Банки вміють заробляти навіть під час війни і наповнювати бюджет, головне – їм не заважати
Банківська система була і залишається фундаментом, на якому міцно стоїть українська економіка навіть у часи великої війни.
Банківська система була і залишається фундаментом, на якому міцно стоїть українська економіка навіть у часи великої війни. Це не просто гучні слова чи оцінки, це підтверджується конкретними цифрами, причому із Державної податкової адміністрації. Там днями видали цікавий звіт щодо наповнення держбюджету у січні-лютому 2024 року, у непростий час, коли Україна все робить, щоб вистояти без глобальної міжнародної допомоги: макрофін від Євросоюзу (4,5 млрд євро) ми отримали лише 20 березня, а фінансування від США через політичну тяганину, на жаль, залишається під питанням.
ДПС видала таку галузеву структуру платежів до зведеного держбюджету за два місяці цього року:
• Фінансова та страхова діяльність – 19,7 % усіх зборів;
• Оптова та роздрібна торгівля, ремонт авто та мотоциклів – 14,5%;
• Переробна промисловість – 12%;
• Держуправління та оборона, обов'язкове соцстрахування – 9,8%.
Це ключові напрямки за січень — лютий. А якщо говорити про прирости, то тут фінсектор показав просто рекордний приріст (порівняно з січнем-лютим 2023 року) — одразу в 12 разів! Це плюс 49,4 млрд. грн.
Не хочу применшувати переваг та інших галузей, які також докладають максимум зусиль для наповнення держскарбниці: наприклад, надходження від транспорту, складського господарства з поштою та кур'єрською доставкою виросли на 89,3% (+9,2 млрд грн), від оптової та роздрібної торгівлі – на 27,2% (+8,5 млрд грн), а від переробної промисловості – на 24,9% (+6,6 млрд грн). Видно, що бізнес щодня здійснює подвиг у найскладніших військових умовах.
Але фінансовий сектор справді сильно підняв планку, впевнений, що велику роль відіграла саме банківська система. Саме для неї у листопаді 2023 року було встановлено максимальну серед інших галузей ставку податку на прибуток: 50% за підсумками 2023-го та 25% — у 2024 році (18% — для інших). Це з розумінням було сприйнято банківською спільнотою навіть при тому, що оподаткування було підвищене заднім числом. Усі розуміють проблеми зі зростаючими оборонними витратами та складнощами щодо отримання міжнародної допомоги, які загострилися на початку цього року.
А за 2023 рік банківська система заплатила податок на прибуток на загальну суму 73,5 млрд грн. Просто немислиме зростання порівняно з показником 2022-го, коли перерахували до бюджету 7,4 млрд. грн.
При цьому фінансовий сектор продовжує кредитувати бізнес та населення. Відчутне зростання обсягів почалося десь із другого півріччя 2023-го і планомірно триває зараз. Звичайно, за активного розвитку державних програм (на кшталт «5-7-9%» та «єОселя»), але також завдяки активному просуванню пропозицій для кредитних карток, які допомагають простим людям підтримувати свої поточні витрати у непростий час.
На початку Великої війни скептики заявляли, що банки не зможуть відновити кредитування на тлі бойових дій, руйнувань і зростаючих неповернень. Але цю проблему також вирішуємо. Якщо перед повномасштабним вторгненням, на 1 січня 2022-го, Нацбанк давав показник проблемних кредитів на рівні 30,02% всього портфеля банківської системи, а за рік він підскочив до 38,12%, то тепер (на 1 лютого 2024-го) його вже вдалося скоротити до 36,75%. Робота йде, і ми бачимо позитивний результат за планомірного збільшення кредитування.
Можна стверджувати, що банківська система вистояла і має всі задатки для подальшого розвитку навіть під час війни. Головне – не заважати їй працювати.
- Модель нової індустріалізації України Денис Корольов 20:15
- Історія з "хеппі ендом" або як вдалося зберегти ветеранський бізнес на київському вокзалі Галина Янченко 16:18
- Ілюзія захисту: чим загрожують несертифіковані мотошоломи Оксана Левицька 15:23
- Як комплаєнс допомагає громадським організаціям зміцнити довіру та уникнути ризиків Акім Кібновський 15:17
- Топ криптофрендлі юрисдикцій: де найкраще розвивати криптобізнес? Дарина Халатьян 14:18
- Червоні прапорці контрагентів у бізнесі Сергій Пагер 08:44
- Ринок праці України: виклики та тренди 2025 року Ілля Літун вчора о 19:23
- Терези Феміди: статистика виправдувальних вироків в Україні – симптом чи вирок системі? Олександр Крайз вчора о 17:10
- Соціально відповідальний бізнес: Як допомагати суспільству та зміцнювати бренд одночасно? Юлія Спориш вчора о 15:49
- Професії зникають, навички – у тренді Юрій Баланюк вчора о 14:45
- Можливості нашого студентства: як ЛНУ створює простір для розвитку, а не лише для навчання Віталій Кухарський вчора о 13:25
- Згода другого з подружжя при відчуженні автомобіля: юридичні наслідки та ризики Арсен Маринушкін вчора о 12:29
- Тиша, ручка і результат: секрет сильних керівників Катерина Мілютенко 15.04.2025 22:33
- Нерозподілений прибуток КІКів: як законно уникнути податку в 23% в Україні Ростислав Никітенко 15.04.2025 10:41
- Індустріальні парки як інструмент економічного зростання регіонів та країни Дмитро Соболєв 14.04.2025 14:23
- Нація вбивць 362
- Актуальність застосування штучного інтелекту (ШІ) у сучасній юридичній практиці в Україні 307
- Терези Феміди: статистика виправдувальних вироків в Україні – симптом чи вирок системі? 158
- Професії зникають, навички – у тренді 133
- У ДРРП відсутні дані щодо майже кожного другого житлового об’єкта: Що це означає? 112
-
Україна з 1 липня перейде на номінальну напругу 230/400 вольт
Бізнес 13294
-
"Скасувати "зелений" тариф – і ціни зростуть". Що робити з відновлювальною енергетикою
Бізнес 11505
-
В яких європейських країнах найбільше люблять котів. До добірки потрапили країни-сусідки України
Життя 10607
-
Наймасштабніший спортивний івент літа: ВДНГ анонсує "Активну країну"
Життя 9250
-
"Ганебний прецедент": українська студія звукозапису продублювала "Minecraft: Фільм" російською
Життя 6092