Високі соціальні стандарти, а не примітивний популізм

Більш, ніж 20-мілярдний міський бюджет повинен збільшуватися і працювати на тих, хто є його реальним володільцем – мешканців Києва

За весь півторарічний період перебування при владі режимЯценюка-Порошенка зумів відзначитися досягненням різних сумнівних рекордів зпогіршення життя українців. Серед них особливе місце посідає заморожуваннямінімальних пенсій та зарплат на тлі найбільшого тотального зростання цін у нашійдержаві.

За рівнем інфляції Україна посідає почесне перше місце середкраїн Європи і сперечається за лідерство з Венесуелою. Ціни зросли у 2,5-3рази. Таким чином, завдяки спільним зусиллям глави уряду Арсенія Яценюка,очільниці НБУ Валерії Гонтаревої, (призначеної президентом Порошенком), а такожзагальним небажанням влади здійснювати реформи і боротися з корупцією, Українавпевнено увійшла у світові лідери за темпами зубожіння населення.

Додати сюди підвищення тарифів на комунальні послуги в 3-5 разів,вартості проїзду в 2 рази та інші «покращення» і отримуємо не просто невтішнукартину. Це реальна соціальна катастрофа. Не сплять і різного роду спекулянти.Так, в квітні цього року я звертався із депутатським запитом до прокуратури зприводу завищення цін київськими супермаркетами на 20-30 %. Реакціїправоохоронних органів на картельну змову чекаємо і досі.

Розуміючи, що реакція громадян на найближчих виборах будевідповідною, влада вдалася до старого як українська корупція кроку.«Притримавши» частину коштів, які надійшли від несправедливих комунальних тарифів,котрі, до речі, необхідно перераховувати, прямісінько під вибори було оголошенопро підвищення мінімальних зарплат і пенсій на 13 %. Таку от «послугу» роблятьпрезидент та уряд українцям після інфляції в 300 % та захмарного підвищення цінна все, в тому числі і особливо, на найнеобхідніше – товари першоговжитку.   

Ні в якому разі не хочу, щоб хтось подумав, що виступаю проти підвищеннясоціальних виплат. Навпаки – це необхідно зараз як ніколи. Проте, не може невикликати роздратування те, як це робить влада. Адже це не послуга. Хоча,Порошенко і Яценюк поводять себе так, наче, власне роблять українцям послугу таще й перетворюють це на передвиборчий піар. А як же ще можна це назвати інакше,якщо «підвищені» зарплати і пенсії почнуть виплачувати саме в жовтні – місяці,коли будуть відбуватися вибори?!

Все дуже просто – влада вирішила кинути кістку народові передвиборами, сподіваючись, що це спрацює.

Столичний мер Кличко навіть на таке не пішов. Він просто взяв іспрямував кошти міста (отже – гроші киян) на передвиборчу агітацію. Дужезручно, правда? Навіщо витрачати гроші на підвищення фінансування соціальнихпрограм Києва, фінансово підтримувати бюджетників (лікарів, вчителів) тасоціально незахищених громадян?! Краще витратити все на агітаційні намети, якіхитро було названо «громадськими приймальнями мера», латання дірок на дорогах,які треба, як мінімум реконструювати (щоб ті ями через місяць утворилися знов)та інші передвиборні «хитрощі».

Замість того, щоб вести відвертий діалог з громадою та працюватина поліпшення її життя, влада, в тому числі, столична віддає перевагуокозамилюванню та старим технологіям, випробуваним ще Черновецьким. Вона радшебуде купувати виборців, ніж демонструватиме реальну ефективність. Але киянампотрібні реальні результати, високі соціальні стандарти, а не примітивнийпопулізм, який є крайнім методом чинної влади, котра чіпляється за нього як засвій останній шанс. 

Саме тому зараз дуже важливо відрізняти дешевий піар і підкупвід реальної політичної пропозиції та шляхів вирішення проблем Києва, в томучислі, соціальних. Міський бюджет має працювати на киян, а не армію чиновниківта бізнес-партнерів мера з їхніми лобістами, котрі відпрацьовують корупційнігроші у владних коридорах. Жовтневі вибори дають киянам шанс обрати собіпредставників, котрі будуть реально відстоювати їх інтереси та зроблять все длятого, що більш, ніж 20-мілярдний міський бюджет збільшувався і працював на тих,хто є його реальним володільцем – мешканців Києва.