Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
Що стосується Угорщини, то інтенсифікація угорсько-московських зв'язків була спричинена тим, що Будапешт після 2010 року опинився в ізоляції. Справедливі прагнення Орбана перетворити Угорщину на сильного і незалежного геополітичного гравця (до того ж, вірного власним світоглядним орієнтирам) спричинило тиск з боку не лише Брюсселю, але й інших глобалістських сил. За таких умов Будапешт був змушений звернути свій погляд у бік Москви. Прихід до влади у Польщі “Права і справедливості” радикально змінив ситуацію. Будапешт перестав бути самотнім у своїх прагненнях.
Можна сказати, що поява в центральноєвропейському регіоні відразу двох урядів, що спираються на помірковані консервативно-націоналістичні позиції, якраз і надала інтеграційним процесам характер лавини. Польща, будучи співтворцем цієї лавини, виступила у якості своєрідного запобіжника посилення в регіоні позицій Москви. Антимосковська налаштованість курсу польської влади накладає свій відбиток на зміст інтеграційних процесів, бо ні Будапешт, ні Прага і Братислава не можуть з нею не рахуватися. Роль додаткових антимосковських чинників відіграють залучені до центральноєвропейської інтеграції Вільнюс (безпосередньо зацікавлений у тому, аби Міжмор'я розвивалося як противага західним претензіям Кремля) та Загреб (доволі насторожений відносно цих претензій).
Не можна ігнорувати й економічної складової інтеграційних процесів. Як було помітно під час нещодавнього саміту у Добровніку, країни Міжмор'я серйозно працюють над здобуттям енергетичної незалежності регіону. Такий вектор розвитку також серйозно знижує московський вплив на Угорщину, Словаччину та Чехію.
Нарешті, на ситуацію потрібно дивитися більш глобально. Центральноєвропейська інтеграція спрямована проти домінування Берліну. А відтак вона спрямована і проти тандему Берлін-Москва. Тісна інтеграція перетворює країни Міжмор'я із периферії впливу двох потужних геополітичних центрів на міцний і гострий клинок, що перекроює геополітичну конфігурацію Північної Євразії.
Польща є концентратом усвідомлення небезпек, котрі несе тандем Берлін-Москва. А тому збереження за нею ролі одного лідерів інтеграційних процесів у Центральній Європі є запорукою того, що ці процеси не будуть використані Кремлем, а підуть йому на шкоду.
13.09.2016 14:58
Польща як антимосковський запобіжник центральноєвропейської інтеграції
Можна сказати, що поява в центральноєвропейському регіоні відразу двох урядів, що спираються на помірковані консервативно-націоналістичні позиції, якраз і надала інтеграційним процесам характер лавини. Польща, будучи співтворцем цієї лавини, виступила у як
Серед чинників, які підживлюють скепсис щодо перспектив Міжмор'я, особливе місце займає стереотип принципово промосковської позиції кількох центральноєвропейських держав. У першу чергу йдеться про Угорщину. Дві інші “проблемні” країни — Чехія і Словаччина. Проте бачити у цих трьох державах надійних і принципових партнерів РФ означає суттєво викривляти існуючу ситуацію.Що стосується Угорщини, то інтенсифікація угорсько-московських зв'язків була спричинена тим, що Будапешт після 2010 року опинився в ізоляції. Справедливі прагнення Орбана перетворити Угорщину на сильного і незалежного геополітичного гравця (до того ж, вірного власним світоглядним орієнтирам) спричинило тиск з боку не лише Брюсселю, але й інших глобалістських сил. За таких умов Будапешт був змушений звернути свій погляд у бік Москви. Прихід до влади у Польщі “Права і справедливості” радикально змінив ситуацію. Будапешт перестав бути самотнім у своїх прагненнях.
Можна сказати, що поява в центральноєвропейському регіоні відразу двох урядів, що спираються на помірковані консервативно-націоналістичні позиції, якраз і надала інтеграційним процесам характер лавини. Польща, будучи співтворцем цієї лавини, виступила у якості своєрідного запобіжника посилення в регіоні позицій Москви. Антимосковська налаштованість курсу польської влади накладає свій відбиток на зміст інтеграційних процесів, бо ні Будапешт, ні Прага і Братислава не можуть з нею не рахуватися. Роль додаткових антимосковських чинників відіграють залучені до центральноєвропейської інтеграції Вільнюс (безпосередньо зацікавлений у тому, аби Міжмор'я розвивалося як противага західним претензіям Кремля) та Загреб (доволі насторожений відносно цих претензій).
Не можна ігнорувати й економічної складової інтеграційних процесів. Як було помітно під час нещодавнього саміту у Добровніку, країни Міжмор'я серйозно працюють над здобуттям енергетичної незалежності регіону. Такий вектор розвитку також серйозно знижує московський вплив на Угорщину, Словаччину та Чехію.
Нарешті, на ситуацію потрібно дивитися більш глобально. Центральноєвропейська інтеграція спрямована проти домінування Берліну. А відтак вона спрямована і проти тандему Берлін-Москва. Тісна інтеграція перетворює країни Міжмор'я із периферії впливу двох потужних геополітичних центрів на міцний і гострий клинок, що перекроює геополітичну конфігурацію Північної Євразії.
Польща є концентратом усвідомлення небезпек, котрі несе тандем Берлін-Москва. А тому збереження за нею ролі одного лідерів інтеграційних процесів у Центральній Європі є запорукою того, що ці процеси не будуть використані Кремлем, а підуть йому на шкоду.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи
- Стейкхолдери – основний локомотив сучасної якісної освіти Сергій Пєтков вчора о 10:49
- "Спорт внє палітікі?". Як би ж то! Країна-агресор хоче повернутися у міжнародний спорт Володимир Горковенко вчора о 10:10
- Землі заказника "Лівобережний" у Дніпрі: історія зміни статусу та забудови Павло Васильєв 08.05.2025 22:23
- Пам'яті жертв Другої Світової війни або чому ми не святкуємо! Дмитро Пульмановський 08.05.2025 16:11
- Що робити, коли дії співробітника призвели до фінансових втрат? Олександр Висоцький 08.05.2025 11:13
- Кабальні "угоди Яресько" блокують економічне відновлення України Любов Шпак 08.05.2025 11:09
- Изменения в оформлении отсрочки от мобилизации с 06.05.2025 Віра Тарасенко 07.05.2025 23:36
- Безбар’єрність у лікарнях: чому доступ до медичних послуг виходить за межі пандусів Ігор Ткаченко 07.05.2025 15:10
- Де отримати криптоліцензію у 2025 році? Юлія Барабаш 07.05.2025 12:25
- Як сплачує податки та подає звітність контрольована іноземна компанія (КІК) Сергій Пагер 07.05.2025 09:19
- Тренди світових витрат засобами візуалізації: військо, освіта, охорона здоров’я Христина Кухарук 06.05.2025 19:13
- Як роботодавцю повернути кошти, сплачені працівнику за скасованим рішенням суду Альона Прасол 06.05.2025 14:30
- Чому підприємці бояться виходити на новий рівень і як подолати цей бар’єр? Олександр Висоцький 06.05.2025 14:12
- "Ситник проти України" – чи може справедливість бути упередженою? Дмитро Зенкін 06.05.2025 12:57
- Нові правила подачі заявок на торговельні марки Сергій Барбашин 06.05.2025 11:45
Топ за тиждень
- Літо, тераси та куріння: чи є заборона для літніх майданчиків? 184
- Регіональні тренди запитів "Відео ШІ" в Україні: піки, спад і соціальні фактори 178
- Безбар’єрність у лікарнях: чому доступ до медичних послуг виходить за межі пандусів 137
- Тренди світових витрат засобами візуалізації: військо, освіта, охорона здоров’я 111
- Чому ми приймаємо нелогічні фінансові рішення? 104
Популярне
-
Нове житло на межі зникнення. Що говорить статистика про кризу на ринку нерухомості
Бізнес 6151
-
Угода Україна–США: три ключові вигоди для нашої держави
Думка 6138
-
Три хвилі приморозків. Хто збанкрутує, а хто – заробить
Бізнес 4267
-
Сі переграв Трампа: Кремль фактично здає Росію Китаю
Думка 4064
-
8 травня. Чи можлива українська історія Другої світової
Думка 3617
Контакти
E-mail: [email protected]