Висока конкуренція стимулює вихід проєктів з "зеленої" сертифікацією
В Україні було сертифіковано 6 проєктів нерухомості за сертифікацією BREEAM, з них, 4 бізнес центри – 2 черги БЦ Астарта та БЦ Гранд, та Оптіма Плаза у Львові.
Разом з тим – є 13 сертифікацій LEED (найпоширеніша американська система еко сертифікації). Це будівлі в рамках Unit.City, Lviv Innovation Park, нові бізнес центри MAG.NETT та KMOST, та декілька окремих офісів компаній – Shell, NOX, NEC, бутік Chanel. Тобто загалом – 18 будівель. Загалом в усіх країнах Східної Європи сертифіковано 457 проєктів, тоді як Західна Європа загалом має 4980 еко-будівлі (лідери – Північноєвропейські країни), а США – 20 761 проєкт. Якщо порівнювати з іншими країнами простору СНД та Східної Європи, Україна має показник на рівні середнього, та сильно поступається західноєвропейским країнам. Інтерес до зеленої сертифікації зˈявився порівняно недавно – більшість проєктів пройшли її в рамках останніх 5 років. Головними тригерами розвитку зеленої сертифікації в світі є вимоги клієнтів, державна регуляторна політика, турбота про власне здоровˈя та навколишнє середовище, зниження операційних витрат, збільшення вартості бізнесу та використання факту сертифікації в піар активностях. Головною ж перешкодою до зеленої сертифікації у світі називають завеликі грошові та часові витрати. Вочевидь, більша частина з стимулюючих факторів почала відігравати роль лише останніми роками, з розвитком ринку, обізнаності, що почало призводити до відчутних переваг отримання сертифікації над витратами на неї. Так, у порівнянні із "звичайними" будівлями об'єкти із зеленою сертифікацією – однозначно найбільш помітні та успішні за багатьма параметрами.
Чи слід очікувати бум зеленої сертифікації в Україні?
Збільшення зелених зон, використання екологічно чистих будівельних матеріалів, вторинно перероблених , проєктування зелених покрівель та фасадів, а також використання сучасних технологій з альтернативними джерелами енергії та заощадженні природніх ресурсів – стають на сьогодні трендом для проєктувальників.
На українському ринку нерухомості проєктів “здорового” будівництва стає дедалі більше.
В основному це відображується в енергоефективності будівель. Енергоефективні технології дозволяють знизити енергоспоживання будинків, зменшити викид СО2 в атмосферу, а відповідно і негативний вплив на природу.
Стандарти в вітчизняних нормативних документах з енергозбереження будинків стають дедалі суворішими.
Оскільки зниження енергоспоживання позитивно відображається не тільки на збереженні оточуючого середовища, але й безпосередньо на комунальних витратах,то можна спрогнозувати, що тренд на енергозбереження і екологічность в Україні буде тільки посилюватись. Висока конкуренція на ринку нерухомості примушують девелоперів якомога швидше впроваджувати нові формати нерухомості, попри те, що ціна за м2 такого екобудинку дещо вища від «звичайного» запит від інвесторів стає дедалі більшим.
Які переваги така сертифікація несе для девелоперів та орендарів?
Голові переваги, що надає сертифікація – більша додана вартість проєкту у поєднанні з нижчими витратами на його утримання та обслуговування:
- значно нижчі операційні витрати (на 11-15% в середньому);
- вища вартість бізнесу (до 38%);
- кращі конкурентні позиції на ринку, репутація та імідж бренду та можливість встановлювати більшу орендну плату (у світі в середньому орендний дохід від 3 до 18%);
- в багатьох країнах зелена сертифікація необхідна для відповідності локальному законодавству, та можливості отримувати пільги та фінансування з боку державних інституцій.
У той же час орендарі таких будівель, отримують переваги:
- більш комфортна та здорова робоча атмосфера, що підвищує продуктивність праці;
- економія на експлуатаційних витратах;
- дотримання корпоративної соціальної відповідальності;
- вищі конкурентні переваги при залученні цінних фахівців.
Якщо порівнювати із динамікою сертифікації в Україні минулих років, колі траплялися лише її поодинокі випадки, то кількість проєктів, що проходять її зараз, дозволяють говорити про бум.
Причиною є розвиток та більший вплив на ринок факторів стимулювання зеленої сертифікації:
- Все більше як індивідуальних користувачів будівель, так і компаній-орендарів які вони складають, знають що таке сертифікована будівля, та переваги, які вона дає, а тому, девелопери намагаються задовольнити новий запит ринку. Можливо, поки що це не визначальна конкурентна перевага, проте її вплив у найближчі роки буде тільки зростати.
- Важливим фактором також є постійне зростання вартості комунальних послуг та нестабільність цін на витратні матеріали – зелена сертифікація це більш розумне та ефективне використання ресурсів зараз та значно нижчі експлуатаційні витрати потім.
- Об'єкти, що бажають позиціонувати себе як іноваційні, та такі, що націлені на прогресивну аудиторію орендарів, покупців та відвідувачів, частка якої все більше зростає в країні, мають бути сертифікованими, аби бути конкурентоздатними: це створення додаткової цінності, що демонструє турботу про майбутні покоління й навколишнє середовище, впевненість у найбільш комфортних, екологічних та здорових просторах для життя та діяльності.
- Зелена сертифікація – це точка, до якої рано чи піздно приходить бізнес на шляху підвищення совєї ефективності: адже це якість, що зменшує інвестиційні та девелоперські ризики, і це максимізація прибутків, адже сертифіковані обˈєкти більш економічно ефективні та мають більшу ринкову вартість.
- Правовий статус ембріона: законодавчі прогалини та етичні виклики Леся Дубчак 18:51
- Як уникнути конфліктів за бренд: основні уроки з кейсу "Галя Балувана" vs "Балувана Галя" Андрій Лотиш 17:01
- Дзеркало брехні: чому пластичний скальпель не зцілить тріщини у свідомості Дмитро Березовський 16:09
- Охорона спадкового майна безвісно відсутніх осіб: ключові правові нюанси Юлія Кабриль вчора о 15:45
- Як встановити цифрові правила в сім’ї та навчити дитину керувати гаджетами Олександр Висоцький вчора о 11:22
- Тиха енергетична анексія: як "дешеві" кредити дають іноземцям контроль над генерацією Ростислав Никітенко вчора о 10:15
- Свідомість, простір-час і ШІ: що змінила Нобелівка-2025 Олег Устименко вчора о 10:06
- Як мислити не про грант, а про розвиток: 5 стратегічних запитань до проєкту Олександра Смілянець вчора о 09:56
- Бібліотека в кожній школі: чому британська ініціатива важлива для майбутнього Віктор Круглов вчора о 09:52
- Українська національна велика мовна модель – шанс для цифрового суверенітету Світлана Сидоренко вчора о 03:31
- Від символу до суб’єкта: як Україні вибудувати сильний голос у світі Ольга Дьякова 12.10.2025 11:02
- Як ШІ трансформує грантрайтинг – і чи професійні грантрайтери ще нам потрібні Олександра Смілянець 12.10.2025 06:21
- Як розвинути емоційну стійкість і відновлюватися після життєвих ударів Олександр Скнар 11.10.2025 19:58
- Як скасувати незаконний розшук ТЦК через суд: алгоритм дій та приклади рішень Павло Васильєв 11.10.2025 14:53
- Як грантрайтинг змінює жіноче підприємництво в Україні і чому цьому варто вчитись Олександра Смілянець 11.10.2025 09:57
- Помилки у фінансовій звітності: погляд аудитора 221
- Як скасувати незаконний розшук ТЦК через суд: алгоритм дій та приклади рішень 127
- Мовчання – не золото. Як правильна комунікація може врятувати репутацію у кризу 83
- Як власникам бізнесу оптимізувати податки та мінімізувати штрафи у період війни в Україні 77
- Як ШІ трансформує грантрайтинг – і чи професійні грантрайтери ще нам потрібні 70
-
"Багаж – це не право людини". У WizzAir виступили проти скасування плати за ручну поклажу
Бізнес 46605
-
"Санкції штовхають в обійми". Росія стала основним постачальником лігроїну до Венесуели
Бізнес 33372
-
Чи має значення вік у коханні: результати опитування серед українців
Життя 28909
-
Як зрозуміти, що час змінювати роботу – і не зробити фатальну помилку
Життя 12556
-
У Європі нарахували вісім "зайвих" автозаводів
Бізнес 5465