Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
Характер заяв, що звучали під час зустрічі прем'єрів, засвідчив, що центральноєвропейські держави готові посилити протистояння з Брюсселем. Особливо різкими були репліки угорського лідера Віктора Орбана, який розкритикував централізм євробюрократів.
На форумі був присутнім і представник України прем'єр Володимир Гройман. Здавалось би, це добрий знак, котрий мав свідчити про те, що Київ усвідомив важливість залучення до центральноєвропейських інтеграційних процесів. Але поки що таке залучення схоже на прагнення прикріпити до воза п'яте колесо.
У підготовленому для “Європейської правди” огляді “Чи готова Україна "воювати" з Брюсселем на боці Вишеграда?” її редактор Юрій Панченко, коротко розкривши антибрюссельську спрямованість зустрічі, робить акцент на незручній ситуації, у якій довелося бути Гройсману. Панченко пише:
Ось у такому інформаційному середовищі опинився в Криниці Володимир Гройсман.
Прем'єру довелося з усіх сил уникати каверзних питань, де від нього чекали чіткої позиції: "ти за нас чи за Брюссель?".
Доходило до смішного — на запитання ведучого з проханням розказати про своє бачення вирішення міграційної кризи Гройсман розповів про "унікальний український досвід" адаптації внутрішніх переселенців з Донбасу.
Панченка, як можна судити з його допису, позиція Гройсмана задовольняє. Журналіст прагне переконати свого читача у тому, що Україні невигідно зближуватися з центральноєвропейськими держави коштом прийняття їхньої антибрюссельської позиції: “Швидкість, з якою Вишеградська четвірка змінює свій курс, дійсно вражає. І це змушує спитати себе: чи не варто Україні взяти невелику паузу в прагненні якомога сильніше інтегруватися з V4?”
Свою позицію він аргументує таким чином: “Адже коли спір з Брюсселем ведуть нехай представники "нової Європи", але повноцінні члени європейської сім'ї — це одне. А коли в цей спір втягується Україна, яка лише стукає в двері ЄС — це геть інше”.
Міркування Панченка не дивують, бо вони — це закономірне породження парадигми українського “єврооптимізму”. Проте їх важко виправдати з точки зору сучасних реалій міжнародної політики.
Оглядач протиставляє реальному шансу набуття Україною геополітичної суб'єктності в рамках проекту Міжмор'я примарні перспективи євроінтеграції. Очевидно, “стукати в двері ЄС”, на його думку, значно краще, ніж стати співтворцем нової геополітичної дійсності.
Викликає нерозуміння і заклик “взяти невелику паузу в прагненні якомога сильніше інтегруватися з V4”. Бо яка може бути пауза у процесі, що є близьким до повної статичності? Поки що держави, що зробили ставку на інтеграцію в центрально-східноєвропейському регіоні, продовжують демонструвати зацікавленість у залученні до своїх ініціатив України. Але чи довго спостерігатиметься така ситуація? Адже ці ініціативи породжені бажанням центральноєвропейських держав захистити власний суверенітет і базові національні інтереси. Чи не занадто контрастною на цьому тлі виглядає позиція Києва, що легко жертвує своїми інтересами, прислухаючись до Берліну та Парижу? За таких умов з боку центральноєвропейських урядів нерозумно плекати особливі надії на силу, котра вражає своєю безвольністю.
Зближення України з Вишеградської четвіркою і її подальша залученість до розбудови Міжмор'я стануть можливими лише за умов спільності базових політичної-ціннісних орієнтирів. Поки що ж Україні залишається роль п'ятого колеса.
08.09.2016 14:20
Україна — п'яте колесо вишеградського возу?
Поки що держави, що зробили ставку на інтеграцію в центрально-східноєвропейському регіоні, продовжують демонструвати зацікавленість у залученні до своїх ініціатив України. Але чи довго спостерігатиметься така ситуація? Чи не занадто контрастною виглядає по
Новим етапом розбудови Міжмор'я став економічний форум у польському місті Криниця-Здруй, під час якого відбулася зустріч глав урядів країн-учасниць Вишеградської четвірки.Характер заяв, що звучали під час зустрічі прем'єрів, засвідчив, що центральноєвропейські держави готові посилити протистояння з Брюсселем. Особливо різкими були репліки угорського лідера Віктора Орбана, який розкритикував централізм євробюрократів.
На форумі був присутнім і представник України прем'єр Володимир Гройман. Здавалось би, це добрий знак, котрий мав свідчити про те, що Київ усвідомив важливість залучення до центральноєвропейських інтеграційних процесів. Але поки що таке залучення схоже на прагнення прикріпити до воза п'яте колесо.
У підготовленому для “Європейської правди” огляді “Чи готова Україна "воювати" з Брюсселем на боці Вишеграда?” її редактор Юрій Панченко, коротко розкривши антибрюссельську спрямованість зустрічі, робить акцент на незручній ситуації, у якій довелося бути Гройсману. Панченко пише:
Ось у такому інформаційному середовищі опинився в Криниці Володимир Гройсман.
Прем'єру довелося з усіх сил уникати каверзних питань, де від нього чекали чіткої позиції: "ти за нас чи за Брюссель?".
Доходило до смішного — на запитання ведучого з проханням розказати про своє бачення вирішення міграційної кризи Гройсман розповів про "унікальний український досвід" адаптації внутрішніх переселенців з Донбасу.
Панченка, як можна судити з його допису, позиція Гройсмана задовольняє. Журналіст прагне переконати свого читача у тому, що Україні невигідно зближуватися з центральноєвропейськими держави коштом прийняття їхньої антибрюссельської позиції: “Швидкість, з якою Вишеградська четвірка змінює свій курс, дійсно вражає. І це змушує спитати себе: чи не варто Україні взяти невелику паузу в прагненні якомога сильніше інтегруватися з V4?”
Свою позицію він аргументує таким чином: “Адже коли спір з Брюсселем ведуть нехай представники "нової Європи", але повноцінні члени європейської сім'ї — це одне. А коли в цей спір втягується Україна, яка лише стукає в двері ЄС — це геть інше”.
Міркування Панченка не дивують, бо вони — це закономірне породження парадигми українського “єврооптимізму”. Проте їх важко виправдати з точки зору сучасних реалій міжнародної політики.
Оглядач протиставляє реальному шансу набуття Україною геополітичної суб'єктності в рамках проекту Міжмор'я примарні перспективи євроінтеграції. Очевидно, “стукати в двері ЄС”, на його думку, значно краще, ніж стати співтворцем нової геополітичної дійсності.
Викликає нерозуміння і заклик “взяти невелику паузу в прагненні якомога сильніше інтегруватися з V4”. Бо яка може бути пауза у процесі, що є близьким до повної статичності? Поки що держави, що зробили ставку на інтеграцію в центрально-східноєвропейському регіоні, продовжують демонструвати зацікавленість у залученні до своїх ініціатив України. Але чи довго спостерігатиметься така ситуація? Адже ці ініціативи породжені бажанням центральноєвропейських держав захистити власний суверенітет і базові національні інтереси. Чи не занадто контрастною на цьому тлі виглядає позиція Києва, що легко жертвує своїми інтересами, прислухаючись до Берліну та Парижу? За таких умов з боку центральноєвропейських урядів нерозумно плекати особливі надії на силу, котра вражає своєю безвольністю.
Зближення України з Вишеградської четвіркою і її подальша залученість до розбудови Міжмор'я стануть можливими лише за умов спільності базових політичної-ціннісних орієнтирів. Поки що ж Україні залишається роль п'ятого колеса.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи
- Нові мита Трампа: що чекає на Україну та Ізраїль у новій торговій реальності Олег Вишняков вчора о 18:27
- Корупція у Президента чи безвідповідальність вартістю 2 млрд грн? Артур Парушевскі вчора о 14:23
- Регулювання RWA-токенів у 2025 році: як успішно запустити проєкт Іван Невзоров вчора о 13:50
- Непотрібний президент Валерій Карпунцов вчора о 13:38
- Стягнення додаткових витрат на навчання дитини за кордоном: на що необхідно звернути увагу Арсен Маринушкін вчора о 13:21
- Оформлення права власності на частку у спільному майні колишнього подружжя Альона Прасол вчора о 10:29
- В Україні з’явився "привид" стагфляції, що пішло не так? Любов Шпак вчора о 10:27
- Юридичне регулювання sweepstakes: основні аспекти та огляд за юрисдикціями Роман Барановський 02.04.2025 16:19
- Нелегальний ринок тютюну: як зупинити мільярдні втрати для бюджету України? Андрій Доронін 02.04.2025 15:05
- Перевірка компаній перед M&A: аудит, юридичні аспекти та роль менеджера Артем Ковбель 02.04.2025 02:12
- Адвокатура в Україні потребує невідкладного реформування Лариса Криворучко 02.04.2025 01:14
- Ретинол і літо: якими ретиноїдами можна користуватися влітку Вікторія Жоль 01.04.2025 09:44
- К вопросу о гегелевских законах диалектики. Дискуссия автора с ИИ в чате ChatGPT Вільям Задорський 01.04.2025 06:23
- Рекордні 8549 заяв на суддівські посади: що стоїть за ключовою цифрою пʼятого добору? Тетяна Огнев'юк 31.03.2025 21:11
- Med-Arb: ефективна альтернатива традиційному врегулюванню спорів Наталія Ковалко 31.03.2025 17:54
Топ за тиждень
Популярне
-
"Супутник Притули" змінив правила гри: як Україна вплинула на фінський космічний бізнес
24652
-
Сотні контрактів. Про що говорить масова закупівля Європою сучасних танків та БМП
18428
-
Ексголова Харківської ОДА Кучер очолив наглядову раду держкомпанії "Ліси України"
Бізнес 17498
-
Податкова почала отримувати дані про людей, які систематично продають товари через інтернет
Фінанси 14091
-
Шмигаль: Дефіцит фінансування відбудови України у 2025 році – майже $10 млрд
Фінанси 11940
Контакти
E-mail: [email protected]