Про обов’язкове оподаткування закордонних грошових переказів
Замість здійснення реформ, які відробили б реальний сектор економіки, забезпечили населення України робочими місцями та гідною зарплатою європейського рівня, влада й далі йде екстенсивним шляхом збільшення податкового тиску і запровадження нових поборів.
Днями Міністерство доходів і зборів нагадало про обов’язковістьоподаткування грошових переказів з-за кордону. Для переказів, розмір якихстановить не більше 11470 грн. податкова ставка складає 15%, а для більших -17%.
В чому суть?
Замість здійснення реформ, які відробили б реальний сектор економіки,забезпечили населення України робочими місцями та гідною зарплатоюєвропейського рівня, влада й далі йде екстенсивним шляхом збільшенняподаткового тиску і запровадження нових поборів. Демонструючи повнубезпорадність у спробах навести порядок у сфері вчасної виплати і оподаткуваннязарплати в Україні, чинний уряд намагається заткнути бюджетні діри зарахунок збільшення оподаткуваннязарплати і грошових переказів тих, хто працює за межами країни, тобто українських трудових мігрантів і навіть тих, хто вже назавждиемігрував з України, але фінансово підтримує своїх рідних і близьких.
Негатив від влади:
По-перше, чинна влада безсоромно намагаєтьсявирішити свою головну економічну проблему, суть якої полягає в акумуляції удержавному бюджеті якомога більшої кількості грошових потоків і подальшого їхдерибану, за рахунок тих людей, яких не змогла забезпечити заробітком всерединікраїни і витіснила у чужі краї. Інакше кажучи, чинний уряд намагається жити за рахунок тих, на доходи яких не маєжодного морального права.
По-друге,ніхтоне звертає уваги ту важливу обставину, що така примітивна економічна політикачинної влади зменшує на 50% прямі, природні, ніким не опосередкованібезвідсоткові інвестиції в українську економіку, якими, по суті, є грошовіперекази українських трудових мігрантів своїм сім’ям. Протягом останніхроків українські заробітчани і емігранти нової хвилі є найбільшими інвесторамив нашу економіку. Лише впродовж 2012 року, за даними Нацбанку України, зврахуванням офіційних і неофіційних трансферів, грошові перекази в Українусклали 7,5 млрд. доларів США. Водночас прямі іноземні інвестиції за цей періодстановили лише 6,5 млрд. доларів. Але це – легальні надходження. Більшістьтрудових емігрантів пересилають свої кошти нелегально. У середньому, лише напоточні сімейно-побутові витрати щомісяця кожен заробітчанин надсилає своїмродинам, суму еквівалентну 200 доларам США. Тому, за нашими підрахунками,реальний обсяг інвестицій українських трудових мігрантів і нових емігрантів увітчизняну економіку щороку сягає суми від 16,8 млрд. доларів. Але уряд обмежуєпрямий доступ цих інвестицій в українську економіку, забираючи за допомогоюподатків не менше її половини у державний бюджет і перерозподіляючи потім їїміж «своїми».
По-третє,доходинайбільшого інвестора в українську економіку незаконно піддаються подвійному інавіть потрійному оподаткуванню.
Справді, отримавши зарплату або інший дохід у країні перебуванняукраїнський трудовий мігрант або новітній емігрант слухняно сплачуютьвідповідні збори на соціальне страхування і по доходний податок згідно іззаконодавством країни, де працюють. Якщо вони цього не зроблять, - не матимутьдозволу на працю наступного року.
Однак, на частину цього вже оподаткованого доходу наших громадян і колишніхспіввітчизників, яку вони пересилають на підтримку своїх сімей в Україні, чатують додаткові податки, запровадженіукраїнською владою – податок на грошовий переказ з-за кордону, про який йдеться(розмір ставки 15-17%) і так звана«добровільна» сплата єдиного соціального внеску, законодавство про порядокстягнення якої набрало чинності з 9 травня поточного року. З січня по листопад2013 року мінімальна ставка цього податку, становитиме 24,5% тієї середньої суми (200 доларів США), яку щомісяця кожензаробітчанин надсилає в Україну для задоволення поточних сімейно-побутовихпотреб своєї сім’ї. Таким чином, доходи громадян України, які працюють закордоном, на відміну від тих, хто заробляє всередині країни, оподатковуютьсятричі – один податок вони сплачують за кордоном і два в Україні. Таким чином,на кожні 200 доларів США, які кожен заробітчанин надсилає щомісяця длязадоволення потреб своєї сім’ї українська влада накидає податковий зашморг урозмірі 39,5%. Якщо ще врахувати9,7% збору за банківську операцію з цією сумою, то можна стверджувати, що коженукраїнський закордонний заробітчанин втрачає мінімум 49,2% (фактично половину ібільше) того, що надсилає до України для своєї сім’ї.
Що робити?
По-перше, уряд має вирішувати проблеми наповнення бюджету за рахунокреальних зрушень у власній економіці і за рахунок оподаткування громадян, якіпрацюють на створених українським урядом робочих місцях, а не за рахунокоподаткування громадян, які працюють на робочих місцях, створених розумом іенергією урядів та підприємців інших країн.
По-друге, законодавчій, виконавчій і судовій владі слід грунтовно зайнятисявдосконаленням законодавства і управлінської практики з метою усуненнямподвійного і потрійного оподаткування громадян України, які працюють за кордоном.Така практика неприпустима і суперечить міжнародному трудовому законодавству,зокрема кільком конвенціям Міжнародної організації праці.
- Дзеркало брехні: чому пластичний скальпель не зцілить тріщини у свідомості Дмитро Березовський 16:09
- Охорона спадкового майна безвісно відсутніх осіб: ключові правові нюанси Юлія Кабриль вчора о 15:45
- Як встановити цифрові правила в сім’ї та навчити дитину керувати гаджетами Олександр Висоцький вчора о 11:22
- Тиха енергетична анексія: як "дешеві" кредити дають іноземцям контроль над генерацією Ростислав Никітенко вчора о 10:15
- Свідомість, простір-час і ШІ: що змінила Нобелівка-2025 Олег Устименко вчора о 10:06
- Як мислити не про грант, а про розвиток: 5 стратегічних запитань до проєкту Олександра Смілянець вчора о 09:56
- Бібліотека в кожній школі: чому британська ініціатива важлива для майбутнього Віктор Круглов вчора о 09:52
- Українська національна велика мовна модель – шанс для цифрового суверенітету Світлана Сидоренко вчора о 03:31
- Від символу до суб’єкта: як Україні вибудувати сильний голос у світі Ольга Дьякова 12.10.2025 11:02
- Як ШІ трансформує грантрайтинг – і чи професійні грантрайтери ще нам потрібні Олександра Смілянець 12.10.2025 06:21
- Як розвинути емоційну стійкість і відновлюватися після життєвих ударів Олександр Скнар 11.10.2025 19:58
- Як скасувати незаконний розшук ТЦК через суд: алгоритм дій та приклади рішень Павло Васильєв 11.10.2025 14:53
- Як грантрайтинг змінює жіноче підприємництво в Україні і чому цьому варто вчитись Олександра Смілянець 11.10.2025 09:57
- Мовчання – не золото. Як правильна комунікація може врятувати репутацію у кризу Вікторія Мартинюк 09.10.2025 16:58
- Як зрозуміти, чи ваш ІТ-продукт росте правильно: ключові метрики, які бачать інвестори Анна Одринська 09.10.2025 15:50
- Помилки у фінансовій звітності: погляд аудитора 219
- Як скасувати незаконний розшук ТЦК через суд: алгоритм дій та приклади рішень 124
- Роздуми щодо законопроєкту № 13628 120
- Як власникам бізнесу оптимізувати податки та мінімізувати штрафи у період війни в Україні 76
- Як ШІ трансформує грантрайтинг – і чи професійні грантрайтери ще нам потрібні 70
-
"Багаж – це не право людини". У WizzAir виступили проти скасування плати за ручну поклажу
Бізнес 34867
-
Чи має значення вік у коханні: результати опитування серед українців
Життя 21093
-
"Санкції штовхають в обійми". Росія стала основним постачальником лігроїну до Венесуели
Бізнес 14445
-
Як зрозуміти, що час змінювати роботу – і не зробити фатальну помилку
Життя 12544
-
Найдорожчі стартапи у світі, створені українцями: 10 історій успіху
Життя 4377