Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
Характер заяв, що звучали під час зустрічі прем'єрів, засвідчив, що центральноєвропейські держави готові посилити протистояння з Брюсселем. Особливо різкими були репліки угорського лідера Віктора Орбана, який розкритикував централізм євробюрократів.
На форумі був присутнім і представник України прем'єр Володимир Гройман. Здавалось би, це добрий знак, котрий мав свідчити про те, що Київ усвідомив важливість залучення до центральноєвропейських інтеграційних процесів. Але поки що таке залучення схоже на прагнення прикріпити до воза п'яте колесо.
У підготовленому для “Європейської правди” огляді “Чи готова Україна "воювати" з Брюсселем на боці Вишеграда?” її редактор Юрій Панченко, коротко розкривши антибрюссельську спрямованість зустрічі, робить акцент на незручній ситуації, у якій довелося бути Гройсману. Панченко пише:
Ось у такому інформаційному середовищі опинився в Криниці Володимир Гройсман.
Прем'єру довелося з усіх сил уникати каверзних питань, де від нього чекали чіткої позиції: "ти за нас чи за Брюссель?".
Доходило до смішного — на запитання ведучого з проханням розказати про своє бачення вирішення міграційної кризи Гройсман розповів про "унікальний український досвід" адаптації внутрішніх переселенців з Донбасу.
Панченка, як можна судити з його допису, позиція Гройсмана задовольняє. Журналіст прагне переконати свого читача у тому, що Україні невигідно зближуватися з центральноєвропейськими держави коштом прийняття їхньої антибрюссельської позиції: “Швидкість, з якою Вишеградська четвірка змінює свій курс, дійсно вражає. І це змушує спитати себе: чи не варто Україні взяти невелику паузу в прагненні якомога сильніше інтегруватися з V4?”
Свою позицію він аргументує таким чином: “Адже коли спір з Брюсселем ведуть нехай представники "нової Європи", але повноцінні члени європейської сім'ї — це одне. А коли в цей спір втягується Україна, яка лише стукає в двері ЄС — це геть інше”.
Міркування Панченка не дивують, бо вони — це закономірне породження парадигми українського “єврооптимізму”. Проте їх важко виправдати з точки зору сучасних реалій міжнародної політики.
Оглядач протиставляє реальному шансу набуття Україною геополітичної суб'єктності в рамках проекту Міжмор'я примарні перспективи євроінтеграції. Очевидно, “стукати в двері ЄС”, на його думку, значно краще, ніж стати співтворцем нової геополітичної дійсності.
Викликає нерозуміння і заклик “взяти невелику паузу в прагненні якомога сильніше інтегруватися з V4”. Бо яка може бути пауза у процесі, що є близьким до повної статичності? Поки що держави, що зробили ставку на інтеграцію в центрально-східноєвропейському регіоні, продовжують демонструвати зацікавленість у залученні до своїх ініціатив України. Але чи довго спостерігатиметься така ситуація? Адже ці ініціативи породжені бажанням центральноєвропейських держав захистити власний суверенітет і базові національні інтереси. Чи не занадто контрастною на цьому тлі виглядає позиція Києва, що легко жертвує своїми інтересами, прислухаючись до Берліну та Парижу? За таких умов з боку центральноєвропейських урядів нерозумно плекати особливі надії на силу, котра вражає своєю безвольністю.
Зближення України з Вишеградської четвіркою і її подальша залученість до розбудови Міжмор'я стануть можливими лише за умов спільності базових політичної-ціннісних орієнтирів. Поки що ж Україні залишається роль п'ятого колеса.
08.09.2016 14:20
Україна — п'яте колесо вишеградського возу?
Поки що держави, що зробили ставку на інтеграцію в центрально-східноєвропейському регіоні, продовжують демонструвати зацікавленість у залученні до своїх ініціатив України. Але чи довго спостерігатиметься така ситуація? Чи не занадто контрастною виглядає по
Новим етапом розбудови Міжмор'я став економічний форум у польському місті Криниця-Здруй, під час якого відбулася зустріч глав урядів країн-учасниць Вишеградської четвірки.Характер заяв, що звучали під час зустрічі прем'єрів, засвідчив, що центральноєвропейські держави готові посилити протистояння з Брюсселем. Особливо різкими були репліки угорського лідера Віктора Орбана, який розкритикував централізм євробюрократів.
На форумі був присутнім і представник України прем'єр Володимир Гройман. Здавалось би, це добрий знак, котрий мав свідчити про те, що Київ усвідомив важливість залучення до центральноєвропейських інтеграційних процесів. Але поки що таке залучення схоже на прагнення прикріпити до воза п'яте колесо.
У підготовленому для “Європейської правди” огляді “Чи готова Україна "воювати" з Брюсселем на боці Вишеграда?” її редактор Юрій Панченко, коротко розкривши антибрюссельську спрямованість зустрічі, робить акцент на незручній ситуації, у якій довелося бути Гройсману. Панченко пише:
Ось у такому інформаційному середовищі опинився в Криниці Володимир Гройсман.
Прем'єру довелося з усіх сил уникати каверзних питань, де від нього чекали чіткої позиції: "ти за нас чи за Брюссель?".
Доходило до смішного — на запитання ведучого з проханням розказати про своє бачення вирішення міграційної кризи Гройсман розповів про "унікальний український досвід" адаптації внутрішніх переселенців з Донбасу.
Панченка, як можна судити з його допису, позиція Гройсмана задовольняє. Журналіст прагне переконати свого читача у тому, що Україні невигідно зближуватися з центральноєвропейськими держави коштом прийняття їхньої антибрюссельської позиції: “Швидкість, з якою Вишеградська четвірка змінює свій курс, дійсно вражає. І це змушує спитати себе: чи не варто Україні взяти невелику паузу в прагненні якомога сильніше інтегруватися з V4?”
Свою позицію він аргументує таким чином: “Адже коли спір з Брюсселем ведуть нехай представники "нової Європи", але повноцінні члени європейської сім'ї — це одне. А коли в цей спір втягується Україна, яка лише стукає в двері ЄС — це геть інше”.
Міркування Панченка не дивують, бо вони — це закономірне породження парадигми українського “єврооптимізму”. Проте їх важко виправдати з точки зору сучасних реалій міжнародної політики.
Оглядач протиставляє реальному шансу набуття Україною геополітичної суб'єктності в рамках проекту Міжмор'я примарні перспективи євроінтеграції. Очевидно, “стукати в двері ЄС”, на його думку, значно краще, ніж стати співтворцем нової геополітичної дійсності.
Викликає нерозуміння і заклик “взяти невелику паузу в прагненні якомога сильніше інтегруватися з V4”. Бо яка може бути пауза у процесі, що є близьким до повної статичності? Поки що держави, що зробили ставку на інтеграцію в центрально-східноєвропейському регіоні, продовжують демонструвати зацікавленість у залученні до своїх ініціатив України. Але чи довго спостерігатиметься така ситуація? Адже ці ініціативи породжені бажанням центральноєвропейських держав захистити власний суверенітет і базові національні інтереси. Чи не занадто контрастною на цьому тлі виглядає позиція Києва, що легко жертвує своїми інтересами, прислухаючись до Берліну та Парижу? За таких умов з боку центральноєвропейських урядів нерозумно плекати особливі надії на силу, котра вражає своєю безвольністю.
Зближення України з Вишеградської четвіркою і її подальша залученість до розбудови Міжмор'я стануть можливими лише за умов спільності базових політичної-ціннісних орієнтирів. Поки що ж Україні залишається роль п'ятого колеса.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи
- Судовий збір при заявлені цивільного позову у кримінальному провадженні Євген Морозов вчора о 20:02
- Скасування Господарського кодексу: ризики для бізнесу та економіки Володимир Бабенко вчора о 17:11
- Розпочато роботу над вебплатформою судових рішень War Crime Леонід Сапельніков вчора о 14:41
- Маємо забезпечити армію якісним майном Дана Ярова вчора о 14:21
- Нові зміни до Кримінального кодексу України: що потрібно знати Оксана Соколовська вчора о 13:27
- Судова практика: відміна виконавчого напису приватного нотаріуса Павло Васильєв вчора о 12:31
- Сектори польської економіки, в які інвестує український бізнес Сильвія Красонь-Копаніаж вчора о 12:10
- Санкції та їх оскарження в ЄС: що варто знати українському бізнесу та адвокатам Ростислав Никітенко вчора о 12:08
- Відвід судді: закон, практика та поради Владислав Штика 03.11.2024 23:06
- Темна сторона онлайн-шопінгу: Temu потрапив під приціл ЄС Дмитро Зенкін 03.11.2024 21:00
- Проведення обшуку без ухвали слідчого судді Євген Морозов 03.11.2024 19:56
- Закриття кримінального провадження на підставі пункту 9-1 ч. 1 ст. 284 КПК України Андрій Хомич 03.11.2024 19:45
- Продаж майна боржника на електронному аукціоні Павло Васильєв 03.11.2024 14:50
- Місце проживання дитини після розлучення: досвід та практика Світлана Приймак 02.11.2024 20:08
- Неконкретність вимог податкового органу для розблокування податкових накладних Євген Морозов 02.11.2024 19:05
Топ за тиждень
Популярне
-
Що подивитись у кіно. Три новинки тижня
Життя 8453
-
Озеро Гарда: шість найкрасивіших міст на найбільшому озері Італії
Життя 7141
-
Укранфта пробурила найглибшу свердловину за останні вісім років. Дає нафту та газ
Бізнес 4609
-
Освітні втрати набирають обертів: чому школярі масово виїжджають і не планують повертатися
Думка 4058
-
Найбільший завод з виробництва свинцю в Україні визнали банкрутом
Бізнес 3724
Контакти
E-mail: [email protected]