Банки вміють заробляти навіть під час війни і наповнювати бюджет, головне – їм не заважати
Банківська система була і залишається фундаментом, на якому міцно стоїть українська економіка навіть у часи великої війни.
Банківська система була і залишається фундаментом, на якому міцно стоїть українська економіка навіть у часи великої війни. Це не просто гучні слова чи оцінки, це підтверджується конкретними цифрами, причому із Державної податкової адміністрації. Там днями видали цікавий звіт щодо наповнення держбюджету у січні-лютому 2024 року, у непростий час, коли Україна все робить, щоб вистояти без глобальної міжнародної допомоги: макрофін від Євросоюзу (4,5 млрд євро) ми отримали лише 20 березня, а фінансування від США через політичну тяганину, на жаль, залишається під питанням.
ДПС видала таку галузеву структуру платежів до зведеного держбюджету за два місяці цього року:
• Фінансова та страхова діяльність – 19,7 % усіх зборів;
• Оптова та роздрібна торгівля, ремонт авто та мотоциклів – 14,5%;
• Переробна промисловість – 12%;
• Держуправління та оборона, обов'язкове соцстрахування – 9,8%.
Це ключові напрямки за січень — лютий. А якщо говорити про прирости, то тут фінсектор показав просто рекордний приріст (порівняно з січнем-лютим 2023 року) — одразу в 12 разів! Це плюс 49,4 млрд. грн.
Не хочу применшувати переваг та інших галузей, які також докладають максимум зусиль для наповнення держскарбниці: наприклад, надходження від транспорту, складського господарства з поштою та кур'єрською доставкою виросли на 89,3% (+9,2 млрд грн), від оптової та роздрібної торгівлі – на 27,2% (+8,5 млрд грн), а від переробної промисловості – на 24,9% (+6,6 млрд грн). Видно, що бізнес щодня здійснює подвиг у найскладніших військових умовах.
Але фінансовий сектор справді сильно підняв планку, впевнений, що велику роль відіграла саме банківська система. Саме для неї у листопаді 2023 року було встановлено максимальну серед інших галузей ставку податку на прибуток: 50% за підсумками 2023-го та 25% — у 2024 році (18% — для інших). Це з розумінням було сприйнято банківською спільнотою навіть при тому, що оподаткування було підвищене заднім числом. Усі розуміють проблеми зі зростаючими оборонними витратами та складнощами щодо отримання міжнародної допомоги, які загострилися на початку цього року.
А за 2023 рік банківська система заплатила податок на прибуток на загальну суму 73,5 млрд грн. Просто немислиме зростання порівняно з показником 2022-го, коли перерахували до бюджету 7,4 млрд. грн.
При цьому фінансовий сектор продовжує кредитувати бізнес та населення. Відчутне зростання обсягів почалося десь із другого півріччя 2023-го і планомірно триває зараз. Звичайно, за активного розвитку державних програм (на кшталт «5-7-9%» та «єОселя»), але також завдяки активному просуванню пропозицій для кредитних карток, які допомагають простим людям підтримувати свої поточні витрати у непростий час.
На початку Великої війни скептики заявляли, що банки не зможуть відновити кредитування на тлі бойових дій, руйнувань і зростаючих неповернень. Але цю проблему також вирішуємо. Якщо перед повномасштабним вторгненням, на 1 січня 2022-го, Нацбанк давав показник проблемних кредитів на рівні 30,02% всього портфеля банківської системи, а за рік він підскочив до 38,12%, то тепер (на 1 лютого 2024-го) його вже вдалося скоротити до 36,75%. Робота йде, і ми бачимо позитивний результат за планомірного збільшення кредитування.
Можна стверджувати, що банківська система вистояла і має всі задатки для подальшого розвитку навіть під час війни. Головне – не заважати їй працювати.
- Альтернативи децентралізації енергогенерації в Україні не існує Олексій Гнатенко вчора о 15:31
- Відкриті дані: прозорість проти корупції Діана Граділь вчора о 13:39
- Способи захисту прав власника від самочинного будівництва на земельній ділянці Євген Морозов вчора о 10:45
- Власть, наука, интеллект – инвестиции в средний и малый бизнес и устойчивое развитие Вільям Задорський вчора о 04:01
- Прифронтовий Миколаїв. Яку допомогу можна отримати у місті, де лінія фронту зовсім близько Галина Скіпальська 25.07.2024 13:53
- На що дивляться інвестори? Олександр Висоцький 25.07.2024 12:22
- Де нормальний начпрод, там якісні продукти харчування Дана Ярова 25.07.2024 12:06
- Розвиток європейського ринку водню: Нові ініціативи та перспективи Олексій Гнатенко 25.07.2024 10:17
- Внесіть зміни у свій щоденний "to do list" Катерина Кошкіна 25.07.2024 09:59
- Гранти на відновлення та енергоефективність житла: можливості від Фонду енергоефективності Єгор Фаренюк 24.07.2024 21:44
- Порушення прав власника земельної ділянки внаслідок самочинного будівництва Євген Морозов 24.07.2024 19:48
- Як застосувати методи відбору постачальників НАТО у наших реаліях? Євгеній Сільверстов 24.07.2024 18:00
- Кого підтримуватиме Ізраїль під час виборів у США? Олег Вишняков 24.07.2024 13:22
- Європейська рада схвалила висновки щодо інфраструктури електромережі ЄС Олексій Гнатенко 24.07.2024 12:30
- Спільна власність чоловіка та жінки, які проживають без реєстрації шлюбу Євген Морозов 23.07.2024 19:26
- Boris Johnson: Запрошення до усвідомлення – домовлянь з РФ не буде 1882
- Суди проти рф – реалії, фантазії, міфи. Перспективи Арбітражу 299
- Як застосувати методи відбору постачальників НАТО у наших реаліях? 91
- Чому конкурентні закупівлі – це більше ніж просто вимога закону 65
- Дизайн дитячого простору 63
-
11 млрд доларів тому, кого немає. На що просила гроші Україна в Берліні
Бізнес 87037
-
У Харкові обрали нові назви для трьох станцій метро
Бізнес 11223
-
Помпео виклав своє бачення мирного плану Трампа: лендліз на $500 млрд і реальні санкції
Бізнес 9236
-
Криза мобільного зв’язку. Скільки коштуватиме подовження зв'язку під час відключень
Бізнес 5706
-
Київський підприємець почав розбирати Tesla, щоб заряджати оселі – FT
Технології 5379