Банки вміють заробляти навіть під час війни і наповнювати бюджет, головне – їм не заважати
Банківська система була і залишається фундаментом, на якому міцно стоїть українська економіка навіть у часи великої війни.
Банківська система була і залишається фундаментом, на якому міцно стоїть українська економіка навіть у часи великої війни. Це не просто гучні слова чи оцінки, це підтверджується конкретними цифрами, причому із Державної податкової адміністрації. Там днями видали цікавий звіт щодо наповнення держбюджету у січні-лютому 2024 року, у непростий час, коли Україна все робить, щоб вистояти без глобальної міжнародної допомоги: макрофін від Євросоюзу (4,5 млрд євро) ми отримали лише 20 березня, а фінансування від США через політичну тяганину, на жаль, залишається під питанням.
ДПС видала таку галузеву структуру платежів до зведеного держбюджету за два місяці цього року:
• Фінансова та страхова діяльність – 19,7 % усіх зборів;
• Оптова та роздрібна торгівля, ремонт авто та мотоциклів – 14,5%;
• Переробна промисловість – 12%;
• Держуправління та оборона, обов'язкове соцстрахування – 9,8%.
Це ключові напрямки за січень — лютий. А якщо говорити про прирости, то тут фінсектор показав просто рекордний приріст (порівняно з січнем-лютим 2023 року) — одразу в 12 разів! Це плюс 49,4 млрд. грн.
Не хочу применшувати переваг та інших галузей, які також докладають максимум зусиль для наповнення держскарбниці: наприклад, надходження від транспорту, складського господарства з поштою та кур'єрською доставкою виросли на 89,3% (+9,2 млрд грн), від оптової та роздрібної торгівлі – на 27,2% (+8,5 млрд грн), а від переробної промисловості – на 24,9% (+6,6 млрд грн). Видно, що бізнес щодня здійснює подвиг у найскладніших військових умовах.
Але фінансовий сектор справді сильно підняв планку, впевнений, що велику роль відіграла саме банківська система. Саме для неї у листопаді 2023 року було встановлено максимальну серед інших галузей ставку податку на прибуток: 50% за підсумками 2023-го та 25% — у 2024 році (18% — для інших). Це з розумінням було сприйнято банківською спільнотою навіть при тому, що оподаткування було підвищене заднім числом. Усі розуміють проблеми зі зростаючими оборонними витратами та складнощами щодо отримання міжнародної допомоги, які загострилися на початку цього року.
А за 2023 рік банківська система заплатила податок на прибуток на загальну суму 73,5 млрд грн. Просто немислиме зростання порівняно з показником 2022-го, коли перерахували до бюджету 7,4 млрд. грн.
При цьому фінансовий сектор продовжує кредитувати бізнес та населення. Відчутне зростання обсягів почалося десь із другого півріччя 2023-го і планомірно триває зараз. Звичайно, за активного розвитку державних програм (на кшталт «5-7-9%» та «єОселя»), але також завдяки активному просуванню пропозицій для кредитних карток, які допомагають простим людям підтримувати свої поточні витрати у непростий час.
На початку Великої війни скептики заявляли, що банки не зможуть відновити кредитування на тлі бойових дій, руйнувань і зростаючих неповернень. Але цю проблему також вирішуємо. Якщо перед повномасштабним вторгненням, на 1 січня 2022-го, Нацбанк давав показник проблемних кредитів на рівні 30,02% всього портфеля банківської системи, а за рік він підскочив до 38,12%, то тепер (на 1 лютого 2024-го) його вже вдалося скоротити до 36,75%. Робота йде, і ми бачимо позитивний результат за планомірного збільшення кредитування.
Можна стверджувати, що банківська система вистояла і має всі задатки для подальшого розвитку навіть під час війни. Головне – не заважати їй працювати.
- Час розблокувати будівництво нових об'єктів та залучення інвестицій в громадах Лариса Білозір вчора о 20:41
- Заповіт у Дубаї: нові можливості для українців у DIFC Courts Олена Широкова вчора о 15:45
- Конфлікти у бізнесі: як перетворити загрозу на джерело зростання Олександр Скнар вчора о 14:36
- У кожному дроні – сертифікат світової байдужості Дана Ярова вчора о 12:05
- Бізнес з країнами Близького Сходу: що потрібно знати про гроші, темп і традиції Любомир Паладійчук 09.07.2025 21:38
- Фінансова свобода: що ми насправді вкладаємо у це поняття? Олександр Скнар 09.07.2025 14:34
- Нова ера на енергетичних ринках: кінець диктатури цін Ксенія Оринчак 08.07.2025 16:49
- Український бізнес на Близькому Сході: культура, право і підводні камені Олена Широкова 08.07.2025 16:12
- Замість реформи – репертуар. Замість дій – кастинг на премʼєра Дана Ярова 08.07.2025 15:54
- Преюдиційне значення рішення МКАС при ТПП України для інших спорів: правовий аналіз Валентина Слободинска 08.07.2025 14:47
- Чому бізнес-коучинг стає все більш затребуваним? Олександр Скнар 08.07.2025 14:27
- Негаторний чи віндикаційний позов: який спосіб захисту обрати у земельному спорі? Андрій Лотиш 08.07.2025 14:03
- З житлом і роботою: як змінюється філософія проєкту "Прихисток" Галина Янченко 08.07.2025 13:59
- 5 найтиповіших помилок при впровадженні електронного документообігу Олександр Вернигора 08.07.2025 12:47
- Енергоринок України 2025, коли прийдуть європейські трейдери Ростислав Никітенко 07.07.2025 21:07
- Готують підвищення тарифів для населення 732
- Військово-економічна пастка: чому зламався бум РФ 147
- Медіація у бізнесі: чи готові українські компанії до альтернативних рішень? 101
- Кримінальна відповідальність за злісне ухилення від сплати аліментів на утримання дитини 90
- Поки ППО в дорозі – шахед вже у вікні 68
-
Україна з нуля збудувала винятковий ВПК, але він працює лише на 60% – фон дер Ляєн
Бізнес 12281
-
"Цифри шокують". Гетманцев оприлюднив дані про найбільші в Україні пенсії
Фінанси 10127
-
Uklon готовий виконати закон про стягнення податку з доходів водіїв
Бізнес 6683
-
"Сонне розлучення" – вихід для пар, щоб покращити якість нічного відпочинку та сексуального життя
Життя 5282
-
"По-справжньому довіряти одне одному": сім фраз, які використовують пари з міцною довірою
Життя 4715