Чому Свобода не квапиться писати закони

За перші робочі дні нової Верховної Ради Свободу охрестили її найактивнішою фракцією. Дійсно, за цей час спецназ Тягнибока встиг викинути із зали перебіжчиків Табалових, разів із п’ять почубитися біля президії, зрізати металевий паркан і вибити двері в будівлю парламенту. Втім, не за всіма напрямами свободівці виявились такими завзятими.

Виявилось, що за невтомною фізичною працею на другий план відійшла законотворча діяльність. Так, у розділі зареєстрованих законопроектів на сайті Ради прізвища представників ВО Свобода фігурують лише двічі.

Перший стосується забезпечення початку життєдіяльності самого парламенту. Це проект постанови про обрання Руслана Кошулинського віце-спікером парламенту, зареєстрований Олегом Тягнибоком спільно з Арсенієм Яценюком і Віталієм Кличком.

Другий – свободівець Ігор Мірошниченко долучився до авторства законопроекту "Про систему Суспільного телебачення і радіомовлення України", що перекочував сюди ще з минулого скликання.

Це й усе. Передвиборчі обіцянки, програма партії  в законопроекти Свободи наразі не втілились.

Під час кампанії Тягнибок не втомлювався повторювати, що одним із перших законопроектів від Свободи у Верховній Раді нового скликання внесе проект про заборону комуністичної ідеології: "Ми запропонуємо закон про заборону комуністичної ідеології, як людиноненависницької та антиукраїнської, та проведення публічного судового процесу над комунізмом".

Що ж, чекаємо. Цей документ, звісно, досі має шанси стати першою з ініціатив Свободи – інших-бо ще нема. Але першим серед законопроектів нової ради йому вже не бути – за кілька днів там зареєстровано вже дві з половиною сотні документів.

Серед них і вельми цікаві для тієї ж Свободи. КПУ виявилась спритнішою і спрацювала на випередження. У перший же день роботи новогопарламентукомуністи Симоненко і Алексєєв зареєстрували проект закону про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо відповідальності за публічне заперечення чи виправдання злочинів фашизму.

Законопроект, зокрема, передбачає, що публічне заперечення чи виправдання злочинів фашизму, пропаганда неонацистської ідеології карається штрафом, обмеженням або позбавленням волі на строк до двох років.

Кому, насамперед, адресовано цей документ, сумніватися не доводиться, це яскраво видно з виступів самого Симоненка. "Приход в парламент нацистской партии, которой, несомненно, является ВО Свобода – это не только удар по репутации нашей страны, но и прямая угроза национальной безопасности", - наводить слова свого лідера сайт КПУ.

І нехай реєстрація законопроекту не є запорукою його прийняття, вона, втім, декларує наміри. Свобода ж робити це поки не спішить, тож її гучні наміри поки залишаються лише словами.