Висока конкуренція стимулює вихід проєктів з "зеленої" сертифікацією
В Україні було сертифіковано 6 проєктів нерухомості за сертифікацією BREEAM, з них, 4 бізнес центри – 2 черги БЦ Астарта та БЦ Гранд, та Оптіма Плаза у Львові.
Разом з тим – є 13 сертифікацій LEED (найпоширеніша американська система еко сертифікації). Це будівлі в рамках Unit.City, Lviv Innovation Park, нові бізнес центри MAG.NETT та KMOST, та декілька окремих офісів компаній – Shell, NOX, NEC, бутік Chanel. Тобто загалом – 18 будівель. Загалом в усіх країнах Східної Європи сертифіковано 457 проєктів, тоді як Західна Європа загалом має 4980 еко-будівлі (лідери – Північноєвропейські країни), а США – 20 761 проєкт. Якщо порівнювати з іншими країнами простору СНД та Східної Європи, Україна має показник на рівні середнього, та сильно поступається західноєвропейским країнам. Інтерес до зеленої сертифікації зˈявився порівняно недавно – більшість проєктів пройшли її в рамках останніх 5 років. Головними тригерами розвитку зеленої сертифікації в світі є вимоги клієнтів, державна регуляторна політика, турбота про власне здоровˈя та навколишнє середовище, зниження операційних витрат, збільшення вартості бізнесу та використання факту сертифікації в піар активностях. Головною ж перешкодою до зеленої сертифікації у світі називають завеликі грошові та часові витрати. Вочевидь, більша частина з стимулюючих факторів почала відігравати роль лише останніми роками, з розвитком ринку, обізнаності, що почало призводити до відчутних переваг отримання сертифікації над витратами на неї. Так, у порівнянні із "звичайними" будівлями об'єкти із зеленою сертифікацією – однозначно найбільш помітні та успішні за багатьма параметрами.
Чи слід очікувати бум зеленої сертифікації в Україні?
Збільшення зелених зон, використання екологічно чистих будівельних матеріалів, вторинно перероблених , проєктування зелених покрівель та фасадів, а також використання сучасних технологій з альтернативними джерелами енергії та заощадженні природніх ресурсів – стають на сьогодні трендом для проєктувальників.
На українському ринку нерухомості проєктів “здорового” будівництва стає дедалі більше.
В основному це відображується в енергоефективності будівель. Енергоефективні технології дозволяють знизити енергоспоживання будинків, зменшити викид СО2 в атмосферу, а відповідно і негативний вплив на природу.
Стандарти в вітчизняних нормативних документах з енергозбереження будинків стають дедалі суворішими.
Оскільки зниження енергоспоживання позитивно відображається не тільки на збереженні оточуючого середовища, але й безпосередньо на комунальних витратах,то можна спрогнозувати, що тренд на енергозбереження і екологічность в Україні буде тільки посилюватись. Висока конкуренція на ринку нерухомості примушують девелоперів якомога швидше впроваджувати нові формати нерухомості, попри те, що ціна за м2 такого екобудинку дещо вища від «звичайного» запит від інвесторів стає дедалі більшим.
Які переваги така сертифікація несе для девелоперів та орендарів?
Голові переваги, що надає сертифікація – більша додана вартість проєкту у поєднанні з нижчими витратами на його утримання та обслуговування:
- значно нижчі операційні витрати (на 11-15% в середньому);
- вища вартість бізнесу (до 38%);
- кращі конкурентні позиції на ринку, репутація та імідж бренду та можливість встановлювати більшу орендну плату (у світі в середньому орендний дохід від 3 до 18%);
- в багатьох країнах зелена сертифікація необхідна для відповідності локальному законодавству, та можливості отримувати пільги та фінансування з боку державних інституцій.
У той же час орендарі таких будівель, отримують переваги:
- більш комфортна та здорова робоча атмосфера, що підвищує продуктивність праці;
- економія на експлуатаційних витратах;
- дотримання корпоративної соціальної відповідальності;
- вищі конкурентні переваги при залученні цінних фахівців.
Якщо порівнювати із динамікою сертифікації в Україні минулих років, колі траплялися лише її поодинокі випадки, то кількість проєктів, що проходять її зараз, дозволяють говорити про бум.
Причиною є розвиток та більший вплив на ринок факторів стимулювання зеленої сертифікації:
- Все більше як індивідуальних користувачів будівель, так і компаній-орендарів які вони складають, знають що таке сертифікована будівля, та переваги, які вона дає, а тому, девелопери намагаються задовольнити новий запит ринку. Можливо, поки що це не визначальна конкурентна перевага, проте її вплив у найближчі роки буде тільки зростати.
- Важливим фактором також є постійне зростання вартості комунальних послуг та нестабільність цін на витратні матеріали – зелена сертифікація це більш розумне та ефективне використання ресурсів зараз та значно нижчі експлуатаційні витрати потім.
- Об'єкти, що бажають позиціонувати себе як іноваційні, та такі, що націлені на прогресивну аудиторію орендарів, покупців та відвідувачів, частка якої все більше зростає в країні, мають бути сертифікованими, аби бути конкурентоздатними: це створення додаткової цінності, що демонструє турботу про майбутні покоління й навколишнє середовище, впевненість у найбільш комфортних, екологічних та здорових просторах для життя та діяльності.
- Зелена сертифікація – це точка, до якої рано чи піздно приходить бізнес на шляху підвищення совєї ефективності: адже це якість, що зменшує інвестиційні та девелоперські ризики, і це максимізація прибутків, адже сертифіковані обˈєкти більш економічно ефективні та мають більшу ринкову вартість.
- Презумпція винуватості в Україні: як система непомітно зламала базовий принцип права Вадим Графський 10:56
- Ваша компанія впроваджує AI-агентів так само, як заводи встановлювали електрику у 1885-му Олександр Бутко 03:23
- ФОПи можуть отримати безповоротно 7500-15000 грн грошової допомоги Ярослав Цвіркун 01:44
- В пошуках втраченого сенсу. Матвій Вайсберг Наталія Сидоренко вчора о 14:49
- Чому тайм-менеджмент більше не працює і що прийшло йому на зміну Олександр Скнар вчора о 09:11
- Проєкт Кодексу права приватного і права дитини: чи дійсно наближаємося до Європи? Микола Литвиненко 02.02.2026 19:31
- Дисциплінарна відповідальність за корупцію Анна Макаренко 02.02.2026 13:14
- Гроші в трубі: чому іноземний капітал тихо заходить в українські ПСГ Ростислав Никітенко 02.02.2026 08:50
- Дилема ув’язненого та правовий парадокс Юрій Шуліка 01.02.2026 17:15
- Із колеги в керівники: 7 кроків до справжнього авторитету Олександр Висоцький 31.01.2026 20:35
- Звільнені, але не врятовані. Чому пекло полону для жінок не закінчується на пункті обміну Галина Скіпальська 30.01.2026 13:19
- Позов для скасування штрафу ТЦК у 2026: повний гайд Павло Васильєв 30.01.2026 12:58
- Воднева політика ЄС: що з цього реально працює для України Олексій Гнатенко 30.01.2026 12:03
- Емоції як сигнальні лампочки: чому їх не варто "заклеювати" і як з ними працювати Олександр Скнар 30.01.2026 08:53
- Адвокат 2050: професія на межі революції Вадим Графський 29.01.2026 19:35
- Проєкт Кодексу права приватного і права дитини: чи дійсно наближаємося до Європи? 295
- Звільнені, але не врятовані. Чому пекло полону для жінок не закінчується на пункті обміну 259
- Позов для скасування штрафу ТЦК у 2026: повний гайд 123
- Воднева політика ЄС: що з цього реально працює для України 104
- В пошуках втраченого сенсу. Матвій Вайсберг 78
-
Китайські торговці металами зазнали збитків на 1 млрд юанів через втечу контрагента з країни
Бізнес 10608
-
Угорщина оскаржила в суді заборону на імпорт російського газу
Бізнес 4156
-
Bloomberg: РФ знайшла спосіб компенсувати скорочення закупівель її нафти Індією
Бізнес 2453
-
Україна в березні отримає перший газ від нового постачальника з Греції
Бізнес 2339
-
Комітет Ради не підтримав законопроєкт, який Мінфін просить "хоч тушкою, хоч кусками"
Фінанси 1612
