Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
13.05.2024 12:10

Страхування – не розкіш, а необхідність: чому під час війни не варто на ньому економити

Голова Правління MetLife в Україні

Повномасштабна війна, яка розпочалася вже більше двох років тому, стала для українців новою реальністю. Яке місце у цій реальності посідає страхування? Розберемось у цьому просто зараз.

За цей час наші громадяни пристосувалися до життя в умовах війни і суттєво переглянули свій спосіб життя, звички та витрати. За даними дослідження Deloitte «Споживацькі настрої українців у другий рік повномасштабного вторгнення», 92% українців донатять на допомогу ЗСУ або постраждалим внаслідок воєнних дій. Зрозуміло, що структуру решти витрат довелося переглянути.

Також на другому році війни зменшилися частота покупок та рівень витрат українців, окрім таких категорій, як продукти харчування та лікарські засоби. Наприклад, витрати на продукти харчування зросли у 32% українців, а у 26% навіть ці витрати знизились.

Очевидно, що під скорочення потрапили витрати на розваги, одяг та взуття, косметику, побутову техніку та електроніку. Тобто українці продовжують купувати ці товари (порівняно з 2022 роком ці витрати зросли), але лише в межах необхідного.

На жаль, витрати на страхування досі не стали в українців так званою «захищеною статтею», тому в період турбулентності наші громадяни схильні до відмови від подібних «необов'язкових», на їхню думку, витрат.

Навіщо страхування під час війни?

Втім, я впевнена, що під час війни логічно було б навпаки збільшувати витрати на страхування: всі існуючі ризики, які є в мирний час, нікуди не зникли, а до них лише додалися нові - воєнні.

Наприклад, війна збільшила ризик смерті для наших співгромадян не лише в період воєнного часу, але й у довгостроковій перспективі. Вона додала емоційних переживань і стресів, що в цілому негативно впливає на здоров'я. Також, в умовах війни ще більше скоротилася кількість профілактичних відвідувань лікарських закладів з метою виявлення різноманітних захворювань на ранній стадії, тобто збільшилася в рази ймовірність смерті в результаті невиліковної хвороби.

Збільшився й ризики, спричинені, хоч і не прямо, ракетними обстрілами інфраструктури, адже суттєво зросла кількість ДТП та пожеж, що виникають через відсутність світла в оселях і на вулицях нашої країни. 

Та й самі українці стали менш обережними, тому багато хто нехтує сигналами повітряної тривоги, не спускається у бомбосховища або не дотримується правила «двох стін».

В той же час страховики провели колосальну роботу: розуміючи всі наслідки такої недбалості, ряд компаній розробили нові програми страхування від воєнних ризиків або додали покриття від воєнних ризиків до існуючих програм страхування. А дехто почав здійснювати виплати цивільному населенню, навіть якщо випадок був спричинений військовими діями, та, згідно умов договору, підпадає під виключення.

Ще один «штрих» на користь необхідності страхування у воєнний час – досвід інших держав. Наша компанія з самого початку повномасштабного вторгнення вивчала практики роботи наших колег у країнах, де протягом певного часу велися бойові дії. І з їхнього досвіду ми знаємо, що саме поліс страхування життя та здоров’я допомагав виживати багатьом людям.

Чому українці ігнорують страхування?

Але чи стали українці відповідальнішими та застрахували своє майно, життя та здоров’я, а також життя та здоров’я своїх близьких? На жаль, ні. Чи розуміє кожен з нас, що у критичній ситуації наразі практично неможливо отримати допомогу від “добрих людей” або благодійних фондів? Адже всі кошти, які люди можуть виділити на допомогу, переважно спрямовуються на допомогу військовим. Ще складніше стало збирати кошти, коли мова йде про критичне захворювання, що прямо не пов'язане з війною.

Тому у критичній ситуації у пересічного українця одразу виникає безліч питань, які дуже важко вирішити:

● де сьогодні взяти гроші на лікування, якщо не було жодних накопичень або відсутні активи, які можна продати?

● де завтра брати гроші для сплати іпотеки, погашення кредиту або боргів чи інших майнових зобов’язань?

● де тимчасово знайти гроші, поки годувальник знаходиться на лікуванні та не може працювати і заробляти гроші протягом певного періоду часу?

● де постійно брати гроші на утримання інваліда додатково до утримання сім’ї на рівні базових потреб?

Грошей стане менше або не стане зовсім. Треба щось продавати, брати в борг, ставити хрест на багатьох мріяхяк своїх, так і дітей.

Особливо вразливими в цьому сенсі є наші приватні підприємці, власники малого та середнього бізнесу, адже часто кожен працівник такого бізнесу є унікальним та незамінним, єдиним, хто виконує саме певні задачі та не має «дублера» або заступника, бо так економніше.

Запитайте себе сьогодні: «Чому я досі не маю договору страхування життя та здоров’я, коли точно зрозуміло, що він мені потрібен?». І якщо ви дійдете  висновку, що страхування життя дійсно є рішенням, то ось моя порада щодо переліку видів страхування musthave:

1) страхування свого життя,

2) страхування здоров’я на випадок настання критичних захворювань та/або  інвалідності в результаті нещасного випадку,

3) страхування своїх дітей за накопичувальними програмами та програмами страхування здоров’я з додаванням покриття ризику смерті або втрати працездатності страхувальником (тобто вами). Такий набір забезпечить вашим дітям накопичення капіталу до досягнення запланованого віку незалежно від того, чи будете ви живі або в змозі працювати на постійній основі.

Якщо ж ви є власником або керівником бізнесу, то варто подбати і про страхування життя та здоров’я своєї команди.

Чи є шанс у страхування під час війни?

Хтось зауважить, що не все під час війни так трагічно і критично. Я повністю згодна з такою точкою зору, але навіщо ускладнювати і без того нелегке життя та самостійно створювати собі проблеми там, де їх можна уникнути? Адже навіть незначні травми, некритичні хвороби, переломи, опіки вимагають лікування, а значить грошей, які треба знайти. У цивілізованому світі люди сплачують невеликі регулярні страхові платежі і таким чином перекладають питання щодо майна, життя та здоров'я на страхові компанії. А в нашому випадку, коли вірогідність ризиків суттєво зростає через війну, ми сподіваємося, що щось погане може трапитись будь з ким, але точно не з нами.

І в цій ситуації мене дуже тішать дані звіту НБУ «Огляд небанківського фінансового сектору» за IV квартал 2023 року. За даними регулятора, премії зі страхування життя значно зросли як за IV квартал, так і протягом 2023 року: на 22% та 19% відповідно.  Водночас суттєво збільшилися й обсяги виплат: на 19% порівняно з попереднім кварталом та на 41% рік до року. Ці дані свідчать про те, що в умовах війни кількість страхових випадків значно зросла, але при цьому страховики продовжують виконувати взяті на себе зобов'язання: рівень виплат у IV кварталі 2023 року був на третину вищим, ніж наприкінці 2022 року. Тож страхування життя розвивається, і це означає, що свідомість та відповідальність українців, попри все, буде зростати.

Відправити:
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи