Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
18.02.2020 12:07

Навіщо бізнесу підтримка держави в розвитку соціальних проєктів

Керівниця Центру "Розвиток КСВ", експертка з КСВ та сталого розвитку

Те, що іноді ми називаємо соціальними або екологічними проєктами, на сьогодні має чіткий термін – корпоративна соціальна відповідальність.

24 січня 2020 року Кабінет Міністрів України схвалив Концепцію реалізації державної політики у сфері сприяння розвитку соціально відповідального бізнесу в Україні на період до 2030 (надалі – Концепція). Варто зазначити, що роботи по її прийняттю велись різними урядами 8 років.

Питання, яке одразу виникло у бізнесу: чи не буде держава контролювати або примусово змушувати компанії реалізовувати соціальні проєкти. Питання є правильним, тому що Концепція має певні ризики, від яких хочеться застерегти. Але тим не менше, прийняття Концепції є важливою для України, тому що:

1) Концепції надала єдине нормативне визначення КСВ в Україні. До цього компанії інтерпретували значення терміну «корпоративна соціальна відповідальність» по-різному: благодійність, екологічні практики або виконання законів. Більше того, під час узгодження будь-яких важливих для країни документів юристи різних міністерств також губились – не було офіційного визначення. Тепер воно є. І у скороченому виді виглядає так: КСВ – це відповідальна поведінка компаній за вплив їх рішень і дій на суспільство, навколишнє природне середовище…, яке враховує очікування компаній та суспільства; відповідає законодавству і міжнародним нормам поведінки; інтегрована у діяльність компанії».

2) Прийняття Концепції допомагає підвищити рівень знань про КСВ серед споживачів, громадських організацій, територіальних громад, і бізнесу -  це сприятиме впровадженню КСВ більшою кількістю компаній. На сьогодні, тільки  24% компаній мають бюджет на КСВ і тільки 12% мають систему вимірювання показників ефективності КСВ.

3) Підвищиться якість КСВ-проєктів компаній завдяки створенню державою інформаційних матеріалів або формуванню різноманітних ініціатив, що сприятимуть КСВ. Наприклад, створення Коаліції компаній для працевлаштування молоді. 

4) Україна виконає взяті на себе зобов’язання, надані міжнародним організаціям, з прийняття Концепції (ООН, ОЕСР), що "покращить імідж України та продемонструє її прагнення застосовувати міжнародні стандарти ведення соціально відповідального бізнесу" (як зазначено в Концепції). 

5) Держава вперше прописала вигоди від впровадження КСВ, і це відповідь на часте питання від бізнесу “навіщо КСВ компанії”. За думкою держави, КСВ сприятиме наданню компаніям «можливості покращити ділову репутацію на міжнародних ринках…, а в довгостроковій перспективі — покращити репутацію та імідж держави

6) Концепція створює стимули для компаній до впровадження КСВ, як-то: конкурс на кращі КСВ практики, поширення досвіду та практик компаній, які впроваджують КСВ.

7) У тексті Концепції держава визначила свої пріоритети, а саме:

- безпека та охорони праці, турбота про довкілля, захист прав споживачів;

- заохочення  компаній до публікації нефінансових звітів;

- забезпечення співпраці державних органів влади та компаній;

- проведення інформаційно-просвітницьких кампаній;

- стимулювання до розвитку науки та технологій.

8) Нарешті, з’явився орган, який офіційно відповідає за реалізацію Концепції та КСВ – це Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства (вказано у розпорядженні Кабінету Міністрів України)

Чого не вистачає ще в Концепції:

1) Комунікації від влади: від прийняття Концепції до оприлюднення її на сайті КМУ пройшло декілька днів, коли бізнес- асоціації та бізнес питали “а що ж прийняли?”,

2) Фінансування ще не зазначено, а без нього реалізація Плану дій Концепції буде вестись за залишковим принципом.

3) Розуміння КСВ державними службовцями ще не відповідає міжнародним нормам, про що свідчить опис благодійності як частини КСВ, не зазначення нефінансової звітності як одного з основних показників моніторингу. Таке розуміння якраз і може трансформуватись у “примусовість” мотивації бізнесу займатися КСВ.

Тому першими кроками у реалізації Концепції можна запропонувати роботу із державними службовцями та бізнесом на національному та регіональному рівнях, їх навчання основам КСВ в контексті розвитку країни, і тих переваг, які КСВ може додати до інвестиційних можливостей.

Але є і те, чому можна радіти вже зараз: нарешті, є офіційне визнання соціальної відповідальності і можна працювати в правовому полі (до цього жоден офіційний документ не містив посилання на КСВ), з’явився меседж держави до бізнесу про те, що соціальна відповідальність важлива, і розробляється план заходів, на який може бути  спрямовані кошти державного бюджету.

Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи
Контакти
E-mail: [email protected]