Авторские блоги и комментарии к ним отображают исключительно точку зрения их авторов. Редакция ЛІГА.net может не разделять мнение авторов блогов.
29.12.2016 16:15

Чому гальмується євроінтеграція?

Член Національної ради з питань антикорупційної політики при Президенті України, уповноважений Міжнародного комітету захисту прав людини

Угода про асоціацію передбачає для України до 2025 року обов'язкову імплементацію близько 350 європейських актів, директив та регламентів. 2016 рік не виправдав наших євроінтеграційних очікувань: в році, що минає, Україна зобов'язалася адаптувати 44 акти Є

Угода про асоціацію передбачає для України до 2025 року обов'язкову імплементацію близько 350 європейських актів, директив та регламентів. 2016 рік не виправдав наших євроінтеграційних очікувань: в році, що минає, Україна зобов'язалася адаптувати 44 акти ЄС в сферах енергетики, навколишнього середовища, громадського здоров'я, соціальної політики, діяльності компаній, оподаткування і державних закупівель.

Більш успішними сферами стали державні закупівлі та енергетика, де ведеться системна робота по наближенню українського законодавства до законодавства ЄС. В інших сферах завдання по інтеграційних зобов'язаннях знаходяться на різних стадіях виконання: від законодавства, що регулює справляння акцизного збору, де для повної імплементації вимог ЄС залишилося прийняти декілька технічних правок, до регулювання в сфері навколишнього середовища, де адаптація відбувається занадто повільно.

Найбільшою перешкодою для своєчасної адаптації норм ЄС в Україні стало затягування парламентом розгляду і прийняття відповідних законопроектів, повільна і забюрократизована процедура узгодження проектів нормативно-правових актів, а також недостатня здатність державних органів розробляти кваліфіковані документи.

Можна вважати успішною адаптацію нормативної бази, здійсненої командою Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, у сфері державних закупівель. Був прийнятий таким, що виключає корупційну складову, документ «Дорожня карта у сфері державних закупівель», де означено вимоги до процесу укладення договорів про закупівлю, а також розділені повноваження між МЕРТ та Антимонопольним комітетом України (АМКУ) як органів, де перший повинен визначати державну політику в сфері державних закупівель, а другий - контролювати прийняті держзамовниками рішення.

За кілька днів до Нового 2017 року Україна отримала другий транш фінансової допомоги ЄС в сумі 55,125 млн. євро згідно з Угодою про фінансування, укладеною   2014 року.

Йдеться про угоду, яка більш відома як "Контракт з будівництва держави" (State building contract). Вказані безповоротні ресурси надані Україні за результатами проведення Європейською комісією оцінки впровадження реформ у сферах боротьби з корупцією, поліпшення системи державних закупівель, забезпечення прозорості та підзвітності в сфері управління державними фінансами, реформи структур державного управління, реформування системи надання адміністративних послуг, впровадження конституційної реформи і гармонізації виборчого законодавства і регламентів про фінансування політичних партій.

Серед низки документів про співробітництво між Україною та Євросоюзом у році, що минає підписано Угоду про антикорупційну ініціативу ЄС в Україні. Угода базується на результатах імплементації Плану дій щодо лібералізації ЄС візового режиму для України, виконання угоди для України з розвитку проекту ЄС «Підтримка реформ у сфері юстиції», імплементації Програми рамкової співпраці між ЄС та Радою Європи для держав Східного партнерства.

Через слабкість кадрового ресурсу державних органів, виконання євроінтеграційних зобов'язань здійснюється несистемно. Там, де відповідальні виконавці мають високу кваліфікацію, діє ефективна комунікація на рівні Кабміну і парламенту - процес адаптації йде успішно, там, де цього немає - пробуксовує.

На сьогоднішній день законодавець залишається слабкою ланкою в процесі євроінтеграційних реформ. Чимало проектів нормативно-правових актів блокуються на етапі підготовки до розгляду і власне голосування. Це відбувається через слабку мотивацію і нерозуміння важливості європейського законодавства народними депутатами, а також через непопулярні та нерідко досить жорсткі вимоги ЄС до адаптації національного законодавства.

Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.
Последние записи
Контакты
E-mail: blog@liga.net