Непрозорі статки - найпоширеніше порушення суддівської доброчесності

Якщо заглянути у базу суддівських профайлів ЧЕСНО.Фільтруй суд!, можна помітити не дуже втішну тенденцію порушення доброчесності. Так, наприклад, з 225 суддів апеляційних судів адміністративної юрисдикції, не відповідають критеріям доброчесності, а це 54% від усіх суддів цих судів. Не менш вражаючою є статистика і по суддям апеляційних судів господарської юрисдикції, де заявленим критеріям не відповідає більше третини суддів, а саме 43%. Серед суддів апеляційних судів областей статистика не краща. 43% суддів так само порушили критерії доброчесності.

Примітно, що критеріям, що найчастіше порушувався став саме “непрозорість статків”. Причин цьому можна віднайти декілька. По-перше, відповідно до законодавства, у відповідності з яким подавались декларації до 2016 року, судді не були зобов’язані показувати свої готівкові кошти та  недобудови, відображення яких в електронних деклараціях значно вплинуло на загальне враження про платоспроможність служителів української феміди. По-друге, і, мабуть, найголовніше, відповідальність за внесення недостовірних відомостей до майнової декларації значно посилилась з введенням електронного декларування. Можливо саме це і спонукало суддів “згадати” всі свої автівки та нерухомість у електронних деклараціях 2015-2017 років.

Так, наприклад суддя Київського апеляційного адміністративного суду Євген Мєзєнцев у декларації за 2015 рік, вказав, що з 2013 року у нього та дружини є право на користування автомобілем Volvo. Але, у декларації за 2013 рік про це авто ані слова. Так само “забували” про автомобілі і судді Львівського апеляційного адміністративного суду. Суддя Ярослав Попко в декларації за 2015 рік зазначив про наявність автомобілів Toyota Camry з 2007 року та Suzuki Vitara з 2004 року, однак цієї інформації немає в деклараціях судді за 2013 та 2014  роки.

Подібна ситуація стосується не лише автомобілів, але і нерухомості. Так, суддя Рівненського апеляційного адміністративного суду Галина Бучинська у декларації за 2015 рік зазначила про те, що у її чоловіка на правах оренди перебуває квартира загальною площею 75 кв.м (дата набуття прав – 15.05.2013), однак цієї інформації немає в декларації за 2013 рік.

Втім, не дивлячись на загрозу кримінальної відповідальності, деякі судді продовжують не відображати жодного нерухомого майна, в якому можна постійно проживати у своїх майнових деклараціях. Ні на праві власності, ні на будь-якому іншому праві (користування, безоплатного проживання тощо). Хоча закон зобов’язує їх вказувати у майнових деклараціях все нерухоме майно, навіть орендоване, чи отримане у користування безоплатно. Зокрема, суддя Вінницького апеляційного адміністративного суду Олександр Боровик у власних деклараціях  2013, 2014, 2015 та 2016 роки не зазначив жодних відомостей  про наявність у судді чи його родини права власності чи права користування на нерухомість. Такі випадки є непоодинокими і виникає лише питання, де ж проживають такі судді? Можливо, вони, так само як суддя Апеляційного суду Полтавської області Василь Маліченко, використовують нежитлове приміщення — нарадчу кімнату суду — для власного проживання (щодо судді Маліченка - відповідна інформація міститься у Висновку Громадської ради доброчесності).

Викликає сумніви  і відповідність стилю життя окремих суддів задекларованим статкам. Так, за інформацією порталу «PROSUD», за приблизними підрахунками, сумарна вартість статків судді Одеського апеляційного адміністративного суду Лариси Зуєвої –  близько 930 тис. у. о. або 25 млн грн, крім того, еквівалент 5 млн грн суддя зберігає готівкою. Проте, ця сума перевищує суми задекларованих суддею доходів. Питання до інформації з декларації виникають і до колеги судді Зуєвої  – Олександра Кравця. Сукупний дохід його сім’ї за 2011-2015 роки, відповідно до даних майнових декларацій,  склав приблизно 3 млн грн або 53 тис. грн на місяць. Натомість у власності судді та членів його сім’ї житловий будинок на 1295,1 м.кв (введений в експлуатацію 3.03.2016 р.).,  квартира на 59,2 м.кв,  житловий будинок на 51,1 м.кв., а також будинки на 170,7 м.кв, 184 м.кв у котеджному кооперативні “Лазурний” та  нежитлова нерухомість сукупною площею більше 770 м. кв. Також у судді наявні автомобілі Audi Q7, Hyundai Sonata, Volkswagen Touareg, Hyundai IX 35, а відповідно до даних досьє він неодноразово літав на відпочинок за кордон. Виникають сумніви щодо можливості утримання даного майна та відповідні поїздки на ті кошти, які відображені у майнових деклараціях судді, а отже існує ймовірність приховання ним своїх реальних доходів.

"ЧЕСНО. Фільтруй Суд!" продовжить моніторинг суддів України на відповідність критеріям доброчесності, адже невідповідності між майновими деклараціями – це лише частина тих порушень, що були виявлені аналітиками та юристами руху.