Про обов’язкове оподаткування закордонних грошових переказів
Замість здійснення реформ, які відробили б реальний сектор економіки, забезпечили населення України робочими місцями та гідною зарплатою європейського рівня, влада й далі йде екстенсивним шляхом збільшення податкового тиску і запровадження нових поборів.
Днями Міністерство доходів і зборів нагадало про обов’язковістьоподаткування грошових переказів з-за кордону. Для переказів, розмір якихстановить не більше 11470 грн. податкова ставка складає 15%, а для більших -17%.
В чому суть?
Замість здійснення реформ, які відробили б реальний сектор економіки,забезпечили населення України робочими місцями та гідною зарплатоюєвропейського рівня, влада й далі йде екстенсивним шляхом збільшенняподаткового тиску і запровадження нових поборів. Демонструючи повнубезпорадність у спробах навести порядок у сфері вчасної виплати і оподаткуваннязарплати в Україні, чинний уряд намагається заткнути бюджетні діри зарахунок збільшення оподаткуваннязарплати і грошових переказів тих, хто працює за межами країни, тобто українських трудових мігрантів і навіть тих, хто вже назавждиемігрував з України, але фінансово підтримує своїх рідних і близьких.
Негатив від влади:
По-перше, чинна влада безсоромно намагаєтьсявирішити свою головну економічну проблему, суть якої полягає в акумуляції удержавному бюджеті якомога більшої кількості грошових потоків і подальшого їхдерибану, за рахунок тих людей, яких не змогла забезпечити заробітком всерединікраїни і витіснила у чужі краї. Інакше кажучи, чинний уряд намагається жити за рахунок тих, на доходи яких не маєжодного морального права.
По-друге,ніхтоне звертає уваги ту важливу обставину, що така примітивна економічна політикачинної влади зменшує на 50% прямі, природні, ніким не опосередкованібезвідсоткові інвестиції в українську економіку, якими, по суті, є грошовіперекази українських трудових мігрантів своїм сім’ям. Протягом останніхроків українські заробітчани і емігранти нової хвилі є найбільшими інвесторамив нашу економіку. Лише впродовж 2012 року, за даними Нацбанку України, зврахуванням офіційних і неофіційних трансферів, грошові перекази в Українусклали 7,5 млрд. доларів США. Водночас прямі іноземні інвестиції за цей періодстановили лише 6,5 млрд. доларів. Але це – легальні надходження. Більшістьтрудових емігрантів пересилають свої кошти нелегально. У середньому, лише напоточні сімейно-побутові витрати щомісяця кожен заробітчанин надсилає своїмродинам, суму еквівалентну 200 доларам США. Тому, за нашими підрахунками,реальний обсяг інвестицій українських трудових мігрантів і нових емігрантів увітчизняну економіку щороку сягає суми від 16,8 млрд. доларів. Але уряд обмежуєпрямий доступ цих інвестицій в українську економіку, забираючи за допомогоюподатків не менше її половини у державний бюджет і перерозподіляючи потім їїміж «своїми».
По-третє,доходинайбільшого інвестора в українську економіку незаконно піддаються подвійному інавіть потрійному оподаткуванню.
Справді, отримавши зарплату або інший дохід у країні перебуванняукраїнський трудовий мігрант або новітній емігрант слухняно сплачуютьвідповідні збори на соціальне страхування і по доходний податок згідно іззаконодавством країни, де працюють. Якщо вони цього не зроблять, - не матимутьдозволу на працю наступного року.
Однак, на частину цього вже оподаткованого доходу наших громадян і колишніхспіввітчизників, яку вони пересилають на підтримку своїх сімей в Україні, чатують додаткові податки, запровадженіукраїнською владою – податок на грошовий переказ з-за кордону, про який йдеться(розмір ставки 15-17%) і так звана«добровільна» сплата єдиного соціального внеску, законодавство про порядокстягнення якої набрало чинності з 9 травня поточного року. З січня по листопад2013 року мінімальна ставка цього податку, становитиме 24,5% тієї середньої суми (200 доларів США), яку щомісяця кожензаробітчанин надсилає в Україну для задоволення поточних сімейно-побутовихпотреб своєї сім’ї. Таким чином, доходи громадян України, які працюють закордоном, на відміну від тих, хто заробляє всередині країни, оподатковуютьсятричі – один податок вони сплачують за кордоном і два в Україні. Таким чином,на кожні 200 доларів США, які кожен заробітчанин надсилає щомісяця длязадоволення потреб своєї сім’ї українська влада накидає податковий зашморг урозмірі 39,5%. Якщо ще врахувати9,7% збору за банківську операцію з цією сумою, то можна стверджувати, що коженукраїнський закордонний заробітчанин втрачає мінімум 49,2% (фактично половину ібільше) того, що надсилає до України для своєї сім’ї.
Що робити?
По-перше, уряд має вирішувати проблеми наповнення бюджету за рахунокреальних зрушень у власній економіці і за рахунок оподаткування громадян, якіпрацюють на створених українським урядом робочих місцях, а не за рахунокоподаткування громадян, які працюють на робочих місцях, створених розумом іенергією урядів та підприємців інших країн.
По-друге, законодавчій, виконавчій і судовій владі слід грунтовно зайнятисявдосконаленням законодавства і управлінської практики з метою усуненнямподвійного і потрійного оподаткування громадян України, які працюють за кордоном.Така практика неприпустима і суперечить міжнародному трудовому законодавству,зокрема кільком конвенціям Міжнародної організації праці.
- Сакральне мистецтво війни Наталія Сидоренко вчора о 17:55
- Фінансовий мінімалізм: чому "достатньо" має стати новою особистою стратегією Інна Бєлянська вчора о 16:12
- CRS як рентген капіталу: чому бізнесу час забути про офшори Ростислав Никітенко вчора о 09:31
- Ілюзія відпочинку. Чому ви відчуваєте втому, навіть коли нічого не робите Олександр Висоцький 10.01.2026 17:14
- Невизначеність поняття "розшук" у законі про мобілізацію та військовий облік Сергій Рябоконь 10.01.2026 16:15
- Акцизний податок – баланс між доходами та споживання Мирослав Лаба 09.01.2026 17:40
- Як перетворити порожні не житлові будівлі на доступне житло, європейський досвід Сергій Комнатний 09.01.2026 17:06
- Порушення правил військового обліку: підстави відповідальності та правові наслідки Сергій Рябоконь 09.01.2026 15:55
- Година в потязі з іноземцем: легкі фрази, які допоможуть підтримати розмову Інна Лукайчук 08.01.2026 20:57
- Зміни в трудовому законодавстві 2025 року: бронювання військовозобов’язаних працівників Сергій Рябоконь 08.01.2026 15:52
- Малий розріз – великі очікування: чесно про ендоскопічну підтяжку Дмитро Березовський 08.01.2026 15:48
- Економіка під тиском війни: чому Київщина стала одним із драйверів зростання у 2025 році Антон Мирончук 08.01.2026 15:40
- Підтримка молоді під час війни: чому ми не маємо права втратити "золоту ДНК" нації Світлана Логвін 08.01.2026 09:44
- Колгоспні питання щодо іноземців, які українці Юрій Стеценко 07.01.2026 14:34
- Тіло як поле бою: злочин, про який світ воліє не говорити Галина Скіпальська 07.01.2026 12:44
- Фінансовий мінімалізм: чому "достатньо" має стати новою особистою стратегією 382
- Економіка під тиском війни: чому Київщина стала одним із драйверів зростання у 2025 році 363
- Конфлікт у публічному просторі: звинувачення, відповідь та судовий захист 316
- Підтримка молоді під час війни: чому ми не маємо права втратити "золоту ДНК" нації 229
- Тіло як поле бою: злочин, про який світ воліє не говорити 169
-
Британія знайшла закон, який дозволяє затримувати судна тіньового флоту
Бізнес 18423
-
"Він буде безшабашним". Чи погодить Рада призначення Федорова в Міноборони і що це змінить
2177
-
Голод на війні
Думка 1355
-
Глемпінг замість готелів. Як зростає новий формат бізнесу гостинності, всупереч війні
Бізнес 1303
-
Податок на нерухомість: як його нараховують у 2026 році
Бізнес 1227
