Постанова ВРУ "Про вшанування пам’яті Лесі Українки..."

Парламент прийняв мою Постанову ВРУ «Про вшанування пам’яті Лесі Українки у зв’язку зі 100-річчям від дня її смерті». За відповідне питання проголосувало 315 народних депутатів.

Дякую тим  депутатам , які підтримали цей важливий для України проект. Адже дивовижно, що 150-річчя з Дня смерті Шевченка в Україні стало справжнім актом поминання Кобзаря та інструментом його популяризації, як одного з опорних символів української нації, а століття з дня смерті Л.Українки усі ніби забули. Але ж  Л.Українка має своє унікальне місце в українському пантеоні і її не може замінити ні Т. Шевченко, ні І.Франко, ні М. Коцюбинський, ні будь-хто інший.

Мені доводилося бувати в м. Сурамі (Грузія), де померла поетка – там, за його словами, ніжно оберігають пам'ять про останні дні Л.Українки. І в той же час, кілька років тому мені разом з М.Томенком і М.Даневичем доводилося в Києві на Байковому цвинтарі відновлювати понівечений вандалами пам’ятник Л.Українці.

Впевнений, українці ще недооцінили нашу Лесю і дуже сподіваюся, що вшанування її пам’яті у зв’язку зі 100-річчям від дня смерті поетки стане невеличким кроком в переосмисленні її значення для української історії, культури, літератури.

Нагадаю, ще на етапі формування порядку денного пленарного засідання ВРУ цей проект Постанови став епіцентром скандалу і викликав серед депутатського корпусу велику дискусію. А все через те, що голова ВРУ В. Рибак неправильно прочитав його назву, з якої виходило, що 100-річчя від дня смерті Л.Українки мали святкувати, а не вшановувати пам'ять з приводу сотих роковин її смерті.

Довідка: 19 липня 2013 року виповнюється 100 років від дня смерті відомої української письменниці, поетеси, перекладача, культурної діячки Лесі Українки  (справжнє ім'я: Лариса Петрівна Косач-Квітка). Леся Українка писала у найрізноманітніших жанрах: поезії, ліриці, епосі, драмі, прозі, публіцистиці. Також працювала в ділянці фольклористики (220 народних мелодій записано з її голосу) і брала активну участь в українському національному русі.

Відома завдяки своїм збіркам поезій «На крилах пісень» (1893), «Думи і мрії» (1899), «Відгуки» (1902), поем «Давня казка» (1893), «Одно слово» (1903), драм «Бояриня» (1913), «Кассандра» (1903-07), «В катакомбах» (1905), «Лісова пісня» (1911) та ін.

Винятково велике значення творчості Лесі Українки в історії української літератури полягає в тому, що вона збагатила українську поезію новими темами й мотивами; досконало володіючи катренами й октавами, сонетами й оригінальними строфічними будовами, використовуючи гексаметр, верлібр, п'ятистоповий вірш тощо, вона зробила справжню революцію в строфіці, ритмікці й метриці української поезії. На переломі ХІХ-ХХ ст., використовуючи мандрівні сюжети світової літератури, Леся Українка стала в авангарді творчих сил, що виводили українську літературу на широку арену світової літератури.