Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
18.04.2011 08:46

Адвокатське господарювання

Керуючий партнер Адвокатського об'єднання "ГОЛОВАНЬ І ПАРТНЕРИ"

Адвокатське господарювання Нещодавно на офіційному інтернет-сайті Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури http://www.vkka.gov.ua опубліковано текст Рекомендацій Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури щодо оподаткування адвокатських об’єднань та адвок

Нещодавно на офіційному інтернет-сайті Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури http://www.vkka.gov.ua  опубліковано текст  Рекомендацій Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури щодо оподаткування адвокатських об’єднань та адвокатів, як самозайнятих осіб, що здійснюють незалежну професійну діяльність (затверджені Рішенням ВККА № VІ/4-97 від 18.03.2011р.).

Безумовно, той факт, що Вища кваліфікаційна комісія адвокатури переймається проблемами оподаткування адвокатів, сам по собі є позитивним.

Однак не можу не звернути увагу колег-адвокатів і громадськості на деякі неоднозначні положення, що містяться у Рекомендаціях.

Мова піде про діяльність адвокатських об’єднань та їх оподаткування.

Перш за все слід зауважити на внутрішнє протиріччя, що міститься у Рекомендаціях. Так, у Рекомендаціях стверджується (з посиланням також і на Роз'яснення ВККА від 21.03.2008 р. № V/3-71) , що «адвокатська діяльність не є господарською і, зокрема, підприємницькою, у значенні ст. 3 Господарського кодексу України».

Однак вже через два абзаци автори Рекомендацій зазначають: «Виходячи з того, що адвокатське об’єднання здійснює некомерційне господарювання, воно повинно бути зареєстровано в органах податкової служби як неприбуткова організація».

Але ж відповідно до статті 52 Господарського кодексу України (до речі, цитується в Рекомендаціях), некомерційне господарювання - це самостійна систематична господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання, спрямована на досягнення економічних, соціальних та інших результатів без мети одержання прибутку.

Отже, якщо визнати, що адвокатське об’єднання здійснює некомерційне господарювання, слід визнати і те,  що адвокатське об’єднання є суб’єктом господарювання, а адвокатська діяльність – господарською.

Слід сказати, що і у вищезгаданому  Роз'ясненні ВККА від 21.03.2008 р. № V/3-71 жодних обґрунтувань твердження про «негосподарськість» адвокатської діяльності ми  не знаходимо.

В той же час, з позицій чинного законодавства  діяльність адвокатських об’єднань  цілком може бути визнана господарською. Відповідно до статті 3 Господарського кодексу України, господарською є діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Відповідно до статті 259 Господарського кодексу України складовою частиною державної системи класифікації і кодування техніко-економічної та соціальної інформації є класифікація видів економічної діяльності (КВЕД), яка затверджується центральним органом виконавчої влади з питань стандартизації та має статус державного стандарту.  Об'єктами класифікації в КВЕД є усі види господарської (економічної) діяльності суб'єктів. Тобто, виходячи зі змісту Господарського кодексу України, поняття економічна діяльність і господарська діяльність є тотожними. Національним  класифікатором України ДК 009:2005 «Класифікація видів економічної діяльності», прийнятим наказом Держспоживстандарту України від 26 грудня 2005 р. N 375 , передбачений вид діяльності «Адвокатська діяльність» (підклас 74.11.1). Цей підклас включає  представництво інтересів однієї сторони проти іншої сторони в судах або інших судових органах. Вказаний класифікатор передбачає також підклас 74.11.2 «Нотаріальна та інша юридична діяльність», що, зокрема, включає надання рекомендацій та консультацій з загальних питань, складання юридичних документів: статутів, установчих та інших, пов'язаних зі створенням підприємств (організацій), патентів та авторських прав, підготовку юридичних актів, заповітів, доручень тощо.

Тож відповідно до норм Господарського кодексу України адвокатська діяльність є господарською.

До речі, про те, що адвокатська діяльність за своєю суттю є саме некомерційним господарюванням автор писав ще сім років тому (див. Головань І.В. Бізнес-адвокатура в Україні.– Донецьк: ТОВ “Юго-Восток, Лтд”, 2004.– 127с.).

Стаття  55 Господарського кодексу України встановлює, що юридичні особи (а адвокатські об’єднання є юридичними особами) є суб’єктами  господарювання – господарськими організаціями. Конституційний суд України (Рішення 13-рп/2000 від 16.11.2000р.)  визначив право на юридичну допомогу як можливість  одержати юридичні (правові) послуги . Таким чином, надання  адвокатськими об’єднаннями правової допомоги є різновидом надання юридичних послуг. Вищенаведене доводить, що адвокатські об’єднання є господарськими організаціями, що надають юридичні послуги.

Повернемося до неприбутковості адвокатських об’єднань.

У Рекомендаціях стверджується, що адвокатські об’єднання повинні бути зареєстровані в органах податкової служби як неприбуткові організації.

Але чи завжди це так і чи всі адвокатські об’єднання можуть бути визнані неприбутковими організаціями відповідно до вимог податкового кодексу?

Відповідно до норм статті 157 Податкового кодексу України, доходи або майно неприбуткових організацій не підлягають розподілу між їх засновниками, учасниками або членами та не можуть використовуватися для вигоди будь-якого окремого засновника, учасника або члена такої неприбуткової організації, її посадових осіб (крім оплати їх праці та відрахувань на соціальні заходи). У разі ліквідації неприбуткової організації її активи повинні бути передані одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду або зараховані до доходу бюджету, якщо інше не передбачено законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації.

Відповідно до статті 4 Закону України «Про адвокатуру», порядок утворення, діяльності, реорганізації та ліквідації адвокатських об'єднань, структура, штати, функції, порядок витрачання коштів, права та обов'язки керівних органів, порядок їх обрання та інші питання, що належать до їх діяльності, регулюються статутом відповідного об'єднання.

І далеко не всі з більше ніж шестисот українських адвокатських об’єднань містять у своїх статутах вищенаведені притаманні неприбутковим організаціям положення.

На сьогоднішній день в Україні склалися два типи адвокатських об’єднань, що відрізняються перш за все своєю внутрішньою організацією. Назвемо їх «традиційні» та «командні (партнерські)».

Традиційні об’єднання за своєю організацією є прямими спадкоємцями адвокатських колегій і юридичних консультацій радянського часу. Саме у такі  об’єднання переродилася більшість старих  адвокатських колегій.    Адвокати, що здійснюють свою діяльність в рамках традиційних  об’єднань фактично працюють індивідуально. Кожен адвокат такого об’єднання «сам по собі».  Він сам підшукує клієнтів, сам веде справи. Можна сміливо сказати, що адвокати традиційних  об’єднань об’єднуються не для здійснення адвокатської діяльності, а максимум для спільної експлуатації офісних приміщень, оргтехніки та утримання своїх керівних органів. Роль керівних органів традиційних об’єднань в наш час звелася майже виключно до представницьких функцій, а також до вирішення питань щодо здійснення адвокатом захисту у кримінальній справі за призначенням. Фінансування традиційних об’єднань здійснюється за рахунок внесків адвокатів – членів.

В традиційному адвокатському об’єднанні заробіток та майновий стан адвоката  практично  не залежить від результатів роботи інших адвокатів та  об’єднання в цілому. Члени традиційних об’єднань як правило  не можуть розраховувати на якісь виплати при виході з об’єднання. Така взаємна незалежність адвокатів – членів традиційного об’єднання один від одного і від об’єднання в цілому  аж ніяк не стимулює їх до співпраці. Не зацікавлені адвокати традиційних об’єднань і у зміцненні матеріально-технічної бази. Відсутність будь-яких матеріальних чи інших стимулів для економічного  розвитку і спонукає членів традиційних об’єднань домагатися визнання своїх організацій неприбутковими.

 Те, що відповідно до закону у разі ліквідації неприбуткової організації її активи не підлягають розподілу між членами, а повинні бути передані іншій неприбутковій організації відповідного виду або зараховані до доходу бюджету, адвокатів традиційних об’єднань не лякає з перерахованих вище причин.

Однак статус неприбуткової організації аж ніяк не відповідає організаційній структурі та  інтересам партнерських (командних) адвокатських об’єднань, що спеціалізуються на таких прямо передбачених Законом України «Про адвокатуру» видах адвокатської діяльності, як подання юридичної допомоги підприємствам, установам, організаціям та здійснення правового забезпечення підприємницької та зовнішньоекономічної діяльності громадян і юридичних осіб.

Здійснення адвокатської діяльності з обслуговування бізнесу потребує інвестицій у приміщення, транспорт, оргтехніку, програмне забезпечення, спеціалістів. До того ж, правове забезпечення бізнесу вимагає глибоких знань у різноманітних галузях законодавства. Одному спеціалісту це вже не під силу. Тому саме  в бізнес-адвокатурі перш за все потрібне створення організації злагоджених команд адвокатів різної спеціалізації. Існування таких команд можливе тільки в рамках партнерських (командних) адвокатських об’єднань.

У адвокатів партнерського об’єднання відсутні «індивідуальні» клієнти. Всі клієнти – це клієнти фірми.  Розподіл гонорарів здійснюється відповідно до установчих документів. Партнерські фірми здатні забезпечити реальну спеціалізацію своїх адвокатів, адже навіть якщо якийсь час для адвоката певної спеціалізації не буде роботи, він зможе отримувати доходи зі спільних заробітків об’єднання. Партнерські адвокатські об’єднання відповідно до  норм чинного законодавства здатні забезпечити інвестування частини зароблених коштів в інфраструктуру, при цьому залишивши за своїми членами певні майнові права при виході з об’єднання. Партнерські об’єднання за рахунок спільних надходжень здатні забезпечити утримання достатньої кількості помічників адвоката. При цьому, співпрацюючи з усіма адвокатами команди, помічники набираються значно більшого досвіду і з часом стають більш професійними спеціалістами з широким світоглядом. Тільки партнерські об’єднання здатні забезпечити формування «єдиного стилю» роботи. Все вищенаведене свідчить, що саме партнерські об’єднання здатні забезпечити максимальну ефективність адвокатської діяльності.

Звичайно, що партнерські (командні) адвокатські об’єднання, хоч вони і не мають на меті отримання прибутку, в жодному разі не можуть бути визнані неприбутковими організаціями відповідно до норм Податкового кодексу України.

Шкода, що Вища кваліфікаційна комісія адвокатури при напрацюванні Рекомендацій щодо оподаткування не врахувала вищенаведених обставин та інтересів колег, що здійснюють адвокатську діяльність у складі партнерських адвокатських об’єднань.

Відправити:
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи