Тріада правосуддя – вороги чи опоненти? (есе про гру за правилами)

Що стане тригером позитивних змін в українській системі правосуддя? Відповідь на це сьогодні шукали судді, прокурори та адвокати.

Наше життя гратиме тими відтінками, якими ми в ньому бачимо. Все залежить від того, як ми сприймаємо події, процеси та людей. Можна безкінечно довго скаржитись на відсутність змін, щоденний негатив, а можна об’єднати наміри і почати діяти. Маленька ремарка – наміри мають бути позитивними.

Сьогодні вперше (як нам повідомили у кулуарах – за останні 100 років) у будівлі Верховного Суду зібрались представники трьох сторін процесу правосуддя  – судді, прокурори і адвокати. Подія, яка мала назву Спільне засідання Ради суддів України, Ради прокурорів України, НААУ, асоціацій, спілок та інших представників адвокатської спільного, Уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини, започаткувала процес розробки Кодексу етики у сфері правосуддя. І саме цей Кодекс має на меті уніфікувати єдині стандарти етики у сфері правосуддя для суддів, адвокатів та прокурорів, тобто – створити єдині правила поведінки фахівців у процесі.

В ході обговорення кожна зі сторін називала ті проблеми, які їй «гарантують» інші учасники процесу. І не можна сказати, що ці проблеми інші сторони не визнають, скоріш – зібрались саме для того, аби цивілізовано вирішити проблему комунікації.

Етичність поведінки судді, прокурора, адвоката та взаємна повага, чи не це і є чинником позитивних змін? Якщо скористатись одним з законів НЛП, бачимо – що зиск будь-якої комунікації завжди полягає у тій реакції, яку вона викликає. І якщо один з учасників процесу свідомо розпочне токсичну комунікацію, годі й чекати позитивної реакції від інших, та і наслідком можуть бути зовсім неочікувані результати.

Окремо хочеться відзначити «чудовий» майстер-клас неетичної поведінки, який присутнім продемонструвала голова РАУ Ізовітова Л.  Мабуть, модератор заходу пан Олег Ткачук (авт. - Голова Ради суддів України), не зрозумів суті імпровізації, і дуже коректно просив пані Ізовітову Л. повернутись до обговорення теми зібрання. Проте, пані Ізовітова Л. із впертістю намагалась висловитись щодо присутності на засіданні Голови Ради адвокатів міста Києва Інни Рафальської. А може це була і не імпровізація? Тоді дійсно стає сумно за подібну поведінку особи, яка очолює Національну асоціацію адвокатів.

Але повернемось до мети зібрання. Що ж запропонували спільноті учасники заходу? Отже, якщо коротко:

1. Є необхідним налагодити постійну співпрацю між Радами суддів, прокурорів та адвокатів.

2. Потрібно розпочати процес формування єдиних стандартів етики у сфері правосуддя.

3. Доцільно створити робочу групу для розробки проекту Кодексу етики у сфері правосуддя.

4. До 1 листопада робоча група має запропонувати концепцію Кодексу етики у сфері правосуддя.

5. Необхідно налагодити спільне навчання етиці на базі Національної школи суддів України, Національної академії прокуратури України та Академії адвокатури України.

6. Слід визнати певні випадки як такі, що порушують гарантії незалежності судової влади (тиск на суддів через реєстрацію щодо них кримінальних проваджень та нездійснення досудового розслідування, дискредитацію суддів представниками державної влади, оприлюднення непідтверджених фактів тощо)

Підсумовуючи обговорення, учасники заходу дійшли висновку, що правосуддя – це основа держави, і необхідно усвідомити спільну відповідальність суддів, прокурорів та адвокатів за сучасний стан правосуддя в Україні. Так, можна критично сприймати подібні зібрання, але для позитивних змін потрібні спільні зусилля. Спробуємо? Маємо не тільки спробувати, а й зробити!