“Польський Майдан” у кривому дзеркалі українського єврооптимізму
Поки що в Україні не відчувається надзвичайна інформаційна прив'язаність до подій у Польщі. Проте “перші дзвіночки” уже можна почути. І звучать вони не дуже приємно. Принаймні, якщо оцінювати їх у системі координат українських національних інтересів.
Поки що в Україні не відчувається надзвичайна інформаційна прив'язаність до подій у Польщі. Проте “перші дзвіночки” уже можна почути. І звучать вони не дуже приємно. Принаймні, якщо оцінювати їх у системі координат українських національних інтересів.
Сьогодні у Польщі перебувають при владі помірковано праві сили. Серед основних рис політики нинішньої польської влади можна виділити такі:
- національно-етнічна зорієнтованість (відмова приймати велику кількість мігрантів із Азії та Африки, політика демографічного відродження, зміцнення національної ідентичності);
- прохолодне ставлення до Євросоюзу (в діапазоні від намагання захистити державний суверенітет від надмірного втручання Брюсселю до гіпотетичного виходу з ЄС);
- ставка на посилення інтеграційних процесів у центральноєвропейському регіоні (найактивніші учасники — Польща, Угорщина, Хорватія);
- прохолодне ставлення до Москви (з відповідною підтримкою України у нинішньому військовому конфлікті);
- поміркована християнсько-консервативна культурна політика (включно з наступом на позиції, які раніше здобув радикальний лібералізм).
Здавалось би, уже сам факт проукраїнської і антимосковської налаштованості нинішньої польської влади мав би викликати симпатії. Одначе деякі українські ЗМІ чомусь зосередилися на інформаційній підтримці ліберальної, прозахідної опозиції. На досить таки не маргінальних інформаційних ресурсах можемо знайти матеріали, переповнені незрозумілою солідарністю із польськими демонстрантами, котрі час від час влаштовують вуличні акції (остання така акція відбулася 4 червня). Тут тобі і патетичні фрази про те, що поляки вийшли на вулиці, аби “захистити свободу”, і навіть порівняння з українським Майданом 2013-2014 рр.
Можна зрозуміти, чому до інформаційної кампанії проти нинішньої польської влади заангажовані деякі українські ліві. Для них цілком природно обурюватися тим, що у Польщі, приміром, посилилася протидія нав'язуванню гендерної ідеології. Проте мейнстрімні українські ЗМІ мали б у першу чергу виходити з логіки національних інтересів, але так не є. Дивним чином ми зустрічаємо демонізацію влади, лояльної до України, і підтримку лібералів, які є традиційно лояльними не лише до Брюсселю та Берліну, але й до Москви.
Характерною рисою публікацій, написаних із позиції підтримки польських опозиціонерів, є притаманне для політичного мислення деяких українців “Що ж подумає Захід?” Виявляється, польська влада погана, бо її критикує офіційний Брюссель, Страсбург, Венеціанська комісія. Але хіба Захід не здійснює так само тиску на Україну, аби змусити її йти на поступки Москві? Україна, на жаль, із цим тиском мириться. Але хіба це означає, що офіційна Варшава має діяти так само і дбати не про власні національні інтереси, а про те, щоби комусь подобатися?
Нарешті, існує ще один вимір проблеми. Як зазначалося вище, Польща зараз стоїть в авангарді інтеграційних процесів у Центральній Європі. Україна мала би приєднатися до цих процесів, довершуючи цілісність геополітичного простору Міжмор'я (Адріатика-Балтика-Чорне море). На жаль, так не є. Тим не менше, можна тішитися успіхам інших країн з розрахунком на перспективу. Натомість наші наївні єврооптимісти чомусь воліють із усіх сил захищати геополітичні проекти, у межах яких Україна має дуже сумнівні перспективи.
- Альтернативи децентралізації енергогенерації в Україні не існує Олексій Гнатенко вчора о 15:31
- Відкриті дані: прозорість проти корупції Діана Граділь вчора о 13:39
- Способи захисту прав власника від самочинного будівництва на земельній ділянці Євген Морозов вчора о 10:45
- Власть, наука, интеллект – инвестиции в средний и малый бизнес и устойчивое развитие Вільям Задорський вчора о 04:01
- Прифронтовий Миколаїв. Яку допомогу можна отримати у місті, де лінія фронту зовсім близько Галина Скіпальська 25.07.2024 13:53
- На що дивляться інвестори? Олександр Висоцький 25.07.2024 12:22
- Де нормальний начпрод, там якісні продукти харчування Дана Ярова 25.07.2024 12:06
- Розвиток європейського ринку водню: Нові ініціативи та перспективи Олексій Гнатенко 25.07.2024 10:17
- Внесіть зміни у свій щоденний "to do list" Катерина Кошкіна 25.07.2024 09:59
- Гранти на відновлення та енергоефективність житла: можливості від Фонду енергоефективності Єгор Фаренюк 24.07.2024 21:44
- Порушення прав власника земельної ділянки внаслідок самочинного будівництва Євген Морозов 24.07.2024 19:48
- Як застосувати методи відбору постачальників НАТО у наших реаліях? Євгеній Сільверстов 24.07.2024 18:00
- Кого підтримуватиме Ізраїль під час виборів у США? Олег Вишняков 24.07.2024 13:22
- Європейська рада схвалила висновки щодо інфраструктури електромережі ЄС Олексій Гнатенко 24.07.2024 12:30
- Спільна власність чоловіка та жінки, які проживають без реєстрації шлюбу Євген Морозов 23.07.2024 19:26
- Boris Johnson: Запрошення до усвідомлення – домовлянь з РФ не буде 1882
- Суди проти рф – реалії, фантазії, міфи. Перспективи Арбітражу 299
- Як застосувати методи відбору постачальників НАТО у наших реаліях? 91
- Чому конкурентні закупівлі – це більше ніж просто вимога закону 65
- Дизайн дитячого простору 63
-
11 млрд доларів тому, кого немає. На що просила гроші Україна в Берліні
Бізнес 87040
-
У Харкові обрали нові назви для трьох станцій метро
Бізнес 11226
-
Помпео виклав своє бачення мирного плану Трампа: лендліз на $500 млрд і реальні санкції
Бізнес 9240
-
Криза мобільного зв’язку. Скільки коштуватиме подовження зв'язку під час відключень
Бізнес 5708
-
Київський підприємець почав розбирати Tesla, щоб заряджати оселі – FT
Технології 5386