Особливості е-декларування під час припинення державної служби

     Важливу роль у правозастосуванні та запровадженні єдиного підходу до тлумачення положень Закону України «Про запобігання корупції» відіграють роз’яснення Національного агентства з питань корупції як єдиного органу, уповноваженого на здійснення заходів фінансового контролю щодо суб’єкті декларування, а також уповноваженого на ведення і забезпечення сталої роботи Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

     Рішенням НАЗК від 29.12.2018 №3225 до Роз’яснень щодо застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» стосовно заходів фінансового контролю внесено зміни, що стосуються особливостей декларування осіб, які припинили державну службу.

     Так, відповідно до положень частини 2 статті 45 Закону України «Про запобігання корупції», суб’єкти декларування, які припиняють діяльність, пов’язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, подають декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями.

     Згідно із вказаними доповненнями до згаданих роз’яснень, останнім днем такого періоду є день, що передує дню подання декларації. Під раніше поданими деклараціями розуміються як декларації, що були подані до Реєстру відповідно до Закону, так і декларації, що були подані відповідно до Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції".

     Припиненням державної служби в контексті статті 83 Закону України "Про державну службу" є закінчення відносин у сфері державної служби, які виникли між громадянином та державним органом з моменту набуття статусу державного службовця і тривають протягом проходження державної служби.

     Водночас цей Закон не містить поняття та терміну "припинення діяльності".

     Статтею 84 Закону України "Про державну службу" визначено підстави для припинення державної служби у зв’язку із втратою права на державну службу або його обмеження та особливості порядку звільнення державних службовців з таких підстав.

     Втрата права на державну службу – це неможливість продовження відносин у сфері державної служби у зв’язку з підставами, зазначеними у пунктах 1 – 4 частини першої статті 84 цього Закону.

     Разом з тим підставами припинення державної служби Законом визначено угоду сторін, ініціативу державного службовця, ініціативу суб’єкта призначення.

     У зазначених випадках за своїм характером державна служба споріднена з трудовими відносинами і термін "припинення державної служби" буде тотожним терміну "звільнення", що в свою чергу, може розглядатись як тотожний терміну "припинення діяльності" у розумінні статті 45 Закону, крім випадків коли діяльність, пов’язана з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, не припиняється.

     Зокрема, звільнення особи за переведенням або у разі, якщо особа стала переможцем конкурсу, через це звільнилася з роботи в одному органі і прийнята на роботу в інший орган наступного робочого дня, у такому випадку, звільнення не вважається припиненням діяльності, пов’язаної з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування. Наприклад, особа звільнена наказом від 05.06.2018 з 05.06.2018, а наказом від 06.06.2018 її призначено на посаду в іншому органі. При цьому робота в обох органах повинна бути пов’язана з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування.

     Відповідно до статті 41 Закону України "Про державну службу" державний службовець з урахуванням його професійної підготовки та професійної компетентності може бути переведений без обов’язкового проведення конкурсу на іншу посаду. Переведення здійснюється лише за згодою державного службовця.

     У такому випадку відбувається лише зміна посади або інших істотних умов праці, але фактично діяльність особи, пов’язана з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування в такому випадку не припиняється.

     З огляду на вказане, у таких суб’єктів декларування не виникає обов’язок подавати декларацію перед припиненням виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

     Викладена вище позиція автора не є правовою консультацією та надається з інформаційною метою. У конкретних ситуаціях доцільно звернутись до фахівця для отримання відповідної консультації.