Позастатутне майно: разом з облдержадміністраціями перетворюємо зраду на перемогу
Ми у Фонді державного майна України провели глобальний аудит об’єктів держмайна.
І, чесно кажучи, були неприємно вражені результатами. Із 104 тисяч об’єктів, які перевірили у 2020 році, 15% або взагалі не використовуються, або здаються в тіньову оренду. Так, ми оціночно робимо висновки про те, що загальна площа приміщень, що простоюють, становить приблизно 28 мільйонів квадратних метрів. Це як 200 стадіонів НСК Олімпійський або як цілий Шевченківський район Києва. Неефективне використання непрофільних активів призвело або до їхнього руйнування протягом десятків років, або до незаконного використання третіми особами через корупційні схеми. Варіант вирішення проблеми один - прозора приватизація.
Та як бути з об’єктами, які у процесі приватизації не увійшли до статутного капіталу господарських товариств, але залишились на їх балансах? Саме такі об’єкти називаються позастатутним майном, або сленговим словом “позастатутка”. Це майже дві тисячі об'єктів житлового фонду, понад тисяча споруд цивільного захисту та більше трьох тисяч інженерних споруд, що знаходяться в різних куточках нашої країни. Простими словами - це житло, бомбосховища, дороги та мережі, які залишились без власника на довгі роки.
Нещодавно я відвідав з робочим візитом Херсонську область. Там, в місті Олешки, є житловий будинок на 16 квартир, сарай, каналізаційна станція, теплові мережі, газопровід, артезіанська свердловина, майданчик для дітей, насосна станція і водонапірна вежа. Все це майно досі перебуває на балансі ТОВ “Цюрупинський Бджолорадгосп”, яке було приватизоване у далекому 1996 році. Це означає, що мешканці цього будинку не є власниками житла, у якому мешкають протягом багатьох років. Тобто вони не мають можливості вільно розпоряджатися власними помешканнями. А нежитлові приміщення залишилися без фінансів на утримання та з часом просто зруйнуються.
Отже, як вирішити цю проблему?
На початку 2021 року Фонд державного майна України ініціював передачу функцій з управління майном до сфери управління ОДА. Прем’єр-міністр України видав відповідне доручення щодо здійснення ОДА заходів, запропонованих Фондом. У свою чергу Фонд держмайна звернувся до ОДА з пропозицією підтвердити готовність перейняти функції з управління такими об’єктами.
Звертаю увагу, що передача майна житлового фонду в управління облдержадміністрацій тимчасова і необхідна для організації процесу подальшої передачі в об’єднані територіальні громади. Утримувати майно житлового фонду та готувати необхідну технічну документацію будуть об'єднання співвласників багатоквартирних будинків.
Таких об’єктів в Україні більш як півтори тисячі. Ви тільки уявіть - скільки громадян України зможуть стати власниками житла, коли всі обласні державні адміністрації підтримають ініціативу Фонду, виконавши доручення Прем’єр-міністра! До речі, об’єкт в місті Олешки я відвідав особисто. І разом із міським головою домовилися про його передачу громаді через Херсонську обласну державну адміністрацію вже найближчим часом.
А що ж з приводу захисних споруд цивільного захисту?
Майже всі захисні споруди цивільного захисту побудовано в 60-70 роках для захисту населення від впливу небезпечних факторів внаслідок настання надзвичайної ситуації, воєнних дій чи терористичних актів. Простою мовою - бомбосховища. Після приватизації приватні товариства отримали бомбосховища лише для зберігання і не здійснюють жодних заходів для покращення умов зберігання. Тобто близько 50 років не було вкладено жодних коштів на утримання, що призвело до суттєвого фізичного зносу, який не дасть змоги привести більшість споруд цивільного захисту у готовність до використання за призначенням у разі необхідності.
Та це можливо змінити, якщо функції з управління такими об’єктами будуть передані об’єднаним територіальним громадам.
У державному реєстрі об’єктів державної власності налічується 2875 одиниць ЗСЦЗ, управляє якими аж 48 органів управління. Проте згідно з українським законодавством, а саме Кодексом цивільного захисту (стаття 19), саме обласні державні адміністрації відповідальні за фонд споруд цивільного захисту. Зокрема, одним із основних завдань Державної служби з надзвичайних ситуацій є здійснення заходів щодо створення, утримання та реконструкції фонду ЗСЦЗ, а також забезпечення разом з місцевими державними адміністраціями здійснення контролю за готовністю ЗСЦЗ до використання. Тому Фонд держмайна ініціював передачу таких споруд в управління ОДА та очікує на сприяння від обласних адміністрацій.
До речі, Київська обласна державна адміністрація першою підтримала ініціативу Фонду держмайна щодо прийняття в управління об’єктів житлового фонду та захисних споруд цивільного захисту, а також прийняття до комунальної власності новостворених територіальних громад Київської області.
Тепер трішки про те, як ФДМУ бачить подальші дії після передачі захисних споруд цивільного захисту в обласні державні адміністрації. Після того, як ОДА разом з ДСНС проведуть технічну інвентаризацію та визначать потребу в бомбосховищах, ОДА може передавати необхідні бомбосховища до об’єднаних територіальних громад та списати зайві.
Таким чином, ОТГ отримають власну діючу інфраструктуру із споруд цивільного захисту. Саме об’єднані територіальні громади будуть відповідальні за виготовлення технічної документації та фінансове утримання.
Спільні та злагоджені дії обласних державних адміністрацій та Фонду державного майна України вирішать соціальні проблеми місцевих громад, привернуть увагу потенційних інвесторів до державних об’єктів, а також значно підвищать ефективність використання державного майна, що в подальшому матиме вагомий вплив на надходження до державного та місцевого бюджетів.
- Не так страшен Трамп... Володимир Стус 20:37
- "Великий", який хоче здаватися "малим", або як ресторанний бізнес мінімізує податки Юлія Мороз 15:10
- Інвестиції – це нормально: чому потрібно відмовитися від негативних установок про гроші? Ірина Селезньова 14:43
- Топ-5 ключових трендів українського бізнесу у 2024 році, які необхідно виправити Соломія Марчук 14:19
- До 33-ї річниці встановлення україно-азербайджанських дипломатичних відносин Юрій Гусєв 14:19
- Гроші, люди, хаос. Що стримує розвиток бізнесу в Україні? Тетяна Андріанова вчора о 11:01
- Коли держава бере чуже: як працює примусове відчуження майна у воєнний час? Світлана Приймак 04.02.2025 22:07
- Корпоративний стиль уніформи в медицині та б’юті-індустрії: тренд чи необхідність? Павло Астахов 04.02.2025 09:46
- Чи зможе Україна забезпечити швидкі темпи повоєнного економічного зростання? Любов Шпак 03.02.2025 21:14
- Прототип уніфікованого бронежилету розробляється Дана Ярова 03.02.2025 18:32
- Урок Трампа: три висновки після заморожування американської допомоги Сергій Миткалик 03.02.2025 14:41
- Світ обирає силу або чому питання ОПК потрапили у фокус цьогорічного Давосу Галина Янченко 03.02.2025 14:16
- Військовий закупівельник у ЗСУ: нова посада для ефективного забезпечення армії Євгеній Сільверстов 03.02.2025 11:40
- Влада під час війни: кому вигідна загроза демократії? Дмитро Зенкін 03.02.2025 09:51
- Як блокчейн змінює ринок електроенергії: можливості, виклики та перспективи Ростислав Никітенко 03.02.2025 09:12
- "Великий", який хоче здаватися "малим", або як ресторанний бізнес мінімізує податки 150
- Гроші, люди, хаос. Що стримує розвиток бізнесу в Україні? 88
- Як штучний інтелект і дата-центри стимулюють глобальний попит на мідь 76
- Урок Трампа: три висновки після заморожування американської допомоги 70
- Чи зможе Україна забезпечити швидкі темпи повоєнного економічного зростання? 70
-
Калінінград відріжуть від енергосистеми Росії: це станеться вже цього тижня
Бізнес 6739
-
Жити стане дорого. До чого Трамп веде світ та Україну
2258
-
Критичні мінерали Трампа. Які корисні копалини зацікавили США в Україні
Бізнес 1947
-
"Фінансуванням РФ покриті майже всі області": Глава фінмоніторингу про справу Новинського
Бізнес 1876
-
"Хай голосують, мені все одно". Галущенко – про постанову щодо його звільнення
Бізнес 1870