На крок ближче до космосу

Ми живемо в цікавий час, коли власноруч можна збудувати ракету в гаражі. Зробити це може навіть дитина, і скоро ви самі в цьому переконаєтесь. Однак спочатку кілька слів про те, чому це важливо.

У всьому світі зараз понад 10 тисяч компаній працюють в галузі космічних технологій, причому більше половини з них - в США. Глобально галузь SpaceTech у 2020 році оцінювалась у 380 мільярдів доларів із прогнозами росту ще на десятки мільярдів у наступні роки. Компанії у цій галузі займаються дуже різними напрямками роботи, так чи інакше пов'язаними з космосом — від будівництва ракет-носіїв до розробки систем навігації на основі супутникових даних. Причому бум створення цих компаній припав буквально на останні пару десятиріч, коли саме приватні гравці суттєво змінили космічну галузь. Чимало таких гравців розпочинались як стартапи, засновані молодими ентузіастами, командами з кількох людей.

В Україні ми пишаємось своєю космічною спадщиною і зберігаємо статус космічної держави. Водночас для посилення своїх позицій в еру “Нового космосу” нам теж необхідно впроваджувати культуру підприємництва в поєднанні з розвитком STEM (Science, Technology, Engineering, Mathematics) освіти, та підвищувати обізнаність і залучення молоді у захопливий світ космічних технологій.

Одним із заходів, направлених на такі цілі, стали змагання Ukraine Rocketry Challenge 2021, що на вихідних відбулись у Дніпрі. І хоча їх учасники були у геть юному віці — від 8 до 19 років, вони виконували зовсім дорослі завдання. В кожній команді були лише 3 учасника, кожен з яких мав чітко відведену роль: наприклад, один відповідав за електроніку, другий за каркас, третій за системи захисту вантажу і порятунку ракети. Ракету потрібно було відправити на відведену висоту (близько четверті кілометра), та у відведений час повернути неушкодженим корисний вантаж – сире куряче яйце. За умовами цьогорічних змагань моделі ракет мали бути максимально наближеними до справжньої ракети - Firefly Alpha компанії Firefly Aerospace Макса Полякова, який підтримує розвиток ракетомодельного спорту в Україні.

Підготовка до подібних змагань якраз і є втіленням підходу STEM, адже учасники самостійно будують моделі з нуля. Причому якщо одні команди конструювали ракети з паперу і скотчу, інші друкували деталі на 3-d принтерах, дехто використовував скловолокно. Окрім інженерних вмінь учасники змагались і у навичках презентації своїх розробок – за це навіть передбачена окрема нагорода, адже в майбутньому такі навички можуть дуже знадобитись при спілкуванні з інвесторами.

Як і в дорослому ракетобудуванні, не всі моделі змогли злетіти або вціліти, і випадки втрати вантажу теж були. Однак такий досвід також необхідний, адже окремі невдачі є невід’ємною складовою при розробці та вдосконаленні космічних апаратів.

Подібні змагання – вагома частина виховання і освіти молоді в західних країнах, тому особливо надихає те, що все це відбувається в Україні. До речі вже на найближчих вихідних відбудуться ще одні змагання з ракетомодельного спорту у Дніпрі — “Кубок Янгеля”.

Я щиро сподіваюсь, що теперішні учасники змагань в майбутньому розвиватимуть нашу ракетно-космічну галузь. А ми будемо радіти їхнім успіхам та виховувати нові покоління любителів ракетомодельного спорту. Як написала одна з команд у своїй презентації: «Ми отримали нашу першу модель, і стали на крок ближче до космосу».