Проведення обшуку під виглядом огляду місця події. Недопустимість доказів

Досить часто адвокати, які здійснюють захист у кримінальних провадженнях, зіштовхуються з тим, що слідчі, аби легалізувати незаконне проникнення до житла особи та зібрані докази складають протокол огляду місця події, що потім долучають до матеріалів кримінального провадження. Чи є такі процесуальні дії законними, а докази належними та допустимими відповідно до вимог КПК України?

Перш за все, огляд місця події регламентується статтею 237 КПК України. Під час огляду місця події слідчий проводить візуальний огляд місцевості, здійснює вимірювання, фотографування, звуко- чи відеозапис, складає плани, схеми, виготовляє графічні зображення. Для проведення огляду місця події слідчому не потрібно отримувати ухвалу для проведення такої дії.

Частиною 2 ст. 327 КПК України встановлює, що огляд житла чи іншого володіння особи здійснюється згідно з правилами цього Кодексу, передбаченими для обшуку житла чи іншого володіння особи, тобто відповідно до ст. 233 та ст. 234 КПК України, а отже проводиться виключно на підставі ухвали слідчого судді.

Також, КПК України визначає, що докази є належними, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів, водночас доказ визначається допустимим, який отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом.

За час дії КПК (з 2012 року) Суди неодноразово вже висловлювали свою позицію. Отже:

1. Постанова ВС ККС по справі № 755/6685/17 від 13.02.2020 року.

З огляду на зазначене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що слідчий, всупереч вимогам закону, провівши обшук ОСОБА_1 , під час якого в останнього вилучено порошкодібну речовину білого кольору - амфетамін, та з метою надання надалі такій дії законного вигляду оформив її протоколом огляду місця події. Тому суд першої інстанції протокол огляду місця події від 28 лютого 2017 року, що отриманий з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, правильно визнав недопустимим доказом, як і зазначені в ньому дані про проведення огляду (обшуку) особи ОСОБА_1 .

2. Постанова ВС ККС по справі № 662/1113/15 від 22.05.2018 року.

Верховний Суд встановив, що під виглядом огляду місця події фактично було проведено обшук у володінні особи, слідча дія відбувалася виключно з метою виявлення наркотичних засобів та під час неї здійснювалося проникнення до місць, недоступних для звичайного спостереження.

3. Постанова ВС ККС по справі № 640/2449/16-к від 22.05.2019 року.

23.11.2015 в скоєнні зазначеного злочину були викриті Особа 2, Особа 3, Особа 5 та Особа 4, й того ж дня із 17:11 до 17:47 у квартирі за Адресою_3, що належить останній, було проведено огляд, під час якого виявлено маску, пістолет, газові балончики та гроші (22000 іракських динарів), котрі вилучено. Зазначену слідчу дію, незважаючи на наведене вище, також було процесуально оформлено відповідним протоколом як огляд місця події. Як убачається з указаного протоколу, єдиною метою цієї слідчої дії було виявлення знарядь та засобів скоєння злочину, оскільки при огляді відкривалися шухляди столу та комоду, тобто проведений органами досудового розслідування 23.11.2015 огляд місця події фактично був обшуком, який згідно з приписами ч.2 ст.234 КПК проводиться лише на підставі ухвали слідчого судді. З клопотанням про проведення обшуку прокурор, слідчий до слідчого судді не зверталися, тому відповідно до згаданих положень отримані внаслідок такої слідчої дії докази є недопустимими й не можуть бути використані судом при прийнятті рішення.

4. Постанова ВС ККС по справі № 740/5066/15-к від 07.06.2018 року.

За таких обставин, проведений органами досудового розслідування 01 жовтня 2015 року огляд місця події фактично є обшуком, який згідно приписів ч. 2 ст. 234 КПК здійснюється лише на підставі ухвали слідчого судді та після внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ч. 3 ст. 214 КПК). До постановлення ухвали слідчого судді слідчий, прокурор має право увійти до житла чи іншого володіння особи лише у невідкладних випадках, пов'язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину. У такому випадку прокурор, слідчий за погодженням із прокурором зобов'язаний невідкладно після здійснення таких дій звернутися з клопотанням про проведення обшуку до слідчого судді. Оскільки з зазначеним клопотанням до слідчого судді прокурор, слідчий не звертались, тому згідно з ч. 3 ст. 233 КПК встановлені внаслідок такої слідчої дії докази є недопустимими й не можуть бути використані при прийнятті процесуальних рішень.

5. Постанова ВС ККС по справі № 266/4000/14-к від 26.02.2019 року.

Крім того, як свідчать матеріали провадження, під час цієї слідчої дії відкривалися панелі розташовані на стелі, оглядалися вбудовані у стіну шафки та інші меблі, що є ознакою обшуку. Тому за обставин цієї справи Суд погоджується із висновками місцевого суду про те, що проведений органами досудового розслідування 29 липня 2014 року огляд місця події фактично є обшуком.

6. Постанова ВС ККС по справі № 380/157/14-к від 19.03.2019 року.

Отже, проведений органами досудового розслідування 17 січня 2014 року огляд місця події фактично є обшуком, який згідно приписів ч. 2 ст. 234 КПК здійснюється лише на підставі ухвали слідчого судді. Оскільки з зазначеним клопотанням до слідчого судді прокурор, слідчий не звертались, тому згідно з ч. 3 ст. 233 КПК встановлені внаслідок такої слідчої дії докази є недопустимими й не можуть бути використані при прийнятті процесуальних рішень. Зважаючи на зазначене, колегія суддів погоджується з висновком про те, що вказана слідча дія відбулася з порушенням вимог кримінального процесуального закону, а протокол огляду місця події від 17 січня 2014 року та таблиця зображень до нього правомірно були визнані недопустимими доказами.

7. Ухвала ВССУ по справі № 5-1944км15 від 21.10.2015 року.

Між тим, як встановлено апеляційним судом, огляд житла ОСОБА_2, у ході якого було вилучено наркотичні засоби, проведено без дозволу слідчого судді. Посилання прокурора на можливість проведення огляду за згодою власника житла згідно з положеннями ч. 1 ст. 233 КПК є безпідставним, оскільки ця норма закону не регламентує проведення огляду житла, а встановлює винятки із загального правила (недоторканність житла та іншого володіння особи) - можливість проникнення в житло тільки на підставі ухвали слідчого судді чи за добровільною згодою особи, яка ним володіє, або у невідкладних випадках, зазначених у ч. 3 ст. 233 цього Кодексу. Крім того, ч. 3 ст. 233 КПК передбачає обов'язок прокурора, слідчого за погодженням із прокурором невідкладно після здійснення таких дій звернутися з клопотанням про проведення обшуку до слідчого судді, який здійснює наступний судовий контроль, у тому числі і матеріалам, якими обґрунтовується необхідність проведення обшуку.

Отже, аналізуючи норми Кримінального процесуального кодексу України та практику Верховного Суду можна зробити висновок, що відшукання та збирання слідчими доказів у приміщенні, яке знаходиться у володінні особи за допомогою огляду місця події, а не через проведення обшуку на підставі ухвали слідчого суді такі докази визнаються неналежними та недопустимими. Що в свою чергу, такий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуального рішення.