Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
Що стосується Угорщини, то інтенсифікація угорсько-московських зв'язків була спричинена тим, що Будапешт після 2010 року опинився в ізоляції. Справедливі прагнення Орбана перетворити Угорщину на сильного і незалежного геополітичного гравця (до того ж, вірного власним світоглядним орієнтирам) спричинило тиск з боку не лише Брюсселю, але й інших глобалістських сил. За таких умов Будапешт був змушений звернути свій погляд у бік Москви. Прихід до влади у Польщі “Права і справедливості” радикально змінив ситуацію. Будапешт перестав бути самотнім у своїх прагненнях.
Можна сказати, що поява в центральноєвропейському регіоні відразу двох урядів, що спираються на помірковані консервативно-націоналістичні позиції, якраз і надала інтеграційним процесам характер лавини. Польща, будучи співтворцем цієї лавини, виступила у якості своєрідного запобіжника посилення в регіоні позицій Москви. Антимосковська налаштованість курсу польської влади накладає свій відбиток на зміст інтеграційних процесів, бо ні Будапешт, ні Прага і Братислава не можуть з нею не рахуватися. Роль додаткових антимосковських чинників відіграють залучені до центральноєвропейської інтеграції Вільнюс (безпосередньо зацікавлений у тому, аби Міжмор'я розвивалося як противага західним претензіям Кремля) та Загреб (доволі насторожений відносно цих претензій).
Не можна ігнорувати й економічної складової інтеграційних процесів. Як було помітно під час нещодавнього саміту у Добровніку, країни Міжмор'я серйозно працюють над здобуттям енергетичної незалежності регіону. Такий вектор розвитку також серйозно знижує московський вплив на Угорщину, Словаччину та Чехію.
Нарешті, на ситуацію потрібно дивитися більш глобально. Центральноєвропейська інтеграція спрямована проти домінування Берліну. А відтак вона спрямована і проти тандему Берлін-Москва. Тісна інтеграція перетворює країни Міжмор'я із периферії впливу двох потужних геополітичних центрів на міцний і гострий клинок, що перекроює геополітичну конфігурацію Північної Євразії.
Польща є концентратом усвідомлення небезпек, котрі несе тандем Берлін-Москва. А тому збереження за нею ролі одного лідерів інтеграційних процесів у Центральній Європі є запорукою того, що ці процеси не будуть використані Кремлем, а підуть йому на шкоду.
13.09.2016 14:58
Польща як антимосковський запобіжник центральноєвропейської інтеграції
Можна сказати, що поява в центральноєвропейському регіоні відразу двох урядів, що спираються на помірковані консервативно-націоналістичні позиції, якраз і надала інтеграційним процесам характер лавини. Польща, будучи співтворцем цієї лавини, виступила у як
Серед чинників, які підживлюють скепсис щодо перспектив Міжмор'я, особливе місце займає стереотип принципово промосковської позиції кількох центральноєвропейських держав. У першу чергу йдеться про Угорщину. Дві інші “проблемні” країни — Чехія і Словаччина. Проте бачити у цих трьох державах надійних і принципових партнерів РФ означає суттєво викривляти існуючу ситуацію.Що стосується Угорщини, то інтенсифікація угорсько-московських зв'язків була спричинена тим, що Будапешт після 2010 року опинився в ізоляції. Справедливі прагнення Орбана перетворити Угорщину на сильного і незалежного геополітичного гравця (до того ж, вірного власним світоглядним орієнтирам) спричинило тиск з боку не лише Брюсселю, але й інших глобалістських сил. За таких умов Будапешт був змушений звернути свій погляд у бік Москви. Прихід до влади у Польщі “Права і справедливості” радикально змінив ситуацію. Будапешт перестав бути самотнім у своїх прагненнях.
Можна сказати, що поява в центральноєвропейському регіоні відразу двох урядів, що спираються на помірковані консервативно-націоналістичні позиції, якраз і надала інтеграційним процесам характер лавини. Польща, будучи співтворцем цієї лавини, виступила у якості своєрідного запобіжника посилення в регіоні позицій Москви. Антимосковська налаштованість курсу польської влади накладає свій відбиток на зміст інтеграційних процесів, бо ні Будапешт, ні Прага і Братислава не можуть з нею не рахуватися. Роль додаткових антимосковських чинників відіграють залучені до центральноєвропейської інтеграції Вільнюс (безпосередньо зацікавлений у тому, аби Міжмор'я розвивалося як противага західним претензіям Кремля) та Загреб (доволі насторожений відносно цих претензій).
Не можна ігнорувати й економічної складової інтеграційних процесів. Як було помітно під час нещодавнього саміту у Добровніку, країни Міжмор'я серйозно працюють над здобуттям енергетичної незалежності регіону. Такий вектор розвитку також серйозно знижує московський вплив на Угорщину, Словаччину та Чехію.
Нарешті, на ситуацію потрібно дивитися більш глобально. Центральноєвропейська інтеграція спрямована проти домінування Берліну. А відтак вона спрямована і проти тандему Берлін-Москва. Тісна інтеграція перетворює країни Міжмор'я із периферії впливу двох потужних геополітичних центрів на міцний і гострий клинок, що перекроює геополітичну конфігурацію Північної Євразії.
Польща є концентратом усвідомлення небезпек, котрі несе тандем Берлін-Москва. А тому збереження за нею ролі одного лідерів інтеграційних процесів у Центральній Європі є запорукою того, що ці процеси не будуть використані Кремлем, а підуть йому на шкоду.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи
- 1000+ днів війни: чи достатньо покарати агрессора правовими засобами?! Дмитро Зенкін 21:35
- Горизонтальний моніторинг як сучасний метод податкового контролю Юлія Мороз 13:36
- Ієрархія протилежних правових висновків суду касаційної інстанції Євген Морозов 12:39
- Чужий серед своїх: право голосу і місце в політиці іноземців у ЄС Дмитро Зенкін вчора о 21:35
- Сталий розвиток рибного господарства: нові можливості для інвестицій в Україні Артем Чорноморов вчора о 15:59
- Кремль тисне на рубильник Євген Магда вчора о 15:55
- Судова реформа в контексті вимог ЄС: очищення від суддів-корупціонерів Світлана Приймак вчора о 13:47
- Як автоматизувати процеси в бізнесі для швидкого зростання Даніелла Шихабутдінова вчора о 13:20
- COP29 та План Перемоги. Як нашу стратегію зробити глобальною? Ксенія Оринчак вчора о 11:17
- Ухвала про відмову у прийнятті зустрічного позову підлягає апеляційному оскарженню Євген Морозов вчора о 10:35
- Репарації після Другої світової, як передбачення майбутнього: компенсації постраждалим Дмитро Зенкін вчора о 00:50
- Що робити під час обшуку? Сергій Моргун 19.11.2024 19:14
- Як реагувати на вимоги поліції та ТЦК: поради адвоката Павло Васильєв 19.11.2024 17:55
- Як зниження міжнародної підтримки впливає на гуманітарне розмінування в Україні Дмитро Салімонов 19.11.2024 14:12
- Українські діти війни: більше 10 років російської агресії, 1000 днів незламності Юрій Гусєв 19.11.2024 12:16
Топ за тиждень
Популярне
-
Головний прапор країни приспустили: яка причина
Життя 67897
-
Віктор Ющенко та партнери відчужили право на видобуток газу на Полтавщині
Бізнес 61542
-
Ми втрачаємо покоління інженерів і програмістів. Як математика впливає на майбутнє України
11150
-
Британія утилізує п'ять військових кораблів, десятки гелікоптерів і дронів задля економії
Бізнес 9004
-
За вітраж Тіффані троє учасників торгів змагалися 6 хвилин – його продали за $12,48 млн: фото
Життя 8659
Контакти
E-mail: [email protected]