Фіаско накопичувальній пенсійній реформі

Наміри Мінсоцполітики запровадити другий рівень пенсійної реформи вже у 2014 році є надто оптимістичними, враховуючи, що здійснювати реструктуризацію всієї економіки нинішня влада явно не планує.

Кроків, які на цьому шляху планує зробити влада: ліквідувати дефіцит Пенсійного фонду, легалізувати зарплати та погасити заборгованість з виплат зарплат і внесків до Пенсійного фонду, буде недостатньо та й реальність їх здійснення при нинішньому державному менеджменті викликає великі сумніви. Перехід до накопичувального рівня пенсійного забезпечення вимагає значно ширшого комплексу взаємопов’язаних заходів економічного, соціального та демографічного характеру.

Якби влада справді прагнула ефективного розвитку пенсійної системи, то перш за все, вона б зменшила податкове навантаження на фонд зарплати до 15%, і одночасно з цим збільшила частку заробітної плати у вартості кінцевого продукту або послуги до 55-65%. При цьому необхідно створити надійний державний механізм гарантованої виплати пенсій у випадку зловживань або банкрутства пенсійних фондів другого рівня. Крім того, управління пенсійними фондами однозначно повинно відбуватися на тристоронній основі – держава-профспілки-роботодавці. Також важливо, що запровадження другого рівня пенсійної реформи зазнає фіаско, якщо паралельно не будуть розроблені й реалізовані національні програми створення робочих місць та збільшення тривалості життя.

При нинішньому розмірі середньої зарплати запровадження накопичувальних фондів абсолютно не вирішить проблему належного пенсійного забезпечення. Потрібно бути реалістами: сьогодні працівник, який працюватиме з 18 до 60 років і матиме 42 роки трудового стажу, зможе відкласти рівно стільки, щоб за мірками офіційного прожиткового мінімуму безбідно жити лише 6,5 років. Якщо ж говорити про реальні ціни на продукти й послуги, то «пенсійних заощаджень» ледь вистачить на 2,5-3 роки. Отже, якщо рухатися запропонованим владою шляхом, то українські чоловіки, які стануть учасниками так званої накопичувальної пенсійної системи, близько 8 останніх років свого життя не матимуть засобів до існування, а жінкам доведеться животіти взагалі 13-16 років.

Поспішне запровадження другого рівня пенсійного забезпечення є ні чим іншим, як черговою спробою влади врятувати нинішню солідарну систему за рахунок запровадження накопичувальної.

Першою спробою було запровадження самої пенсійної реформи, яке по суті звелося лише до збільшення пенсійного віку і не дало якісних результатів. Аналогічне фіаско чекає й запровадження другого рівня пенсійного забезпечення, якщо влада докорінно не перегляне свою економічну, податкову та соціальну політику, якщо не розпочне стимулювати розвиток реального сектору економіки. Крім того, потрібні й суттєві законодавчі зміни – зокрема перегляд Податкового кодексу і докорінна зміна нинішнього пенсійного законодавства.