Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
28.05.2017 22:44
Чи може орган Держпраці визнавати цивільно-правовий договір трудовим
Коли інспектор Держпраці пише у акті перевірки, що “договір цивільно-правового характеру має ознаки трудового договору”, чи може він застосовувати штраф до замовника, якого назвав “Роботодавцем” виключно на своїх висновках?
В 2017 році в Інтернеті стало з’являтися дедалі більше інформації про те, що інспектори Держпраці виявили, що: “… низка договорів цивільно-правового характеру мали ознаки трудового договору відповідно до ч. 1 ст. 21 КЗпП України… ”. На підставі таких тверджень, викладених у акті перевірки, до замовника (на переконання інспекторів Держпраці – роботодавця) застосовуються штрафні санкції.
В зв’язку із такими звісткам, експерти та консультанти звертають увагу замовників та роботодавців, на те, які саме відмінності між трудовими та цивільно-правовими договорами (далі – ЦПД). Справді, сама назва договору - “Договір підряду”, чи “Договір виконання робіт/послуг”, якщо він за своєю суттю є трудовим договором, не може захистити роботодавця від штрафів.
Однак, слід звернути увагу на ще один аспект. Органи Держпраці не мають повноважень визнавати ЦПД трудовим договором. Це твердження обґрунтовується наступним.
Коли інспектор Держпраці стверджує, що ЦПД насправді є трудовим договором, такий інспектор визнає здійснений правочин удаваним. Це вбачається з ч.1 ст.235 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ), згідно якої - удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили. Тобто, інспектор Держпраці наполягає, що сторони прикриваючись цивільними правовідносинами приховували трудові.
Разом із тим, у ст.204 ЦКУ встановлено презумпцію правомірності правочину. Так, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом (нікчемний правочин) або якщо він не визнаний судом недійсним.
Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Інспектори Держпраці не наділені повноваженнями щодо визнання правочинів недійсними, у тому числі удаваними. Це може зробити виключно суд.
І тут замовникам та роботодавцям слід бути дуже уважними. На даний момент (можливо законодавці таку ситуацію скоро змінять), інспектори Держпраці не наділені повноваженнями щодо звернення до суду про визнання договору удаваним.
Спір щодо правомірності укладеного договору (трудового, цивільного) повинен вирішуватися у судовому порядку за позовом особи, чиї права порушено. Якщо на момент формування акту перевірки вказані рішення судів про визнання таких договорів удаваними відсутні, а недійсність таких угод прямо не передбачена законом (наприклад, договір було укладено із недієздатною особою), то твердження інспектора про намір приховати реально існуючі трудові відносини не ґрунтуються на вимогах закону. А отже - підстав для застосування штрафу до замовника немає.
Окремо слід звернути увагу на таке. При укладанні цивільно-правових угод між замовником та фізичними особами слід прослідкувати, щоб такі договори не містили ознак трудових, зокрема (перелік не вичерпний):
- обов'язку виконавців бути присутнім на підприємстві у визначені робочі години;
- обов'язку дотримуватися правил внутрішнього трудового розпорядку;
- обов'язку підприємства забезпечувати виконавців матеріально-технічною базою;
- регламентації процесу праці, часу та тривалості робочого часу.
Між виконавцями та замовником потрібно підписувати акти прийняття-передачі виконаних робіт за цивільно-правовими угодами, в яких зазначено, які роботи/послуги передав виконавець, їх обсяг та вартість. Оплату за виконані роботи/послуги доцільно проводити авансом, або за підсумком виконання робіт. Можна затвердити графік виплат, узгоджений між виконавцем та замовником. Але якщо такий графік нагадуватиме графік виплати заробітної плати, це може викликати зайву увагу у доскіпливих інспекторів Держпраці. Однак, замовнику не варто занадто затягувати із оплатою виконаних робіт (наданих послуг), адже виконавець, щоб покарати не пунктуального замовника, може порушити питання щодо визнання ЦПД удаваним.
Отже, з наведеного вбачається, що при укладанні ЦПД із фізичними особами, замовникам слід бути обережними та дотримуватися законодавства. Разом із тим, самі лише твердження інспектора Держпраці, викладені у акті перевірки про те, ніби ЦПД насправді є трудовим договором є безпідставними та необґрунтованими, без відповідного рішення суду. За таких обставин, замовник робіт/послуг має всі законні підстави для скасування адміністративним судом Рішення з накладання штрафу.
В зв’язку із такими звісткам, експерти та консультанти звертають увагу замовників та роботодавців, на те, які саме відмінності між трудовими та цивільно-правовими договорами (далі – ЦПД). Справді, сама назва договору - “Договір підряду”, чи “Договір виконання робіт/послуг”, якщо він за своєю суттю є трудовим договором, не може захистити роботодавця від штрафів.
Однак, слід звернути увагу на ще один аспект. Органи Держпраці не мають повноважень визнавати ЦПД трудовим договором. Це твердження обґрунтовується наступним.
Коли інспектор Держпраці стверджує, що ЦПД насправді є трудовим договором, такий інспектор визнає здійснений правочин удаваним. Це вбачається з ч.1 ст.235 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ), згідно якої - удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили. Тобто, інспектор Держпраці наполягає, що сторони прикриваючись цивільними правовідносинами приховували трудові.
Разом із тим, у ст.204 ЦКУ встановлено презумпцію правомірності правочину. Так, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом (нікчемний правочин) або якщо він не визнаний судом недійсним.
Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Інспектори Держпраці не наділені повноваженнями щодо визнання правочинів недійсними, у тому числі удаваними. Це може зробити виключно суд.
І тут замовникам та роботодавцям слід бути дуже уважними. На даний момент (можливо законодавці таку ситуацію скоро змінять), інспектори Держпраці не наділені повноваженнями щодо звернення до суду про визнання договору удаваним.
Спір щодо правомірності укладеного договору (трудового, цивільного) повинен вирішуватися у судовому порядку за позовом особи, чиї права порушено. Якщо на момент формування акту перевірки вказані рішення судів про визнання таких договорів удаваними відсутні, а недійсність таких угод прямо не передбачена законом (наприклад, договір було укладено із недієздатною особою), то твердження інспектора про намір приховати реально існуючі трудові відносини не ґрунтуються на вимогах закону. А отже - підстав для застосування штрафу до замовника немає.
Окремо слід звернути увагу на таке. При укладанні цивільно-правових угод між замовником та фізичними особами слід прослідкувати, щоб такі договори не містили ознак трудових, зокрема (перелік не вичерпний):
- обов'язку виконавців бути присутнім на підприємстві у визначені робочі години;
- обов'язку дотримуватися правил внутрішнього трудового розпорядку;
- обов'язку підприємства забезпечувати виконавців матеріально-технічною базою;
- регламентації процесу праці, часу та тривалості робочого часу.
Між виконавцями та замовником потрібно підписувати акти прийняття-передачі виконаних робіт за цивільно-правовими угодами, в яких зазначено, які роботи/послуги передав виконавець, їх обсяг та вартість. Оплату за виконані роботи/послуги доцільно проводити авансом, або за підсумком виконання робіт. Можна затвердити графік виплат, узгоджений між виконавцем та замовником. Але якщо такий графік нагадуватиме графік виплати заробітної плати, це може викликати зайву увагу у доскіпливих інспекторів Держпраці. Однак, замовнику не варто занадто затягувати із оплатою виконаних робіт (наданих послуг), адже виконавець, щоб покарати не пунктуального замовника, може порушити питання щодо визнання ЦПД удаваним.
Отже, з наведеного вбачається, що при укладанні ЦПД із фізичними особами, замовникам слід бути обережними та дотримуватися законодавства. Разом із тим, самі лише твердження інспектора Держпраці, викладені у акті перевірки про те, ніби ЦПД насправді є трудовим договором є безпідставними та необґрунтованими, без відповідного рішення суду. За таких обставин, замовник робіт/послуг має всі законні підстави для скасування адміністративним судом Рішення з накладання штрафу.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи
- МІСТО УМАНЬ: ЙОГО БІЛЬ ВИЛІКУЄ שִׂמְחָה (“радість”) Олександра Смілянець 19:03
- Порушення правил експлуатації комп'ютерних систем в Україні Іван Бєдний 15:44
- Як захистити свої права у справах проти ТЦК: ключові юридичні поради. Випуск 1 Павло Васильєв 15:35
- Прийняття спадщини: сучасні виклики, нюанси та уроки міжнародної практики Світлана Приймак 14:46
- Поділ спадщини між спадкоємцями, які прийняли її на праві спільної часткової власності Євген Морозов 10:31
- Кібернасильство як форма домашнього насильства: як розпізнати і що робити? Дмитро Зенкін 09:54
- Процедура виконання виконавчого листа чи судового наказу: права сторін Павло Васильєв вчора о 16:55
- Тренди нормативно-правового регулювання водневих технологій у 2024 році Олексій Гнатенко вчора о 13:36
- Як українським трейдерам успішно працювати на Nord Pool: умови доступу та юридичні тонкощі Ростислав Никітенко вчора о 12:25
- А3. За межами звіту Наталія Качан вчора о 10:00
- Важливе право на повторну ВЛК: практичний досвід і нюанси Світлана Приймак вчора о 09:54
- Адвокатські справи із корупційними злочинами: як формується відповідальність Дмитро Зенкін вчора о 09:47
- Підстави усунення спадкоємців від права на спадкування за законом Євген Морозов вчора о 09:46
- Мобілізували студента? Суд каже: незаконно Арсен Маринушкін 08.12.2024 17:55
- Неналежне (неповне, недостатнє) обґрунтування позовної заяви: наслідки для заявника Євген Морозов 08.12.2024 10:23
Топ за тиждень
Популярне
-
Ваша особистість змінюється, коли ви говорите іноземною мовою — дослідження
Життя 6882
-
Росія виводить війська. Як поразка Кремля в Сирії вплине на війну в Україні
5255
-
Китай не зміг врятувати сирійську владу. Для України це черговий сигнал
Думка 3740
-
Чи роблять діти людей щасливішими: що кажуть дослідження
Життя 3421
-
Нова версія ChatGPT o1 обманювала розробників і намагалася "втекти" на інший сервер
Бізнес 2967
Контакти
E-mail: [email protected]