти стабільність економіки, забезпечити базові потреби населення та продовжити впровадження реформ.
За результатами аналізу встановили, що попри появу нових потреб у 2020 році, обсяги кредитів від міжнародних фінансових організацій суттєво не збільшились, хоча зменшилась кількість часу на прийняття рішень щодо погодження проєктів та виділення коштів. Протягом 2020 року Україна залучила всього 4 інвестиційні кредити (для прикладу у попередні роки їх кількість могла сягати 11). На ряду з цим, усі проєкти, які розпочались у 2020 році мали на меті впровадження соціальних та медичних ініціатив, що обумовлено основними потребами суспільства в розпал пандемії. Водночас на кінець минулого року ряд проєктів, на які Україна запитувала кредитне фінансування, знаходились на етапі планування. Всього у 2020 році Україна уклала 13 кредитних угод із МФО, із яких вдалось погодити та розпочати лише чотири, решта проєктів станом на травень цього року досі перебувають на стадії підготовки.
З 9 проєктів найбільша кількість пов'язана з розбудовою транспортної інфраструктури, частина припадає на відновлення територій постраждалих від конфлікту на Сході України. Два кредити загальною вартістю у 200 млн євро спрямують на розвиток Укрпошти. Зважаючи на цілі досі не погоджених проєктів, жоден з них не передбачає фінансування безпосередніх активностей із протидії COVID-19, попри це їх реалізація безумовно залишається важливою для регіонів та населення.
Враховуючи зміст Закону України “Про державний бюджет на 2021 рік”, ймовірніше за все уряд не планує завершувати домовленості щодо левової частки проєктів, які знаходяться на етапі планування найближчим часом. На таку думку наштовхує внесення до переліку інвестиційних проєктів на 2021 рік, який міститься у складі Закону лише трьох із 9 проєктів, які наразі готуються. При цьому терміни погодження кредитів можуть сильно відрізнятись. Примітно, що найшвидше погоджуються проєкти, які передбачають активності із подолання пандемії (медичні, соціальні заходи тощо).
Наочно продемонструвати це дозволяє таймлайн затвердження та початку реалізації кредитних проєктів:
Графік демонструє суттєве пожвавлення кредитних відносин з Міжнародними фінансовими організаціями наприкінці року, що ймовірно стало наслідком перерозподілу бюджетних коштів та необхідності пошуку інших джерел фінансування аби не зупиняти інфраструктурні проєкти в державі. Втім, практика показує, що за необхідності, інвестиційні проєкти із кредиторами можуть бути погоджені у достатньо стислі терміни (для прикладу, проєкти, які містили фінансування на боротьбу із пандемією). Відтак в країні все ще залишається проблема комунікації між залученими до процесу розробки та впровадження проєктів міжнародної фінансової допомоги сторонами, попри те, що задля вирішення, в тому числі цього питання, була прийнята окрема Постанова.
Поряд із цим відмітили й проєкти, відсутні у Законі “Про Державний бюджет на 2021 рік” та у реєстрі проєктів Міністерства фінансів, втім, профінансовані та розпочаті. Як приклад - кредитний проєкт від МБРР, спрямований на вакцинацію українців, погодження якого відбулось на початку 2021 року і 17 травня вже підписали листа про виділення коштів. Реалізацію таких проєктів для громадян прослідкувати найскладніше, оскільки дані щодо їх впровадження доступні більшою мірою тільки на інформаційних ресурсах кредиторів.
- За фасадом новобудови: як виявити ризики перед купівлею Юрій Бабенко 15:32
- Як енергетичні компанії оптимізують КІК: досвід ЄС та українські реалії Ростислав Никітенко 11:46
- 4 помилки, які заважають власнику бізнесу побудувати сильну компанію Олександр Висоцький 10:27
- Где покупать жилую недвижимость и какую? Володимир Стус вчора о 23:53
- ТЦК – треш, хайп, фейк або соціальна допомога військовим та їх сім’ям Сергій Пєтков вчора о 19:52
- Китай закручує "рідкоземельну гайку". Як Україні скористатися своїм шансом? Ксенія Оринчак вчора о 16:53
- Компенсація 1,5 млн грн моральної шкоди з рф на користь киянина за "повітряні тривоги" Світлана Приймак вчора о 10:20
- Розпоряджання землею під час війни: поради юриста Сергій Пагер вчора о 08:57
- Стажування і підвищення кваліфікації: сенси та підходи Сергій Пєтков 20.04.2025 19:43
- Рішенням суду з працівника (водія) стягнуто упущену вигоду Артур Кір’яков 19.04.2025 18:25
- Чому корпоративний стиль – це більше, ніж просто форма Павло Астахов 19.04.2025 12:09
- От трансфера технологий к инновационному инжинирингу Вільям Задорський 18.04.2025 21:33
- Начинается фаза глобального разгона инфляции и масштабных валютных войн Володимир Стус 18.04.2025 18:53
- Омріяна Перемога: яким українці бачать закінчення війни? Дмитро Пульмановський 18.04.2025 18:12
- Баланс між обставинами злочину та розміром застави Богдан Глядик 18.04.2025 17:09
- Терези Феміди: статистика виправдувальних вироків в Україні – симптом чи вирок системі? 435
- Як комплаєнс допомагає громадським організаціям зміцнити довіру та уникнути ризиків 225
- Модель нової індустріалізації України 175
- Професії зникають, навички – у тренді 169
- Омріяна Перемога: яким українці бачать закінчення війни? 131
-
"Я туди не хочу". Власник UPG поставив на паузу експансію на ринок Європи
Бізнес 12950
-
Індія купить "боїнги", від яких через торгову війну зі США відмовився Китай
Бізнес 9485
-
Львів планує відкрити заміський тролейбусний маршрут до сусіднього села
Бізнес 4606
-
Нелегальний ринок тютюну: як Україна втрачає 24 мільярди гривень щорічно
Бізнес 4460
-
Дефіцит вітаміну D, ймовірно, впливає на збільшення випадків раку товстої кишки: деталі
Життя 4211