блоги

Продовжую нотатки про реформу адвокатури.

Критикуючи або, навпаки, вихваляючи внесений Президентом України проект закону 9055 "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" багато хто з колег обгрунтовує свої висновки висловами "добре для адвокатів", "погано для адвокатів" і т.п.

Але ж відповідно до Конституції (хай там адвокатуру й відсунули з другого розділу у восьмий), адвокатура в Україні діє для надання професійної правничої допомоги.

Тобто для реализації права людини і громадянина, передбаченого статтею 59 Конституції.

Конституцийного права.

А тому приймаючи   закон, що визначає засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності, законодавець у першу чергу має піклуватися  про інтереси клієнтів.

Скажу банальність, але все ж адвокатура існує для клієнтів (для суспільства у широкому сенсі), а не навпаки.

І внесений Президентом законопроект слід було б оцінювати саме під таким кутом.

Питання не в тому, який закон про нас потрібен нам.

Питання в тому, який закон про нас потрібен суспільству.

Чи не так, колеги?