Особливості використання іноземних платформ у роботі з персональними даними
Більшість сучасних підприємців які працюють із фізичним особами використовують різні онлайн-сервіси для оформлення та оплати замовлень.
Ось вже майже рік тривають судові баталії між Уповноваженою Верховної Ради України з прав людини Денисовою Людмилою Леонтіївною та Вищою Школою Адвокатури Національної асоціації адвокатів України.
Справа знаходиться на розгляді у судах адміністративної юрисдикції. Суть спору: Вищою Школою Адвокатури, як позивачем оскаржується припис Уповноваженої, яким школу зобов’язано:
- «забезпечити повідомлення суб’єктів персональних даних – осіб, що (вже) отримали освітні послуги, організовані за допомогою онлайн-платформи «antitreningi.ru» та/або інших інформаційних ресурсів та реєстраційних форм, хостинг яких фізично відбувається за межами національних кордонів України, про передачу їх персональних даних іноземним суб`єктам відносин;
- забезпечити повідомлення суб`єктів персональних даних - осіб, що отримуватимуть у майбутньому освітні послуги ВША НААУ, організовані за допомогою онлайн-платформи «antitreningi.ru» та/або інших інформаційних ресурсів та реєстраційних форм, хостинг яких фізично відбувається за межами національних кордонів України, про передачу їх персональних даних іноземним суб`єктам відносин;
- забезпечити отримання однозначної добровільної, поінформованої згоди від користувачів на транскордонну передачу та обробку їх персональних даних, що здійснюється/здійснюватиметься за допомогою онлайн-платформи «antitreningi.ru» та/або інших інформаційних ресурсів та реєстраційних форм, хостинг яких фізично відбувається за межами національних кордонів України;
- припинити обробку персональних даних користувачів, що здійснюється/здійснюватиметься за допомогою онлайн-платформи «antitreningi.ru» та/або інших інформаційних ресурсів та реєстраційних форм, хостинг яких фізично відбувається за межами національних кордонів України, до здійснення повідомлень та отримання згоди, зазначених у пунктах 1, 2 цього Припису відповідно;
- відібрати у працівників, що мають доступ до персональних даних, письмові зобов`язання про нерозголошення персональних даних, які їм було довірено або які стали їм відомі у зв`язку з виконанням професійних чи службових або трудових обов`язків;
- забезпечувати, з урахуванням вимог чинного законодавства України, належний рівень захисту персональних даних користувачів в процесі організації та здійснення діяльності з надання освітніх послуг;
- розробити та затвердити документи у сфері захисту персональних даних яким має бути врегульовано порядок обробки і захисту персональних даних користувачів».
Іншими словами, Уповноважена сказала наступне:
- школа не отримала згоду від своїх минулих та поточних студентів на передачу їх персональних даних закордон;
- школа не має внутрішніх положень, що регламентують порядок обробки персональних даних;
- до персональних даних мають доступ особи, які не давали свої письмові зобов’язання щодо їх нерозголошення;
- школа не забезпечила належний рівень захисту персональних даних при наданні освітніх послуг.
Як вирішить суд можна слідкувати на веб-порталі Судової влади в Україні. Номер справи: 640/2521/20.
Водночас, в даній статті мова не про те. Як зразково показала дана ситуація, більшість сучасних підприємців які працюють із фізичним особами (починаючи від перукарів, фотографів та завершуючи великим бізнесом) використовують різні онлайн-сервіси для оформлення та оплати замовлень.
Наприклад, до таких сервісів належать: EasyWeek, Yclients, Get in line тощо. Майже всі такі сервіси не мають своєї української локалізації та фізично і юридично знаходяться за межами України (зокрема, на території Російської Федерації).
При цьому, українські підприємці, які використовують такі сервіси, збирають персональні дані українців, навіть не повідомляючи останніх про те, що їхні дані передаються закордон. Більше того, особи, які використовуються такі сервіси у власній діяльності зазвичай не мають будь-яких внутрішніх положень про обробку даних, обмеження щодо кола осіб, які мають доступ до таких даних та взагалі жодним чином не забезпечують належний рівень захисту персональних даних. Також, такі підприємці зазвичай не знають чи забезпечує відповідний сервіс достатній рівень захисту персональних даних і в якій країні взагалі знаходяться сервери відповідного сервісу.
В свою чергу, хочемо нагадати, що чинний Закон України «Про захист персональних даних», містить в собі цілий перелік вимог до обробки персональних даних, які регулюють всі зазначені вище нюанси.
Тобто, з точки зору чинного законодавства України, такі підприємці здійснюють свою діяльність в розріз із Законом України «Про захист персональних даних». Зазначена обставина зумовлює настання ризику проведення перевірки зі сторони Уповноваженого та накладення відповідного припису про усунення порушень.
Водночас, з огляду на те, що більшість підприємців не надають питанню захисту персональних даних належної уваги, виконати припис Уповноваженої в належні строки, навіть за умови достатності часу, без великих фінансових затрат та різкої перебудови бізнес процесів навряд вдасться.
В даному випадку, важливим є мінімізація ризиків, шляхом приведення своєї діяльності у відповідність до чинного законодавства України. Інакше, до підприємця-порушника можуть бути застосовані відповідні заходи відповідальності, як адміністративні, так і кримінальні.
На практиці така мінімізація ризиків зазвичай здійснюється наступним чином:
- локалізація сервісу. В даному випадку підприємець замовляє розробку веб-сайту, що розміщується на локальному (українському) сервері/хостингу, під власні бізнес процеси;
- розроблення документації в сфері обробки персональних даних. В даному випадку підприємець документально визначає порядок обробки персональних даних, коло осіб, які мають до них доступ тощо.
- постійний аналіз процесу обробки даних. В даному випадку підприємець періодично проводить аудит порядку обробки персональних даних та усуває недоліки, якщо такі були виявлені.
З огляду на сучасні тенденції, забезпечення захисту персональних даних вже не є конкурентною перевагою або чимось новим, це обов’язковий елемент в будь-якому бізнесі, який працює із фізичними особами-споживачами.
- Розмежування судових економічних експертиз: спеціальності 11.1, 11.2, 11.3 Юрій Григоренко 12:00
- Коли держава робить вигляд, що не чує, ми вчимося кричати Дана Ярова 11:35
- Банкрутство компанії: покрокова процедура Альона Пагер вчора о 23:16
- Невидима межа між формальністю і правом: коли уважність важить більше, ніж доступ до суду Світлана Приймак вчора о 20:11
- Дискреція не без меж: перші рішення на користь кандидатів до апеляцій Тетяна Огнев'юк вчора о 18:13
- Право на освіту і обов’язок захищати державу: як знайти баланс? Анна Даніель 21.06.2025 10:22
- Велике крадiвництво № 4 Володимир Стус 20.06.2025 19:53
- Наша війна надовго.... Володимир Горковенко 20.06.2025 14:03
- Мезонінне інвестування в девелопмент: як не стати власником недобудови Роман Бєлік 19.06.2025 21:04
- Реформа ДПП як шанс залучити приватний капітал до відбудови Галина Янченко 19.06.2025 16:22
- Піксель на мільйони: історія про схеми, які не зникають Дана Ярова 19.06.2025 15:17
- Юридичні аспекти ЕДО: що варто врахувати бізнесу перед запуском Олександр Вернигора 18.06.2025 19:37
- Цифрова зрілість компанії: як зрозуміти, де ви зараз і що робити далі Станіслав Нянько 18.06.2025 16:02
- Міністерство мовчить. А небо – кричить Дана Ярова 18.06.2025 15:09
- Комплаєнс по-американськи: уроки для фінтех-стартапів, які хочуть вийти в США Микола Мироненко 18.06.2025 14:55
- Дискреція не без меж: перші рішення на користь кандидатів до апеляцій 1160
- Множинне громадянство: що змінює новий закон і які ризики він несе Україні 246
- Мезонінне інвестування в девелопмент: як не стати власником недобудови 138
- Проблема компенсації за землі, зайняті під оборонні споруди під час війни 98
- Цифрова зрілість компанії: як зрозуміти, де ви зараз і що робити далі 83
-
США вдарили по Ірану. Що це означає для України
Думка 46328
-
"Копнеш глибше – знайдеш амфетамін". Як живе Кривий Ріг – рідне місто президента – під час війни
38712
-
Біля Сицилії підняли супер'яхту, яка затонула з британським мільярдером рік тому – фото
Бізнес 18020
-
"$200 млн за "Яготинське". І без торгу", – співвласник Молочного альянсу покупцям
Бізнес 11748
-
Україна влітку почне експорт військових технологій і відкриє виробництва в Європі
Бізнес 7209