Ні миру, ні війни

Вже більше року на сході України війна, проливається українська кров…а вище керівництво держави продовжує «гратися» у перемир’я. 

Складається враження, що  владі байдуже , що люди гинуть за нашу з вами незалежність. Вона продовжує працювати на догоду іноземним лідерам і їм байдуже, що в результаті збройного протистояння на сході України,  6832 вже загинули і 17087 осіб отримали поранення (про це йдеться у звіті Організації Об’єднаних Націй (ООН). Починаючи з середини квітня 2014-го по 27 липня 2015 року). І це попри те, що постійно відбуваються переговори, збираються контактні групи, на Сході працює місія ОБСЄ і постійно відбуваються  домовленості про мирне врегулювання конфлікту на Донбасі, але віз і нині там.

Вчора  у Берліні відбулася тристороння зустріч Президента України з лідерами Німеччини та Франції. Згідно з їхніми заявами на підсумковій прес-конференції, на зустрічі обговорювалися питання виборів на Донбасі, формату подальших контактів і дотримання Мінських угод, а також імплементації угоди про асоціацію. Наскільки ситуація є серйозною і чому у День незалежності України проводилася така зустріч,  ми можемо лише здогадуватися.

Складається враження , що немає єдиного бачення за яким маршрутом рухатися далі, немає чіткого алгоритму. Більше того, Україна в будь-якому разі «залишиться з носом». Якщо ми не виконуємо досягнуті домовленості , ми даємо формальні підстави Росії і її бойовикам вести військові дії. Якщо ми дотримуємося - ми руйнуємо свою державу зсередини.

Більшість експертів наполягають на зміні формату переговорів. А президент Польщі вважає доцільною участь у переговорах США, ЄС  та країн-сусідів України.

Українська влада незрозуміло чому, але досі «тримається» нормандського формату.  Але ми пам’ятаємо 1994  рік, коли  в рамках Будапештського меморандуму,  Україна відмовилася від ядерної зброї, а РФ, США та Британія стали гарантами нашої безпеки.  То ж, ось хто має сидіти за столом переговорів про відновлення територіальної цілісності України!

Більше того,  українські можновладці хочуть змінити Основний Закон України на вимогу третіх сторін. Упродовж  останніх 19 років  нашу Конституцію змінювали вже 5 разів, причому кожна влада намагалася «підлаштувати» її під себе в такий спосіб, щоб не дати можливості народу України реалізувати своє право на владу.

Історія пам’ятає все. Єдина європейська країна, якій  нав’язували Конституцію ззовні, це була Німеччина після капітуляції у ІІ світовій війні. Але ж Україна поки не капітулювала?!

У конституційному процесі наша влада теж «оригінальна». Замість того, щоб винести конституційні новели на всеукраїнський референдум, як це роблять демократичні країни, наші можновладці категорично проти проведення референдуму. Але для них рішення Венеціанської комісії, «Нормандської четвірки» і нобелівських лауреатів є важливішими за рішення народу України.

Отже, 31 серпня 2015 року, може стати днем «зради». Адже саме у цей день депутати українського парламенту зберуться на позачергове засідання і спробують прийняти зміни до Конституції у першому читанні.

Шановні народні обранці, поки ще є час,подумайте, для кого ви пишете Конституцію України?