Подорожі як каталізатор життя людини: кому та чому вони потрібні

Давно відомо, що один з основних еволюційних стимулів розвитку людства – це постійна міграція, переміщення, або іншими словами мандрівки/подорожі (переселення народів, торгівля, дослідження та освоєння нових земель тощо). На мою думку їх роль у житті сучасної людини у постійно мінливому світі стала навіть більшою. Без подорожей повноцінний розвиток особистості вже майже не можливий. 

Можливо хтось зауважить, що не можна робити настільки однозначних та безапеляційних висновків. Можливо він буде правий. Для того, щоб кожний зробив власні висновки, пропоную невеличкий екскурс щодо спеціальних практичних та теоретичних досліджень у даній сфері. Благо, сьогодні, про це у відкритому доступі є безліч необхідної та цікавої інформації. 

 Ефекти від подорожей 

Мабуть представникам багатьох професій, які займаються створенням інтелектуальних продуктів знайомий термін «свіже око». Це коли хтось (такий же профі як і ви) зі сторони може об’єктивно оцінити вашу роботу. У науковому світі при створенні дисертацій обов’язковими є так звані рецензії. Прикладів можна навести багато. 

Так ось основний ефект для розвитку та діяльності мозку у процесі мандрівки (зміни локації, сфери розумової діяльності) – це переключення власного мозку зі звичного, стереотипного середовища, стимулювання (пробудження) певних його центрів діяльності. Образно кажучи своєрідний процес переведення мозку в режим «свіжого погляду». Все інше – нові знання, відчуття, впевненість у собі, позитивні емоції тощо – це вже похідні.

Це якщо говорити про загальний ефект. Зрозуміло що мета та тип мандрівок відрізняються. В залежності від цього відрізняється й психологічний ефект від подорожей, у тому числі – вирішення можливих певних проблем особистості. Тому психотерапевти та справжні спеціалісти туристичного ринку (які цікавляться такими сферами) намагаються давати відповідні рекомендації щодо вибору типу туру. 

Наприклад, свого часу аналітики сервісу Bookingпровели дослідження. Згідно їх опитуванню, більшість туристів відчувають позитивний вплив мандрівок на різні сфери – налагодження особистого життя, професійні здобутки, вміння по іншому дивитись на ті чи інші проблеми. Туристи, які достатньо часу на рік виділяють для подорожей, відповіли, що їм стає легше знаходити нову роботу, міняти життя на краще та відчувати себе впевненіше. Немаловажним є те, що мандрівки приносили туристам більше радості, ніж гроші и робота.

З цього приводу психотерапевти рекомендують дотримуватись певних загальних правил при виборі типів подорожей: в залежності від конкретної життєвої ситуації та психотипу людини. Ось декілька з них. 

1. Якщо людина відчуває недостаню впевненість у своїх силах їй варто звернути увагу на так званий змагальний туризм для самоствердження. Це може бути подолання певних відстаней на маршруті з високими навантаженнями тощо. 

2. Екстремальний туризм допомагає подолати певний творчий застій за рахунок сильного емоційного струсу. 

3. Якщо наступила глибока творча криза спеціалісти рекомендують робити вільні подорожі з довільним вибором маршруту. Такі тури також задовольняють потребу у посиленню відчуття незалежності та особистої свободи. 

4. При депресії, думках про суїцид – краще обирати екскурсійний груповий туризм, бачити нове постійно перебуваючи у соціумі. 

5. Тяжкі захворювання на кшталт залежності від наркотиків чи алкоголю може долатися через паломництво до святих місць. 

6. Якщо ви тяжко працюєте з великими психологічними або фізичними навантаженнями, то найкраще перезавантаження – це поїздка на курорт до моря. 

Але тут важливо розуміти, що це тільки певні загальні правила. При виборі виду подорожей немає універсальних інструкцій. Потрібно послуговуватись суто індивідуальним підходом, враховуючи різні правила, сумуючи свої потреби та можливі ефекти від тих чи інших мандрівок. Й не слід нехтувати порадами як психологівй психотерапевтів, так і тих хто професіонально займається просуванням подорожей зі змістом.

Що кажуть нейробіологи  

Безумовно вчені, у першу чергу нейробіологи, дослідили наукове підґрунтя для подібних висновків про роботу мозку при зміні навколишнього середовища та типу занять людиною. З точки зору нейробіології у мозку при зміні середовища, перемиканню його на інші задачі відбувається подразнення певних нейронних зв’язків.  

Наприклад, як відзначає доктор наук та керівник інтерактивної дослідницької лабораторії Нью-Йоркського університету Венді Сузукі, подорожі позитивно впливають на розвиток мозку, так як через зміну середовища йому доводиться пристосовуватись до нового середовища, інформації, реагувати на подразники, й відповідно працювати активніше.

Нейробіологи стверджують, що один з головних ворогів мозку – це автоматичні дії. Наприклад, у випадку рутинних дій (щоденного повторення маршруту, роботи тощо) мозок створює так звані безликі шаблони – енграми. У термінах біолога Річарда Симона – це фізичні звички або сліди пам’яті, що залишаються повторною дією подразника. У такому випадку не виробляється ацетилхолін – відповідає за психічну та інтелектуальну гнучкість. Іншими словами мозок стає лінивим, й максимально економить енергію. 

Що ж відбувається при мандрівках. Будь-які нові звуки, смаки, запахи тощо подразнюють синапси – місця контактів між нейронами, які служать для передачі сигналів між ними. Чим більше таких подразнень – тим більше наш мозок автоматично починає працювати. Нові нейронні зв’язки швидше формуються при емоційному струсі, який якраз і дають подорожі. Зауважу, що тому і важливо урізноманітнювати навіть мандрівки, отримувати під час них різні емоції. 

Саме з цих причин після поїздок (у тому числі короткочасних) ви відчуваєте, що відпочили, у вас підвищується продуктивність роботи мозку. Кажучи молодіжним сленгом – ви «прокачались». Тому навіть гастрономічний тур здатен перезапустити ваш мозковий центр та підвищити інтелектуальні можливості. Як наводить видання припущення згаданої Венді Сузукі, регулярні поїздки на дегустацію сирів та вин (розширення нюхового та смакового спектру) сприяли росту нових нейронних клітин. 

А ось цитата Адама Галінського, автора досліджень про зв'язок творчості та подорожей. Він стверджує, що адаптація до нової культури «збільшує когнітивну гнучкість (вміння переключатись між ідеями), інтегративність думки та здатність встановлювати глибинні зв'язки між формами». Іншими словами ви отримуєте здатність бачити більш цілісну картину світу, генерувати нові ідеї, самовдосконалюватись.

Наголошую, що поїздки повинні бути більш-менш регулярними. Короткочасних поодиноких недостатньо для позитивного ефекту. 

Що потрібно дітям

Цілком логічно, що для розвитку дитини, її інтелекту, освіти, повноцінного формування особистості подорожі (зміна середовища, роду діяльності) відіграють надважливу роль. Знайомство з новою культурою для молодої психіки, що формується, має не тільки пізнавальне значення. Таким чином дитина також навчається бути більш толерантною до оточуючих, соціалізованою.

З цього приводу Асоціація студентського та молодіжного розвитку (SYTA) провела окреме дослідження, про що повідомив Travel And Leisure. Були опитані 1500 вчителів в США. З них 74% сказали, що туристичні поїздки сильно впливають на дітей. 56% відмітили, що мандрівки впливають на освіту студентів та подальшу кар’єру. На думку викладачів, у дітей, які ознайомились з іншою культурою, виросло бажання навчатись та пізнавати нове. Вони стали більш самостійними, почали займатись самоосвітою, легше адаптуватись до різних життєвих обставин. 

Додам, що згідно різних досліджень, представники нових поколінь все більше воліють самі планувати свій маршрут, а не купувати готові тури. Їм важливо на власному досвіді максимально знайомитись з культурою місцевості, куди вони мандрують, робити нові відкриття, досвід тощо.   

Що все це означає для ринку туристичних послуг? Рано чи пізно його крупним гравцям або доведеться змінитись, або вийти в тираж. Адже, щоб отримати таких клієнтів – представників нових поколінь, турагентствам треба вміти вже пропонувати подорожі зі змістом, зацікавити їх не стереотипними різноманітними маршрутами. Іншими словами – туристичному ринку теж потрібно перезавантаження та вміння подивитись на ситуацію «свіжим оком».