Хто платить за вакцини від COVID?
Питання вакцинації від коронавірусної інфекції наразі актуальне для всього світу. ЗМІ повняться новинами про ефективність препаратів й політику вакцинації. Кампанію з вакцинації планує й Україна.
Для забезпечення населення щепленнями цьогоріч МОЗ планує витратити 3,9 млрд грн, 2,6 з яких закладені у загальний фонд бюджету. Ці кошти передбачені у витратах Державного бюджету України на 2021 рік та за їх рахунок вже проводяться закупівлі кількох видів вакцин. Згідно з дорожньою картою вакцинації від лютого 2021 року Уряд планує вакцинувати 50% українців за найближчі два роки. Втім не останнім в даному питанні є і фінансовий аспект. Тож додатково до внутрішніх ресурсів, які планують виділити із бюджету, Україна шукає можливостей фінансування і на міжнародній арені. Так, на початку 2021 року Україна розпочала перемовини із Міжнародним банком реконструкції та розвитку щодо підтримки останнім програми вакцинації. Станом на сьогодні цей проєкт перебуває на стадії підготовки, тож відсутня укладена угода, а витрати за ним ще не внесені до бюджету. Водночас на сайті Світового банку можна ознайомитись з інформаційним документом проєкту.
Попередні домовленості передбачають, що Україна отримає 90 млн дол. США кредитних коштів на реалізацію двокомпонентного інвестиційного проєкту. Фінансування має покрити закупівлю препаратів, а також всі супутні витрати на транспортування, зберігання та оплату послуг із вакцинування населення. Невелика частка кредиту буде спрямована також на зміцнення системи тестування. В цілому, безпосередніх закупівель препаратів має відбутись щонайменше 4 млн доз. Тобто користуючись з ресурсів цього проєкту щепити можливо близько 2 млн українців.
Поряд із чим, кредит від МБРР є не єдиним інструментом підтримки вакцинальної кампанії в Україні з боку МФО. Європейський інвестиційний банк також має передбачити 50 млн євро для закупівель вакцин Україною. Ці кошти виділять шляхом реструктуризації нині чинного проєкту – «Програма розвитку муніципальної інфраструктури». Хоча відповідне посилання згадується у проєктному документі МБРР та деяких медійних ресурсах, змін до угоди між ЄІБ та Україною щодо реструктуризації проєкту або інших документів, які б свідчили про перерозподіл коштів в рамках проєкту не опубліковано.
Окрім кредитів від МФО Україна отримує також безповоротну допомогу, у тому числі й для організації закупівель та належних умов зберігання вакцин. Одним з інструментів який дозволить Україні частково отримати вакцину безоплатно, частково за зниженою ціною є участь у механізмі COVAX. Уряд розраховує отримати через цей механізм вакцини для щеплення близько 20% населення країни.

Відтак, у реалізації кампанії із вакцинації населення від коронавірусної інфекції держава використала три основні джерела фінансування, які на сьогодні доступні:
- внутрішні ресурси, закладені в бюджет
- позики, залучені від МФО
- безповоротну допомогу від партнерів з розвитку, яка представлена в основному глобальним об'єднанням COVAX.
Згідно з планами уряду та попередніми домовленостями, приблизно однаковий обсяг вакцин планується придбати коштом Державного бюджету та отримати від COVAX. Загалом цей об'єм може складати близько 16 млн доз (8 млн вакцинованих українців). Проте перемовини із різними постачальниками не припиняються.
Ще 4 млн доз можливо буде придбати за кредитні кошти, якщо проєкт буде погоджений МБРР. Тож враховуючи обсяги фінансування, яке надають МФО та уряди інших країн на поворотній та безповоротній основі для допомоги Україні видно, що міжнародні фінансова допомога наразі є визначальним фактором забезпечення препаратами для щеплень від COVID. Втім, 700 тисяч доз вакцин, які наразі перебувають в Україні та використовуються для щеплення населення придбані за кошти Державного бюджету.
Не дивлячись на перенасичення мережі новинами та заявами про домовленості та очікування, на сьогодні впевнено можна відзначити, що ми маємо 3,9 млрд грн на вакцини - вони закладені в наш бюджет. Інформація про решту коштів на сьогодні не розміщена у відкритих офіційних документах. Схожа ситуація із самим постачанням препаратів - укладені договори не розголошуються, тож робити висновки можна лише спираючись на заяви посадовців та факти ввезення вакцин.
- Угода з прокурором про визнання винуватості: жодних гарантій без рішення суду Костянтин Рибачковський вчора о 23:43
- Вновь о Гегелевской диалектике и искусственном интеллекте Вільям Задорський вчора о 19:21
- Чи законно колишніх засуджених повторно ставити на військовий облік Анжела Василевська вчора о 19:07
- НеБезМежне право Сергій Чаплян 01.07.2025 21:44
- Недоторканні на благо оборони: головне – правильно назвати схему Дана Ярова 01.07.2025 19:33
- Корпоративний добробут: турбота про співробітників чи форма м’якого контролю? Анна Пархоменко 01.07.2025 15:04
- Як AI змінює структуру бізнесу: замість відділів – малі команди і агентні системи Юлія Гречка 01.07.2025 14:07
- Жіноче лідерство в українському бізнесі: трансформація, яка вже відбулася Наталія Павлючок 01.07.2025 09:50
- Проведення перевірок в частині вчинення мобінгу: внесено зміни до законодавства Анна Даніель 01.07.2025 01:16
- Суд не задовольнив позов батька-іноземця про зміну місця проживання дитини Юрій Бабенко 30.06.2025 17:15
- Як повернутись до програмування після довгої IT-перерви Сергій Немчинський 30.06.2025 16:39
- Моральна шкода за невиконання рішення суду Артур Кір’яков 30.06.2025 14:21
- Путінський режим знову показує своє справжнє обличчя: цього разу – проти азербайджанців Юрій Гусєв 30.06.2025 10:51
- Зелений прорив 2025: як відновлювана енергетика відкриває шлях для України Ростислав Никітенко 30.06.2025 10:22
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним Максим Гусляков 28.06.2025 20:49
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України 751
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним 542
- Реформа "турботи" 254
- Суд не задовольнив позов батька-іноземця про зміну місця проживання дитини 193
- Краще пізно, ніж бідно: чому після 40 саме час інвестувати в фондовий ринок 125
-
Найдорожчі весілля в історії: 5500 дронів, верблюди й нескінченна розкіш Безоса, Амбані та Чарльза
Життя 62005
-
"Кремль втрачає контроль". Що означає конфлікт Росії з Азербайджаном
31624
-
Фрукти та овочі покращують якість сну на 16%, кажуть науковці: деталі
Життя 14911
-
"Гарантії безпеки" Кадирової представлять Україну на 61-й Венеційській бієнале: деталі
Життя 12886
-
Гладка шкіра без зморщок: дев’ять продуктів, які містять велику кількість колагену
Життя 10273