Я, Павловський та Стець вносять зміни до КПК щодо реабілітації засудже

Я, Павловський та Стець зареєстрували у Парламенті проект Закону України № 4504 від 20.03.2014 «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України» (щодо порядку реабілітації, в тому числі реабілітації померлого).

Попри оптимістичні сподівання, введення у дію нового Кримінального процесуального кодексу України не поклало край прикрій тенденції обвинувального ухилу кримінального процесу. За даними судової статистики, упродовж І півріччя 2013 року за вироками, що набрали законної сили, виправдано 159 осіб, а засуджено майже 56 тис. осіб. За той же період в апеляційному та касаційному порядку скасовано близько 5,7 тис. вироків. Показово, що майже половина з постановлених судами виправдувальних вироків у подальшому скасовується (наприклад, 303 з 707 у 2012 р.), тоді як серед усіх вироків загалом скасовується лише один з десяти.

Як і в добу сталінських репресій, з людей продовжують «вибивати» зізнання в міліцейських застінках. За даними Генеральної прокуратури України, у I півріччі 2013 року направлені до суду з обвинувальними актами більш ніж 2 тис. кримінальних проваджень щодо злочинів проти правосуддя. Зокрема, це 38 проваджень щодо катування та іншого жорстокого поводження з особами з боку працівників МВС, у тому числі один випадок зі смертельними наслідками.

Вадою діючого кримінально-процесуального закону є те, що поняття і порядок реабілітації у кримінальному провадженні у КПК 2012 р. не розкривається. Наприклад, не врегульовано порядок реабілітації померлого підозрюваного, обвинуваченого, а саме, не зазначено коло осіб, які можуть вимагати завершення досудового розслідування та судового розгляду кримінального провадження з метою реабілітації померлого.

Запропонованим проектом Закону викладаються у новій редакції назва глави 9 КПК України («Відшкодування (компенсація) шкоди у кримінальному провадженні, цивільний позов, реабілітація») та стаття 130 цього Кодексу: ч. 2 пропонованої редакції ст. 130 КПК дається визначення поняття реабілітації і встановлюється черговість реабілітаційних процедур (спочатку прийняття реабілітуючого рішення, потім - відшкодування шкоди); ч.3 визначається коло осіб, які мають право на реабілітацію; ч. 4 ліквідуються прогалини в існуючому КПК щодо порядку закриття кримінального провадження у зв’язку зі смертю підозрюваного, обвинуваченого у разі, якщо провадження має бути продовжене для реабілітації померлого; ч.5 передбачається розгляд судом заяв про реабілітацію, принесення судом реабілітованому офіційних вибачень від імені держави за виявлені під час судового провадження незаконні рішення, дії чи бездіяльність органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду.

Так, у пропонованому законопроекті визначено коло осіб, яким надається процесуальне право вимагати доведення слідства до кінця і подальшого судового розгляду кримінального провадження для вирішення питання про реабілітацію померлого, причому, окрім близьких родичів, до цього кола включаються також спадкоємці померлого та громадські організації. Спадкоємці мають право вимагати реабілітації померлого з огляду на свій законний інтерес у реабілітації, передбачений ст. 5 Закону України «Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні» та ст. 5 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду.

Громадські організації залучаються до цього кола за загальним принципом урахування громадської думки при обговоренні й ухваленні рішень з питань діяльності правоохоронних органів та посадових осіб у сфері зміцнення громадського порядку і законності, який закріплено ст. 2 Закону України «Про демократичний цивільний контроль над Воєнною організацією і правоохоронними органами держави».

Таке процесуальне право громадських організацій може бути застосоване не тільки для захисту репутації видатних суспільних діячів після їх смерті, але і у таких непоодиноких випадках, коли, наприклад, слідчий для поліпшення показників ефективності своєї роботи закриває кримінальне провадження щодо одного чи кількох нерозкритих злочинів у зв’язку зі смертю «підозрюваного», яким є померла особа без родичів, без спадкоємців і навіть без певного місця проживання.

Відповідно до пропонованого законопроекту, офіційні вибачення від імені держави реабілітованій особі має приносити суд, оскільки таке вибачення матиме справжню цінність лише тоді, коли воно підкріплене авторитетом правосуддя та спрямоване на зміцнення авторитету правосуддя, тоді як відповідно до ст. 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюється виключно судами.