Ганна Ручай: «На східному фронті є зміни»
Чи варто було видавати роман з такою провокативною назвою?
Чи варто було видавати роман з такою провокативною назвою? І видавати в той час, коли в українському суспільстві дедалі гучніше лунають голоси «уставших ат вайни», котрі скаржаться на свою втому, сидячи за столиками дорогих ресторанів, або вивчаючи можливості медіасистеми «Лексуса» в заторі на Бесарабці?
Роман Ганни Ручай – не пропаганда війни, не її героїзація чи творення легенди. Це опис брудного бліндажу на блок-пості й людей, яких обставини звели разом у тісному просторі ями, невміло перекритої колодами. Ніхто з героїв роману не готувався до війни: ні мобілізовані, ні добровольці, ні професійні військові. Проте війна розставила розділові знаки на написаних долях, а смерть підвела під багатьма «текстами»-життями риску.
Камерність художнього простору не обмежує автора. Ну то й що, коли світу в героїв перед очима обмаль і вони майже не бачать своїх ворогів. Солдати їх відчувають. Через постійні обстріли, через глуху ненависть донбаської «вати», навіть у звуках розвантажувальних робіт після прибуття чергового «гуманітарного конвою». І майстерність автора у тому, щоб малопомітними деталями і штрихами підтримувати читача в напрузі, описуючи монотонні солдатські будні.
Є парадокс у романі «На східному фронті є зміни»: мобілізовані 2014-15 рр. кожен окремо – не надто симпатичні персонажі. З вадами і «заморочками». Але в них залишається людяність і їм по-справжньому співчуваєш. Не тільки тим, хто загинув, а й тим хто не витримав напруги очікування прильоту ворожої смертоносної міни чи підступної автоматної черги із-за опущеного бічного скла авто під бронежилет. Виправдати? Ні, виправдати не можна, а от співчувати – так.
Ганна Ручай зухвало «перекручує» назву роману класика світової літератури Е. М. Ремарка, аби порушити тему «втраченого покоління» нашого часу. Тільки на відміну від німецьких хлопчиків, українські чоловіки стали тим самим «втраченим поколінням» за 25 років сумнівної незалежності України. Адже у кожного з них з’явилася мета в житті. І часто цією метою не була жага вижити в бою за будь-яку ціну. Виживати, животіти набридло. Всі захотіли ЖИТИ. І бажання ЖИТИ кидало бійців в атаку на танки, на рейди в «зеленку», на допомогу побратимам. Прості люди ставали подібними до героїв давньогрецьких історичних хронік: «Ми б померли, якби не помирали!»
Дуже трепетно виписана Ганною Ручай тема волонтерства. Справжнього і показного, життєво необхідного і солодкаво-пустопорожнього «туризму». Хоча нехай воно буде і солодкаве, ніж не буде ніякого. Автору близька ця тема, оскільки не одну сотню кілометрів з’їжджено тривожними шляхами Донбасу: побачено немало й почуто достатньо. Персонажі волонтерів романтичні й жалюгідні, а кому співчувати і за кого переживати – читач має обрати сам.
«На східному фронті є зміни» – роман про життя. Про те життя, яке людина після катарсису на фронті обирає собі в близькому майбутньому. Це книга про життя народу України, який не засвоївши уроків минулого, переживає катарсис ледь не щодня. Залишилося обрати шлях…
- Як підготуватися до співпраці з дизайнером: 5 кроків до успішного ресторану Алеся Карнаухова 12:54
- Поточні проблеми тайм-менеджменту власників малого та середнього бізнесу в Україні Катерина Мілютенко 12:45
- Договір між батьками стосовно дитини: філософія та роздуми Світлана Приймак 09:55
- Стоїцизм папороті у перетвореннях декартової геометрії Олег Короташ 07:22
- Податкові пільги як драйвер розвитку молодіжного підприємництва: досвід Польщі Юлія Мороз вчора о 14:59
- Шукати ресурси для повоєнної відбудови потрібно вже зараз Дмитро Соболєв вчора о 13:33
- Законопроєкт 13120 позбавляє дітей конституційного права на освіту Лариса Білозір вчора о 11:51
- Як зміни в лісовому законодавстві ЄС вплинуть на "зелене" повоєнне відновлення України Олена Криворучкіна вчора о 10:57
- Тіні хаосу: що об’єднує архітекторів руйнувань і влади? Дмитро Зенкін вчора о 09:56
- Коли батьківство тане в сутінках: закон як останній промінь Світлана Приймак вчора о 09:55
- Контролюйте землю безпечно Сергій Пагер 25.03.2025 12:37
- Лише 160 світових брендів не хочуть мати імідж "спонсора тероризму" Володимир Горковенко 25.03.2025 11:34
- Alibaba і Maersk відкривають нові горизонти у сфері контейнерних перевезень Володимир Гузь 25.03.2025 08:49
- Українська зброя vs українська бюрократія: хто переможе? Галина Янченко 24.03.2025 18:42
- Криза у ланцюгах постачання критичних мінералів: виклики та можливості для України Ксенія Оринчак 24.03.2025 18:22
- Полтавський Мамай, СБУ, "октябрята", ДБР… Що скаже Вища рада правосуддя? 727
- Законопроєкт 13120 позбавляє дітей конституційного права на освіту 172
- Чому нас має навчити замороження USAID і "Голосу Америки"? 136
- Податкові пільги як драйвер розвитку молодіжного підприємництва: досвід Польщі 90
- Резервні копії під загрозою. Що ви можете зробити прямо зараз 85
-
Злочин без кари. Як Трамп хоче миру ціною України, і куди це веде світ
3954
-
Не переймайтеся, домовленості щодо Чорного моря не працюватимуть. Чому
Думка 2988
-
Відновлення водопостачання потребує $11 млрд та 10 років. Яким регіонам найважче
Інфографіка 2849
-
Як німці з досвідом роботи в Росії розширюють контакти з Україною
2832
-
Канада заморозила всі виплати знижок для автомобілів Tesla – Reuters
Бізнес 2582