Станом на 2 березня процедурою податкового компромісу скористалось 1067 платників податків. Це трагічно мало!
Відповідно дозазначеної інформації на сайті Державної фіскальної служби України, яка єправонаступником Міністерства доходів і зборів ім. Олександра Клименка, станомна 2 березня процедурою податкового компромісу скористалось1067 платників податків. Згідно з тим самим джереломінформації, така процедура збільшить надходження до бюджету на 186,4 мільйонигривень. Що станом на 02.06.2015 р., відповідно до курсу яким користуєтьсяреальний сектор економіки, складає близько 6,5 мільйони доларів! Це капля вморі якщо проаналізувати загальну кількість платників податків, особливо вчастині стабільного підприємництва попередніх років. Найбільш кричущим фактом євідсутність великих платників податків, що скористались даною процедурою, аджесаме такі платники створюють фіскальний дохід для державного бюджету.Тобто замість введення в дію норм щодо трансферногоціноутворення, який би надавав фіскальним органам інструменти для фільтраціїтіньового потоку грошових коштів до офшорних компаній проводяться мало ефективні«податкові компроміси».Саме офшорні схеми єшироко розповсюджені в структурі зменшення податкових зобов’язань. Відсутністьтрансферного регулювання в максимально жорсткій формі створює передумови дляподальшого збільшення курсу американського долару. Адже при вивільненніопераційних коштів, шляхом зменшення фіскального навантаження, великі платникиподатків формулюють валютні резерви з гривневих заощаджень.
Більшетого, курсові ризики та політико-економічні реалії зменшують надходження відімпорту продукції. В своєму інтерв’ю голова «митної частини» ДФСУ АнатолійМакаренко зазначив:«Есть же налоговый компромисс. Вы хорошую мысль подсказываете, почемунет таможенного компромисса? Да, это не типично для таможни, но это должнобыть. Не зря Абдулла говорил: "Договорись с таможней". Продовжуючиознайомлюватись з текстом інтерв’ю, варто відмітити наступні слова головимитниці: «Проблема таможенника - приниматьли документы по первому методу таможенной стоимости. Импортер заявляет, чтотрубка стоит 100 долл. Внутренне ты понимаешь, что она стоит 300 долл, но унего документы есть на 100 долл, он через склад прогнал. Что делать? Принятьтакое к оформлению или не принять?».Ключовим посилом є фраза«внутренне ты понимаешь».Очевидно, що така «проблема» у посадової особи митного орану не може з’являтисьза умови роботи згідно чинним нормативно-правовим актам! Адже сутність реформованоїще за часів Ігоря Калєтніка в 2012 р. Митної служби України стало введенняелектронної системи формування митної вартості. Якщо коротко, то цецентралізована база вартостей на ідентичний та/або подібний товар, що вжеімпортувався іншими суб’єктами ЗЕД. Тому коли митник приймає до оформленнямитну декларацію, окрім іншого її аналізує комп’ютерна (автоматизована)«система ризиків», та у випадку наявності в митному реєстрі іншої вартості(наприклад, більшої) інспектор повинен проаналізувати подані документи. Таким чином, в 2012 році була створена антикорупційна система імпорту товарів іспівпраця Митної служби України тих часів з європейськими країнами додатковопідтверджує вищевикладений факт. Але, нажаль, в 2013 році Янукович створивМіндоходів та об’єднав прогресуючу митну службу з податковою адміністрацією,чим створив надпотужний орган для тотального контролю над підприємцями! Нажаль,відтоді розвиток митної справи зупинився, і наразі, замість проведення реальноїреформи фіскальних органів, ми маємо правонаступника у вигляді ДФСУ, фактичноскомпрометованого органу!
Сьогоденнікурсові реалії створюють можливості для стимулювання експорту та виваженоїполітики імпорту. Замість підвищення митних ставок потрібно зафіксувати митніплатежів в гривні! Тобто при імпорті товару «А», стягується 10% мита,доцільно адмініструвати такий платіж в еквіваленті 21,5 гривня/долар, адже саметакий курс закладений до бюджету. Тобто держава отримає «запланований» дохід, апідприємець матиме можливість легального імпорту, адже в змозі реалізуватитовар. У випадку останніх курсових явищ, імпортери або зменшать асортимент такількість товару, або перейдуть на нелегальні методи ввозу товару(контрабанду). Тобто держава недоотримає фіскальну вигоду. Це лише приклад дляформування митної політики держави, і успішне реагування митної служби на кон'юнктуру ринку можливе лише в реформованому вигляді, коли остання єсамостійним органом адміністрування, а не «придатком» до податковоїадміністрації. Зразком може бути Митна служба України часів 2010-2012років, ефективність якої підтверджена кількісними та якісними надходженнями добюджету та успішною співпрацею з європейськими митниками, наприклад під часЕВРО-2012!
