Пільги для малого та середнього бізнесу в умовах карантину

2 квітня 2020 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)».

Серед головних змін, що передбаченні Законом № 540-ІХ, – внесення змін до ст. 291 Податкового кодексу України, а саме – збільшення лімітів для груп платників єдиного податку фізичних осіб-підприємців: 1 група – до 1 млн. гривень, 2 група – до 5 млн. гривень, 3 група – до 7 млн. гривен.

Штрафні санкції тимчасово не будуть застосовуватися в період з 01.03.2020 р. до 31.05.2020 р. за такі порушення:

- несвоєчасна сплата (несвоєчасне перерахування) ЄСВ;

- неповна сплата або несвоєчасна сплата ЄСВ одночасно з видачою сум виплат, на які нараховується єдиний внесок (авансових платежів);

- несвоєчасне подання звітності до ДПС.

Також за ці періоди не застосовується пеня, а нарахована пеня підлягає списанню.

Крім того, фізичні особи-підприємці звільняються від сплати єдиного соціального внеску за себе лише на період березень-квітень (за травень необхідно буде сплачувати). Цим Законом не передбачено звільнення від сплати єдиного податку. Однак, органи місцевого самоврядування отримали право приймати рішення про зміну ставок єдиного податку.

Особливої уваги заслуговує внесення змін до Закону України «Про зайнятість населення», а саме – доповнення Закону новою статтею 47-1 щодо особливостей надання допомоги по частковому безробіттю на період протидії поширенню коронавірусної хвороби, передбаченої карантином, встановленим КМУ.

Для отримання допомоги своїм працівникам, роботодавець із числа суб’єктів малого та середнього підприємництва повинен звернутися до територіального органу Державного центру зайнятості, за місцем реєстрації його як платника ЄСВ, та подати наступні документи:

1) заяву у довільній формі;

2) копію наказу із зазначенням дати початку зупинення (скорочення) виробництва та переліком заходів щодо запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), передбачених карантином, встановленим Кабінетом Міністрів України;

3) відомості про працівників (прізвище, ім’я, по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний державний орган і мають відмітку в паспорті), у яких виникло право на допомогу по частковому безробіттю згідно з цією статтею;

4) довідку про відсутність заборгованості з виплати заробітної плати та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, що виникла протягом п’яти років, що передують року зупинення (скорочення) виробництва.

Також, є певні особливості для отримання такої допомоги:

1. право на отримання допомоги по частковому безробіттю мають лише застраховані працівники, з якими роботодавцем оформлено трудові відносини (крім осіб, які отримують пенсію);

2. допомога встановлюється за кожну годину, на яку працівникові було скорочено передбачену законодавством тривалість робочого часу, із розрахунку 2/3 тарифної ставки (окладу), встановленої працівникові;

3. виплата допомоги здійснюється роботодавцем з першого дня скорочення тривалості робочого часу працівників за рахунок коштів Фонду у межах строку проведення заходів щодо запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), передбачених карантином, встановленим КМУ.

Важливо, що у роботодавця є лише 30 днів з дня зупинення (скорочення) виробництва для звернення за отриманням коштів для виплати працівникам допомоги по частковому безробіттю!

У разі розірвання трудового договору (після закінчення виплати допомоги) протягом періоду, що дорівнює періоду виплати допомоги, з підстав, передбачених п. 1 ст. 40 (крім повної ліквідації або припинення діяльності роботодавця), п. 1 ст. 36, ч. 3 ст. 38КЗпП, кошти повертаються в повному обсязі до Фонду безробіття.

Допомога не надається за наявності у роботодавця заборгованості з виплати зарплати та сплати ЄСВ, яка виникла протягом п’яти років, що передують року зупинення виробництва.

Рішення про надання допомоги по частковому безробіттю приймається територіальним центром зайнятості на регіональному рівні протягом 3-х робочих днів з дня подання роботодавцем документів  за місцем реєстрації як платника ЄСВ.

Нагадую, в цій статті було розглянуто лише найістотніші зміни для малого та середнього бізнесу. Загалом, Закон передбачає внесення змін до більш як тридцяти нормативно-правових актів (в тому числі ПКУ, КЗпП, ЦКУ, ГКУ, Закону «Про зайнятість населення», Закону «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» тощо).