Відповідальність сплачувати податки – не може бути банківською таємницею
Кредити позичальниками не завжди повертаються банкам або ж іншим кредитним товариствам вчасно і в повному обсязі
Звичайною практикою та розповсюдженим явищем в країнах із ринковою економікою є отримання бізнесом (або ж звичайними домогосподарствами) кредитів на свої різноманітні поточні потреби – починаючи закупівлею сировини підприємцями і закінчуючи купівлею мобільного телефона студентом.
В цьому немає нічого дивного, адже кредитні кошти є тією рушійною силою що може дати поштовх і ресурс бізнесу, що тільки почав розвиватися, або ж задовольнити споживчу потребу громадянина, на яку «отак відразу» коштів зібрати немає змоги.
Проте, ні для кого не секрет, що зовсім не завжди такі кредити позичальниками повертаються банкам або ж іншим кредитним товариствам вчасно і в повному обсязі.
Навпаки – досить поширеною є практика коли позичені кошти взагалі ніколи і ні в якому вигляді більше не повернуться до установи що їх позичила. Причин для цього може бути безліч. Із найпоширеніших – спади в економіці, девальвація національної валюти, безробіття, тощо.
Такі явища найболючіше б’ють по гаманцю роздрібних позичальників-фізичних осіб, для яких джерелом погашення позик є заробітня плата, а її відсутність, затримки або обезцінення унеможливлює якісне обслуговування позичальником свого боргу.
З іншого боку, причиною великої кількості прострочених або ж взагалі безнадійних боргів фізичних осіб перед банками стала надмірна закредитованість населення «споживчими» незабезпеченими позиками, які є привабливими для кредитора завдяки їх високій прибутковості.
З огляду на значний обсяг таких «поганих» кредитних портфелів, відсутність адекватних застав по кредитах та практичну недоцільність стягнення таких боргів у судовому порядку, у банків не залишається іншого виходу як стимулювати позичальника сплатити хоч частину боргу за умови списання залишку. В інших випадках – списати або ж анулювати весь безнадійний кредит фізичної особи, адже це дешевше та простіше ніж довгі роки «тягнути» такий борг в балансі банку та формувати за ним спеціальні резерви.
При цьому, здійснюючи такі операції, банки мають пам’ятати – що сума прощеного фізичній особі боргу є її доходом, з якого має бути сплачений податок в порядку визначеному законодавством. Важливо відмітити, що такий податок має сплатити сама фізична особа позичальник, але лише у тому випадку коли банк повідомить боржника про те, що його заборгованість прощено, надасть докази такого повідомлення та у встановленому порядку прозвітує про такі доходи до фіскального органу за своїм місцем обліку.
В інших випадках, кредитор у якості податкового агента має сплатити до бюджету суму податку з доходів у вигляді такого прощеного боргу, і що важливо, ненадання до фіскального органу зазначених документів, навіть з метою неухильного дотримання банківської таємниці, не звільняє банк від такого обов’язку.
- Пенсійна рулетка Андрій Павловський 19:35
- Чому у відпустках приймають рішення про звільнення? Ольга Малахова 17:10
- Made in Vietnam, approved in Kyiv: схема по-новому Дана Ярова 17:02
- Час розблокувати будівництво нових об'єктів та залучення інвестицій в громадах Лариса Білозір вчора о 20:41
- Заповіт у Дубаї: нові можливості для українців у DIFC Courts Олена Широкова вчора о 15:45
- Конфлікти у бізнесі: як перетворити загрозу на джерело зростання Олександр Скнар вчора о 14:36
- У кожному дроні – сертифікат світової байдужості Дана Ярова вчора о 12:05
- Бізнес з країнами Близького Сходу: що потрібно знати про гроші, темп і традиції Любомир Паладійчук 09.07.2025 21:38
- Фінансова свобода: що ми насправді вкладаємо у це поняття? Олександр Скнар 09.07.2025 14:34
- Нова ера на енергетичних ринках: кінець диктатури цін Ксенія Оринчак 08.07.2025 16:49
- Український бізнес на Близькому Сході: культура, право і підводні камені Олена Широкова 08.07.2025 16:12
- Замість реформи – репертуар. Замість дій – кастинг на премʼєра Дана Ярова 08.07.2025 15:54
- Преюдиційне значення рішення МКАС при ТПП України для інших спорів: правовий аналіз Валентина Слободинска 08.07.2025 14:47
- Чому бізнес-коучинг стає все більш затребуваним? Олександр Скнар 08.07.2025 14:27
- Негаторний чи віндикаційний позов: який спосіб захисту обрати у земельному спорі? Андрій Лотиш 08.07.2025 14:03
- Військово-економічна пастка: чому зламався бум РФ 148
- Пенсійна рулетка 136
- Медіація у бізнесі: чи готові українські компанії до альтернативних рішень? 105
- Негаторний чи віндикаційний позов: який спосіб захисту обрати у земельному спорі? 52
- Справи про міжнародне викрадення дітей в світлі практики Верховного Суду 48
-
"Цифри шокують". Гетманцев оприлюднив дані про найбільші в Україні пенсії
Фінанси 13116
-
Борги українців продають на аукціонах. Що це значить для боржників?
Фінанси 6170
-
Банк ЄС анонсував 600 млн євро для України: найбільша сума – на відновлення ГЕС
Фінанси 4917
-
"По-справжньому довіряти одне одному": сім фраз, які використовують пари з міцною довірою
Життя 4833
-
Перший випадок зворотної релокації: у Чернігові запустили фабрику, привезену з Польщі
Бізнес 4829