Позастатутне майно: разом з облдержадміністраціями перетворюємо зраду на перемогу
Ми у Фонді державного майна України провели глобальний аудит об’єктів держмайна.
І, чесно кажучи, були неприємно вражені результатами. Із 104 тисяч об’єктів, які перевірили у 2020 році, 15% або взагалі не використовуються, або здаються в тіньову оренду. Так, ми оціночно робимо висновки про те, що загальна площа приміщень, що простоюють, становить приблизно 28 мільйонів квадратних метрів. Це як 200 стадіонів НСК Олімпійський або як цілий Шевченківський район Києва. Неефективне використання непрофільних активів призвело або до їхнього руйнування протягом десятків років, або до незаконного використання третіми особами через корупційні схеми. Варіант вирішення проблеми один - прозора приватизація.
Та як бути з об’єктами, які у процесі приватизації не увійшли до статутного капіталу господарських товариств, але залишились на їх балансах? Саме такі об’єкти називаються позастатутним майном, або сленговим словом “позастатутка”. Це майже дві тисячі об'єктів житлового фонду, понад тисяча споруд цивільного захисту та більше трьох тисяч інженерних споруд, що знаходяться в різних куточках нашої країни. Простими словами - це житло, бомбосховища, дороги та мережі, які залишились без власника на довгі роки.
Нещодавно я відвідав з робочим візитом Херсонську область. Там, в місті Олешки, є житловий будинок на 16 квартир, сарай, каналізаційна станція, теплові мережі, газопровід, артезіанська свердловина, майданчик для дітей, насосна станція і водонапірна вежа. Все це майно досі перебуває на балансі ТОВ “Цюрупинський Бджолорадгосп”, яке було приватизоване у далекому 1996 році. Це означає, що мешканці цього будинку не є власниками житла, у якому мешкають протягом багатьох років. Тобто вони не мають можливості вільно розпоряджатися власними помешканнями. А нежитлові приміщення залишилися без фінансів на утримання та з часом просто зруйнуються.
Отже, як вирішити цю проблему?
На початку 2021 року Фонд державного майна України ініціював передачу функцій з управління майном до сфери управління ОДА. Прем’єр-міністр України видав відповідне доручення щодо здійснення ОДА заходів, запропонованих Фондом. У свою чергу Фонд держмайна звернувся до ОДА з пропозицією підтвердити готовність перейняти функції з управління такими об’єктами.
Звертаю увагу, що передача майна житлового фонду в управління облдержадміністрацій тимчасова і необхідна для організації процесу подальшої передачі в об’єднані територіальні громади. Утримувати майно житлового фонду та готувати необхідну технічну документацію будуть об'єднання співвласників багатоквартирних будинків.
Таких об’єктів в Україні більш як півтори тисячі. Ви тільки уявіть - скільки громадян України зможуть стати власниками житла, коли всі обласні державні адміністрації підтримають ініціативу Фонду, виконавши доручення Прем’єр-міністра! До речі, об’єкт в місті Олешки я відвідав особисто. І разом із міським головою домовилися про його передачу громаді через Херсонську обласну державну адміністрацію вже найближчим часом.
А що ж з приводу захисних споруд цивільного захисту?
Майже всі захисні споруди цивільного захисту побудовано в 60-70 роках для захисту населення від впливу небезпечних факторів внаслідок настання надзвичайної ситуації, воєнних дій чи терористичних актів. Простою мовою - бомбосховища. Після приватизації приватні товариства отримали бомбосховища лише для зберігання і не здійснюють жодних заходів для покращення умов зберігання. Тобто близько 50 років не було вкладено жодних коштів на утримання, що призвело до суттєвого фізичного зносу, який не дасть змоги привести більшість споруд цивільного захисту у готовність до використання за призначенням у разі необхідності.
Та це можливо змінити, якщо функції з управління такими об’єктами будуть передані об’єднаним територіальним громадам.
У державному реєстрі об’єктів державної власності налічується 2875 одиниць ЗСЦЗ, управляє якими аж 48 органів управління. Проте згідно з українським законодавством, а саме Кодексом цивільного захисту (стаття 19), саме обласні державні адміністрації відповідальні за фонд споруд цивільного захисту. Зокрема, одним із основних завдань Державної служби з надзвичайних ситуацій є здійснення заходів щодо створення, утримання та реконструкції фонду ЗСЦЗ, а також забезпечення разом з місцевими державними адміністраціями здійснення контролю за готовністю ЗСЦЗ до використання. Тому Фонд держмайна ініціював передачу таких споруд в управління ОДА та очікує на сприяння від обласних адміністрацій.
До речі, Київська обласна державна адміністрація першою підтримала ініціативу Фонду держмайна щодо прийняття в управління об’єктів житлового фонду та захисних споруд цивільного захисту, а також прийняття до комунальної власності новостворених територіальних громад Київської області.
Тепер трішки про те, як ФДМУ бачить подальші дії після передачі захисних споруд цивільного захисту в обласні державні адміністрації. Після того, як ОДА разом з ДСНС проведуть технічну інвентаризацію та визначать потребу в бомбосховищах, ОДА може передавати необхідні бомбосховища до об’єднаних територіальних громад та списати зайві.
Таким чином, ОТГ отримають власну діючу інфраструктуру із споруд цивільного захисту. Саме об’єднані територіальні громади будуть відповідальні за виготовлення технічної документації та фінансове утримання.
Спільні та злагоджені дії обласних державних адміністрацій та Фонду державного майна України вирішать соціальні проблеми місцевих громад, привернуть увагу потенційних інвесторів до державних об’єктів, а також значно підвищать ефективність використання державного майна, що в подальшому матиме вагомий вплив на надходження до державного та місцевого бюджетів.
- Цифрова безпека під час війни: новий перелік забороненого ПЗ Держспецзв’язку Олександр Вернигора вчора о 17:06
- Ефективні способи судового захисту та принцип процесуальної економії: еволюція підходів Олег Ткачук вчора о 15:52
- Сучасний адвокат: між професійним іміджем та особистісними якостями Вадим Графський вчора о 15:45
- Ключові ролі в ліцензованих компаніях: обов’язки та відповідальність Ольга Ярмолюк вчора о 10:35
- Рік після гучних заяв: чому повернення західного бізнесу до Росії не сталося Наталія Рибалко вчора о 09:54
- Ефективність адвоката у 2026 році: що визначає результат Вадим Графський 20.01.2026 15:45
- ПДВ для ФОПів: що чекає на малий бізнес та польський досвід Юлія Мороз 20.01.2026 14:14
- Чому високий IQ не гарантує успіху, а EQ вирішує в бізнесі та кар’єрі Олександр Скнар 20.01.2026 09:43
- Забезпечення позову в доменних спорах Ігор Дерев’янко 19.01.2026 21:22
- Після війни – без квартир: чому Україна стоїть на порозі житлової кризи Антон Мирончук 19.01.2026 19:26
- Ганжа планує нові призначення на Дніпропетровщині. Які дивні персонажі Георгій Тука 19.01.2026 17:56
- Адміністративна відповідальність за корупцію: приклади та наслідки Анна Макаренко 19.01.2026 11:59
- Криптоактиви в деклараціях: чому формальне декларування більше не працює Андрій Мазалов 19.01.2026 09:10
- Коли вибір стає точкою зростання, а не слабкості Тетяна Кравченюк 19.01.2026 09:00
- Ваш бізнес коштує $0, доки він залежить від вас Олександр Висоцький 17.01.2026 21:59
- Коли директора школи намагаються викинути на узбіччя 1304
- Застереження до урядового Трудового Кодесу 840
- "Мелійський діалог" і сучасна геополітика: сила, інтерес і нові міжнародні реалії 241
- Житлова реформа без ілюзій: що насправді змінює новий закон 156
- Ефективні способи судового захисту та принцип процесуальної економії: еволюція підходів 141
-
Найбільша атомна станція світу відновила роботу після перерви в 12 років
Бізнес 14643
-
В Одеській області побудують ВЕС потужністю 124 МВт за 220 мільйонів євро
Бізнес 4701
-
Ozempic і подібні засоби: як препарати для схуднення змінюють ресторанні меню
Життя 2074
-
Бессент: Інвестиції Данії в облігації США, як і сама Данія, – нічого не значать
Фінанси 1936
-
Топменеджер Укренерго загинув від удару струмом на підстанції
Бізнес 1917
