Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
28.05.2017 22:44
Чи може орган Держпраці визнавати цивільно-правовий договір трудовим
Коли інспектор Держпраці пише у акті перевірки, що “договір цивільно-правового характеру має ознаки трудового договору”, чи може він застосовувати штраф до замовника, якого назвав “Роботодавцем” виключно на своїх висновках?
В 2017 році в Інтернеті стало з’являтися дедалі більше інформації про те, що інспектори Держпраці виявили, що: “… низка договорів цивільно-правового характеру мали ознаки трудового договору відповідно до ч. 1 ст. 21 КЗпП України… ”. На підставі таких тверджень, викладених у акті перевірки, до замовника (на переконання інспекторів Держпраці – роботодавця) застосовуються штрафні санкції.
В зв’язку із такими звісткам, експерти та консультанти звертають увагу замовників та роботодавців, на те, які саме відмінності між трудовими та цивільно-правовими договорами (далі – ЦПД). Справді, сама назва договору - “Договір підряду”, чи “Договір виконання робіт/послуг”, якщо він за своєю суттю є трудовим договором, не може захистити роботодавця від штрафів.
Однак, слід звернути увагу на ще один аспект. Органи Держпраці не мають повноважень визнавати ЦПД трудовим договором. Це твердження обґрунтовується наступним.
Коли інспектор Держпраці стверджує, що ЦПД насправді є трудовим договором, такий інспектор визнає здійснений правочин удаваним. Це вбачається з ч.1 ст.235 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ), згідно якої - удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили. Тобто, інспектор Держпраці наполягає, що сторони прикриваючись цивільними правовідносинами приховували трудові.
Разом із тим, у ст.204 ЦКУ встановлено презумпцію правомірності правочину. Так, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом (нікчемний правочин) або якщо він не визнаний судом недійсним.
Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Інспектори Держпраці не наділені повноваженнями щодо визнання правочинів недійсними, у тому числі удаваними. Це може зробити виключно суд.
І тут замовникам та роботодавцям слід бути дуже уважними. На даний момент (можливо законодавці таку ситуацію скоро змінять), інспектори Держпраці не наділені повноваженнями щодо звернення до суду про визнання договору удаваним.
Спір щодо правомірності укладеного договору (трудового, цивільного) повинен вирішуватися у судовому порядку за позовом особи, чиї права порушено. Якщо на момент формування акту перевірки вказані рішення судів про визнання таких договорів удаваними відсутні, а недійсність таких угод прямо не передбачена законом (наприклад, договір було укладено із недієздатною особою), то твердження інспектора про намір приховати реально існуючі трудові відносини не ґрунтуються на вимогах закону. А отже - підстав для застосування штрафу до замовника немає.
Окремо слід звернути увагу на таке. При укладанні цивільно-правових угод між замовником та фізичними особами слід прослідкувати, щоб такі договори не містили ознак трудових, зокрема (перелік не вичерпний):
- обов'язку виконавців бути присутнім на підприємстві у визначені робочі години;
- обов'язку дотримуватися правил внутрішнього трудового розпорядку;
- обов'язку підприємства забезпечувати виконавців матеріально-технічною базою;
- регламентації процесу праці, часу та тривалості робочого часу.
Між виконавцями та замовником потрібно підписувати акти прийняття-передачі виконаних робіт за цивільно-правовими угодами, в яких зазначено, які роботи/послуги передав виконавець, їх обсяг та вартість. Оплату за виконані роботи/послуги доцільно проводити авансом, або за підсумком виконання робіт. Можна затвердити графік виплат, узгоджений між виконавцем та замовником. Але якщо такий графік нагадуватиме графік виплати заробітної плати, це може викликати зайву увагу у доскіпливих інспекторів Держпраці. Однак, замовнику не варто занадто затягувати із оплатою виконаних робіт (наданих послуг), адже виконавець, щоб покарати не пунктуального замовника, може порушити питання щодо визнання ЦПД удаваним.
Отже, з наведеного вбачається, що при укладанні ЦПД із фізичними особами, замовникам слід бути обережними та дотримуватися законодавства. Разом із тим, самі лише твердження інспектора Держпраці, викладені у акті перевірки про те, ніби ЦПД насправді є трудовим договором є безпідставними та необґрунтованими, без відповідного рішення суду. За таких обставин, замовник робіт/послуг має всі законні підстави для скасування адміністративним судом Рішення з накладання штрафу.
В зв’язку із такими звісткам, експерти та консультанти звертають увагу замовників та роботодавців, на те, які саме відмінності між трудовими та цивільно-правовими договорами (далі – ЦПД). Справді, сама назва договору - “Договір підряду”, чи “Договір виконання робіт/послуг”, якщо він за своєю суттю є трудовим договором, не може захистити роботодавця від штрафів.
Однак, слід звернути увагу на ще один аспект. Органи Держпраці не мають повноважень визнавати ЦПД трудовим договором. Це твердження обґрунтовується наступним.
Коли інспектор Держпраці стверджує, що ЦПД насправді є трудовим договором, такий інспектор визнає здійснений правочин удаваним. Це вбачається з ч.1 ст.235 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ), згідно якої - удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили. Тобто, інспектор Держпраці наполягає, що сторони прикриваючись цивільними правовідносинами приховували трудові.
Разом із тим, у ст.204 ЦКУ встановлено презумпцію правомірності правочину. Так, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом (нікчемний правочин) або якщо він не визнаний судом недійсним.
Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Інспектори Держпраці не наділені повноваженнями щодо визнання правочинів недійсними, у тому числі удаваними. Це може зробити виключно суд.
І тут замовникам та роботодавцям слід бути дуже уважними. На даний момент (можливо законодавці таку ситуацію скоро змінять), інспектори Держпраці не наділені повноваженнями щодо звернення до суду про визнання договору удаваним.
Спір щодо правомірності укладеного договору (трудового, цивільного) повинен вирішуватися у судовому порядку за позовом особи, чиї права порушено. Якщо на момент формування акту перевірки вказані рішення судів про визнання таких договорів удаваними відсутні, а недійсність таких угод прямо не передбачена законом (наприклад, договір було укладено із недієздатною особою), то твердження інспектора про намір приховати реально існуючі трудові відносини не ґрунтуються на вимогах закону. А отже - підстав для застосування штрафу до замовника немає.
Окремо слід звернути увагу на таке. При укладанні цивільно-правових угод між замовником та фізичними особами слід прослідкувати, щоб такі договори не містили ознак трудових, зокрема (перелік не вичерпний):
- обов'язку виконавців бути присутнім на підприємстві у визначені робочі години;
- обов'язку дотримуватися правил внутрішнього трудового розпорядку;
- обов'язку підприємства забезпечувати виконавців матеріально-технічною базою;
- регламентації процесу праці, часу та тривалості робочого часу.
Між виконавцями та замовником потрібно підписувати акти прийняття-передачі виконаних робіт за цивільно-правовими угодами, в яких зазначено, які роботи/послуги передав виконавець, їх обсяг та вартість. Оплату за виконані роботи/послуги доцільно проводити авансом, або за підсумком виконання робіт. Можна затвердити графік виплат, узгоджений між виконавцем та замовником. Але якщо такий графік нагадуватиме графік виплати заробітної плати, це може викликати зайву увагу у доскіпливих інспекторів Держпраці. Однак, замовнику не варто занадто затягувати із оплатою виконаних робіт (наданих послуг), адже виконавець, щоб покарати не пунктуального замовника, може порушити питання щодо визнання ЦПД удаваним.
Отже, з наведеного вбачається, що при укладанні ЦПД із фізичними особами, замовникам слід бути обережними та дотримуватися законодавства. Разом із тим, самі лише твердження інспектора Держпраці, викладені у акті перевірки про те, ніби ЦПД насправді є трудовим договором є безпідставними та необґрунтованими, без відповідного рішення суду. За таких обставин, замовник робіт/послуг має всі законні підстави для скасування адміністративним судом Рішення з накладання штрафу.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи
- Альтернативи децентралізації енергогенерації в Україні не існує Олексій Гнатенко вчора о 15:31
- Відкриті дані: прозорість проти корупції Діана Граділь вчора о 13:39
- Способи захисту прав власника від самочинного будівництва на земельній ділянці Євген Морозов вчора о 10:45
- Власть, наука, интеллект – инвестиции в средний и малый бизнес и устойчивое развитие Вільям Задорський вчора о 04:01
- Прифронтовий Миколаїв. Яку допомогу можна отримати у місті, де лінія фронту зовсім близько Галина Скіпальська 25.07.2024 13:53
- На що дивляться інвестори? Олександр Висоцький 25.07.2024 12:22
- Де нормальний начпрод, там якісні продукти харчування Дана Ярова 25.07.2024 12:06
- Розвиток європейського ринку водню: Нові ініціативи та перспективи Олексій Гнатенко 25.07.2024 10:17
- Внесіть зміни у свій щоденний "to do list" Катерина Кошкіна 25.07.2024 09:59
- Гранти на відновлення та енергоефективність житла: можливості від Фонду енергоефективності Єгор Фаренюк 24.07.2024 21:44
- Порушення прав власника земельної ділянки внаслідок самочинного будівництва Євген Морозов 24.07.2024 19:48
- Як застосувати методи відбору постачальників НАТО у наших реаліях? Євгеній Сільверстов 24.07.2024 18:00
- Кого підтримуватиме Ізраїль під час виборів у США? Олег Вишняков 24.07.2024 13:22
- Європейська рада схвалила висновки щодо інфраструктури електромережі ЄС Олексій Гнатенко 24.07.2024 12:30
- Спільна власність чоловіка та жінки, які проживають без реєстрації шлюбу Євген Морозов 23.07.2024 19:26
Топ за тиждень
- Boris Johnson: Запрошення до усвідомлення – домовлянь з РФ не буде 1882
- Суди проти рф – реалії, фантазії, міфи. Перспективи Арбітражу 299
- Як застосувати методи відбору постачальників НАТО у наших реаліях? 91
- Чому конкурентні закупівлі – це більше ніж просто вимога закону 65
- Дизайн дитячого простору 63
Популярне
-
11 млрд доларів тому, кого немає. На що просила гроші Україна в Берліні
Бізнес 87040
-
У Харкові обрали нові назви для трьох станцій метро
Бізнес 11226
-
Помпео виклав своє бачення мирного плану Трампа: лендліз на $500 млрд і реальні санкції
Бізнес 9240
-
Криза мобільного зв’язку. Скільки коштуватиме подовження зв'язку під час відключень
Бізнес 5708
-
Київський підприємець почав розбирати Tesla, щоб заряджати оселі – FT
Технології 5386
Контакти
E-mail: [email protected]