Національний координаційний хаб: до дронів має бути стратегічний підхід

Дрони – це нова стратегічна зброя, на кшталт ядерної зброї в двадцятому столітті.

Війна двадцять першого століття, в яку ми вже вступили – це війна технологій, перш за все – великої кількості різноманітних дронів. Армії минулого (армії людей та важкого озброєння) ми маємо протиставити армію майбутнього (армію інформаційних технологій та дронів).

Моя думка – до дронів необхідно ставитись саме як до стратегічної зброї. Сила не стільки в кількості дронів, і навіть не в їхніх технічних характеристиках, а в тому, як системно ми зможемо їх виготовляти, збирати, доставляти та використовувати. Зрештою, головне питання – як ми організуємо всі процеси під те, щоб саме дрони стали основною бойовою та розвідувальною силою, і під цю армію були підлаштовані всі інші підрозділи. Щоб забезпечити такий комплексний підхід, нам не уникнути створення єдиного національного координаційного центру з ефективним менеджментом по кожному напрямку.

Стратегічна зброя не може бути куплена на ринку чи з'явитися з великої кількості децентралізованих підприємницьких ініціатив. Згадайте: коли перед потужними державами минулого сторіччя стояла задача вирішувати питання стратегічної зброї, до цього ставилися надзвичайно серйозно, держави виділяти шалені ресурси, координація цих процесів була всебічною та централізованою. Такий підхід необхідно переймати і нам.

Тому потребує відповіді наступне питання: “Що держава має зробити найближчим часом, щоб отримати стратегічну перевагу в озброєнні, а дрони зробити ключовою стратегічною зброєю?”.

Насамперед не розмите, а чітке розуміння, які саме дрони нам необхідні та в якій кількості – зараз, в перспективі 3-х місяців, одного року, п'ятиріччя, десятиріччя. Ударні, розвідувальні, транспортні, перехоплювачі ворожих цілей, БПЛА стратегічного призначення тощо. Всі ці види дронів уже залучаються на полі бою. І нам вкрай потрібна фахова якісна аналітика, що дасть змогу розуміти, які дрони дають стратегічну перевагу. Такий збір та обмін інформацією можливий лише при створенні єдиного центру, де буде акумулюватись увесь надбаний досвід, створюватись стандарти.

Далі, нам необхідно подбати про системний підхід до масштабування виробництва для забезпечення великої кількості дронів. Україна не може залежати від виробників інших країн. Абсолютно все – від пропелерів до чіпів, має вироблятись всередині країни. Організація такого рівня виробництва – це непростий процес національного масштабу. Без великих державних ресурсів, цілеспрямованих програм, міжнародної співпраці виробництво стратегічної зброї неможливе. Нам потрібна виділена команда фінансистів, яка буде залучати цільове фінансування з державного бюджету, міжнародних грантів, донатів від населення та бізнесу. І не тільки залучати, а й швидко, прозоро розподіляти кошти між закупівлями та виробниками. Вчасно звітувати. Мати нульову толерантність до корупції.

Також постає багато непростих питань. Збирати дрони в безпосередній близькості до лінії фронту? Мати декілька стратегічних точок виробництва та забезпечувати засекречену передачу до військових? Запрошувати до співпраці міжнародних партнерів? Окреме питання – тестування дронів. На якій території це робити, щоб умови тестування були наближеними до умов використання? Як це робити засекречено і далеко від населених пунктів, щоб це було максимально безпечно (наскільки це взагалі зараз можливо) для команди розробників і громадян? Упевнений, що за це має відповідати добре скоординована група спеціалістів – як з України, так і з залученням кадрів від держав-союзників.

І наостанок – експлуатація дронів та навчання операторів дронів. Ми маємо створити цілу мережу експлуатаційних та сервісних центрів, а навчання операторів поставити “на потік” – дронами мають управляти і на рівні професійних військових, і на рівні цивільних. Не зайвим буде такий факультатив для школярів та студентів. І при цьому ми маємо надавати найкращу освіту в питанні стратегічного значення для нашої держави та всього цивілізованого світу. Як знайти стільки вчителів? Не лише знайти, а й залучити до єдиної платформи та забезпечувати їм безперервне підвищення кваліфікації.

Створення спеціалізованого хабу національного рівня з виробництва і використання дронів та стратегічний підхід до найбільш стратегічного активу нашої армії – це те, чого потребує зараз Україна.