Реформування залізничної медицини – немає чого боятися!
Перспектива реформи спричинила дискусію та занепокоєння серед певних кіл працівників галузі та залізничників. І це нормально, адже всі схильні обережно реагувати на зміни.
«Центр охорони здоров’я» Укрзалізниці проводить реформування своєї структури. В складі Філії «Центр охорони здоров'я» АТ «Укрзалізниця» містяться 8 клінічних лікарень на залізничному транспорті та 6 лінійних амбулаторій, а також здоровпункти та медпункти на залізничних вокзалах.
Перспектива реформи спричинила дискусію та занепокоєння серед певних кіл працівників галузі та залізничників. І це нормально, адже всі схильні обережно реагувати на зміни.
Важливо зрозуміти, що за змістом реформа покликана зробити прогресивні зміни та зберегти існуючу стабільність та медичне і соціальне забезпечення працівників.
З року в рік спостерігається перевищення збитковості профільних закладів «ЦОЗ» Укрзалізниці. В 2018 році збитки сягнули – 669 млн гривень, а в 2019 році вже 725 млн гривень. При цьому, клінічні лікарні Укрзалізниці являються високоякісними медичними закладами з професійним персоналом і чудовим матеріально-технічним забезпеченням. Питання, в правильному і якісному використанні діючих ресурсів.
По перше, залізничники – це величезний колектив. Працівники АТ «Укрзалізниця» повинні бути захищені, а їхнє медичне забезпечення має бути прикладом і орієнтиром для інших великих корпорацій. Реформування «ЦОЗ» жодним чином не обмежить їхні права та можливості по лікуванню. Натомість, ведеться робота по якіснішому та об'ємнішому медичному страхуванню працівників «УЗ». Саме проблеми зі страхуванням приводять до значних втрат клінічних лікарень, адже згідно з зведеними даними, страхування покриває лише 20% витрат.
По друге, працівникам та лікарям профільних відомчих лікарень немає чого боятися. Зараз, можна спостерігати як вони об’єднуються між собою, через страх за своє майбутнє, а профільні профспілки направляють звернення до президента та Кабінету міністрів. Чому ми не можемо об’єднати зусилля для швидшого досягнення цілі? Лікарі, професійні та достойні люди – повинні лікувати, а не займатися матеріально-технічною частиною. Нонсенсом є той факт, що лікар з 30 річним досвідом має перейматися не лікуванням, а наявністю лампочок, фарби та оплатою комунальних послуг. Для виконання цих функцій буде вводитися посада генерального директора лікарні – людини яка буде займатися впорядкуванням штатного розпису, ставок та вирішувати всі питання для спокійної роботи лікарів та лікування пацієнтів.
По третє, буде налагоджуватися якісна робота з Національною службою здоров’я України. Клінічні лікарні на залізничному транспорті, які мають відповідні ресурси та відділення, будуть приймати пацієнтів за направленнями лікарів первинної ланки та відповідне фінансування за їх лікування.
Підсумовуючи зазначу – не треба боятися реформ. Як би це не звучало сумно, але варто задати собі питання: «Скільки ще зможе проіснувати існуюча система без змін?» Один чи два роки? Систему необхідно змінювати та реформувати для збереження її діяльності. Відсутність змін може привести лише до застою та розвалу і занепаду клінічних лікарень. Як для прикладу пологове відділення в Харкові, яке довелося закрити, через те що там елементарно за всіма нормами небезпечно народжувати. Треба об’єднати зусилля для побудови якісної та зразкової системи медичного забезпечення як працівників «Укрзалізниці» так і всіх потребуючих допомоги громадян.
- Штатні заявники у справах про хабарництво: між викриттям та провокацією Іван Костюк вчора о 16:49
- Звільнення після закінчення контракту: як діяти та що каже судова практика Світлана Половна вчора о 13:29
- Правовий статус ембріона: законодавчі прогалини та етичні виклики Леся Дубчак 14.10.2025 18:51
- Як уникнути конфліктів за бренд: основні уроки з кейсу "Галя Балувана" vs "Балувана Галя" Андрій Лотиш 14.10.2025 17:01
- Дзеркало брехні: чому пластичний скальпель не зцілить тріщини у свідомості Дмитро Березовський 14.10.2025 16:09
- Охорона спадкового майна безвісно відсутніх осіб: ключові правові нюанси Юлія Кабриль 13.10.2025 15:45
- Як встановити цифрові правила в сім’ї та навчити дитину керувати гаджетами Олександр Висоцький 13.10.2025 11:22
- Тиха енергетична анексія: як "дешеві" кредити дають іноземцям контроль над генерацією Ростислав Никітенко 13.10.2025 10:15
- Свідомість, простір-час і ШІ: що змінила Нобелівка-2025 Олег Устименко 13.10.2025 10:06
- Як мислити не про грант, а про розвиток: 5 стратегічних запитань до проєкту Олександра Смілянець 13.10.2025 09:56
- Бібліотека в кожній школі: чому британська ініціатива важлива для майбутнього Віктор Круглов 13.10.2025 09:52
- Українська національна велика мовна модель – шанс для цифрового суверенітету Світлана Сидоренко 13.10.2025 03:31
- Від символу до суб’єкта: як Україні вибудувати сильний голос у світі Ольга Дьякова 12.10.2025 11:02
- Як ШІ трансформує грантрайтинг – і чи професійні грантрайтери ще нам потрібні Олександра Смілянець 12.10.2025 06:21
- Як розвинути емоційну стійкість і відновлюватися після життєвих ударів Олександр Скнар 11.10.2025 19:58
- Як скасувати незаконний розшук ТЦК через суд: алгоритм дій та приклади рішень 158
- Як грантрайтинг змінює жіноче підприємництво в Україні і чому цьому варто вчитись 104
- Мовчання – не золото. Як правильна комунікація може врятувати репутацію у кризу 100
- Як уникнути конфліктів за бренд: основні уроки з кейсу "Галя Балувана" vs "Балувана Галя" 83
- Як власникам бізнесу оптимізувати податки та мінімізувати штрафи у період війни в Україні 81
-
100-річний бодибілдер розповів, що допомагає йому підтримувати здоров’я і самопочуття
Життя 33451
-
121 мільйон на демонтаж: у Києві знесуть цех "Більшовика" для завершення розв’язки
Життя 7459
-
Новий "дизельгейт": у Британії почався суд над найбільшими у світі автовиробниками
Бізнес 6324
-
Індія запропонує США компромісну пропозицію щодо російської нафти – Bloomberg
Фінанси 5987
-
Фултайм відходить у минуле – як фракційна робота змінює ринок праці
Життя 4828