Що робити власникам іноземних компаній у 2023 році?
Щоб допомогти орієнтуватись ми зосередилися на ключових аспектах Правил КІК, релевантних для підприємців вже сьогодні.
Війна змінила життя не тільки пересічних українців, але і вітчизняного бізнесу. Потреби у зміні ланцюгів постачання та збуту, перепрофілювання бізнесів та зміни у законодавстві як України, так і багатьох європейських держав, спонукають підприємців перебудовувати свої міжнародні бізнес-структури. При цьому бенефіціарам, окрім суто бізнес-потреб, варто не забувати і про податкові аспекти – серед іншого, правила щодо контрольованих іноземних компаній («Правила КІК»), які тільки нещодавно запрацювали в Україні. Щоб допомогти орієнтуватись у цих «незвіданих водах», ми зосередилися на ключових аспектах Правил КІК, релевантних для підприємців вже сьогодні.
Визначення КІК та їх контролерів
Перше, що потрібно перевірити «потенційному» контролеру КІК, його/її статус податкового резидента, адже Правила КІК поширюються лише на податкових резидентів України. У цьому зв’язку не варто зводити аналіз резидентського статусу до формули «громадянин України = податковий резидент» - водночас, неправильно стверджувати і про те, що проживаючи більшу частину року за кордоном, українець автоматично втрачає свій статус резидента. Питання резидентства складніше, його потрібно аналізувати, враховуючи всі життєві обставини особи, на основі як вітчизняного, так і міжнародного права.
Щоб визнаватись контролером КІК, податковий резидент України має:
- володіти часткою більше ніж 50% у іноземній юридичній особі; або
- володіти часткою у 25 і більше відсотків у іноземній юридичній особі, якщо сумарно з іншими податковими резидентами, розмір частки становить 50 і більше відсотків (мінімальний розмір частки для цілей цього пункту починаючи з 2024 року зменшиться з 25% до 10%).
Водночас, не тільки формально-юридичний контроль може призводити до появи у особи КІК, адже альтернативною підставою для визнання контролером є здійснення фактичного контролю над іноземною юридичною особою. У разі підозри щодо наявності такого контролю над КІК, особі треба звернутись до критеріїв фактичного контролю, окреслених у Податковому кодексі України.
Обов’язки контролера КІК – повідомлення
Визнання контролером КІК призводить до виникнення у фізичної особи цілого ряду обов’язків. Першим зазначимо про обов’язок подання повідомлень про набуття або припинення участі у контрольованих іноземних компаніях, що є актуальним для контролерів вже з початку 2022 року. Важливо відмітити, що цей обов’язок є безумовним та не залежить від розміру компанії, її фінансових показників чи юрисдикції реєстрації. Іншими словами, навіть якщо прибуток КІК не підлягає оподаткуванню в Україні, контролер не звільняється від обов’язку повідомляти про зміну порядку своєї участі у такій КІК. У цьому зв’язку нагадуємо, що санкція за неподання Повідомлення є досить суворою – до контролера може бути застосований штраф у розмірі близько 805 тисяч гривень.
Обов’язки контролера КІК – звіт про КІК
Основною частиною звітності КІК є власне Звіт про КІК, що подається щорічно, разом із річною декларацією про майновий стан і доходи. Водночас, законодавство передбачає, що подання першого Звіту про КІК можна відстрочити – Звіти за 2022 та 2023 рік податкові роки можна подати разом, у 2024 році.
До Звіту обов’язково додаються копії фінансової звітності КІК, що підтверджують розмір прибутку за звітний рік. Ми рекомендуємо також надавати контролюючим органам аудиторський висновок, що підтверджує фінансові результати контрольованої іноземної компанії, оскільки згідно з нормами Податкового кодексу, такий аудиторський висновок є достатнім документом, на основі якого визначається прибуток контрольованої іноземної компанії, а його подання не потребує подальшого надання додаткових документів для підтвердження прибутку КІК. Готувати фінансову звітність за 2022 рік та замовляти аудиторський висновок є сенс вже зараз.
Важливо відмітити, що обов’язок подання Звіту про КІК так само є безумовним. Іншими словами, такий Звіт подається щодо усіх контрольованих іноземних компаній, навіть, якщо компанія, наприклад, не веде діяльність або є збитковою. Водночас, законодавство передбачає перелік критеріїв, під час виконання яких прибуток КІК не підлягає оподаткуванню в Україні.
За порушення правил подання Звіту та оподаткування КІК передбачено сувору відповідальність – за неподання звіту про КІК може загрожувати штраф у розмірі близько 270 тисяч гривень, за невідображення відомостей про КІК у Звіті застосовується штраф до 3% від доходів КІК або 25% від прибутку КІК (більша з сум), проте максимальна сума такого штрафу не може перевищувати близько 2,7 млн гривень.
Обов’язки контролера КІК – декларування дивідендів
У разі ж, якщо бенефіціар отримував від своєї контрольованої іноземної компанії дивіденди, такий дохід підлягає оподаткуванню в Україні вже зараз шляхом подання річної декларації про майновий стан і доходи до 30 квітня 2023 року.
Варто пам’ятати, що Податковий кодекс покладає на контролерів КІК чимало безумовних зобов’язань, які необхідно виконувати щодо усіх іноземних контрольованих компаній, не зважаючи на їх розмір, характер діяльності тощо. Варто також зважати на очікуване вже у найближчому майбутньому повноцінне приєднання України до автоматичного обміну податковою інформацією за стандартом CRS.
- Неправильні бджоли на ринку золота Володимир Стус 03:29
- Аналіз ситуації з Ольгою Харлан під час Чемпіонату світу у серпні 2023 року Тарас Самборський вчора о 15:01
- "Водна армія": як хвиля фейків знищує репутацію за ніч Михайло Зборовський вчора о 13:39
- Нерухомість під час війни: чому інвестиції в Київ та область стають "новою класикою" Антон Мирончук вчора о 10:43
- Багатолике зло: якою буває корупція Анна Макаренко 16.10.2025 17:21
- Матриця Ейзенхауера: як відрізняти термінове від важливого та не вигорати Олександр Скнар 16.10.2025 12:00
- Енергостандарти-2025: спільна мова з ЄС Олексій Гнатенко 15.10.2025 18:47
- Штатні заявники у справах про хабарництво: між викриттям та провокацією Іван Костюк 15.10.2025 16:49
- Звільнення після закінчення контракту: як діяти та що каже судова практика Світлана Половна 15.10.2025 13:29
- Правовий статус ембріона: законодавчі прогалини та етичні виклики Леся Дубчак 14.10.2025 18:51
- Як уникнути конфліктів за бренд: основні уроки з кейсу "Галя Балувана" vs "Балувана Галя" Андрій Лотиш 14.10.2025 17:01
- Дзеркало брехні: чому пластичний скальпель не зцілить тріщини у свідомості Дмитро Березовський 14.10.2025 16:09
- Охорона спадкового майна безвісно відсутніх осіб: ключові правові нюанси Юлія Кабриль 13.10.2025 15:45
- Як встановити цифрові правила в сім’ї та навчити дитину керувати гаджетами Олександр Висоцький 13.10.2025 11:22
- Тиха енергетична анексія: як "дешеві" кредити дають іноземцям контроль над генерацією Ростислав Никітенко 13.10.2025 10:15
- Як скасувати незаконний розшук ТЦК через суд: алгоритм дій та приклади рішень 204
- Як грантрайтинг змінює жіноче підприємництво в Україні і чому цьому варто вчитись 187
- Як уникнути конфліктів за бренд: основні уроки з кейсу "Галя Балувана" vs "Балувана Галя" 108
- Як ШІ трансформує грантрайтинг – і чи професійні грантрайтери ще нам потрібні 87
- Звільнення після закінчення контракту: як діяти та що каже судова практика 81
-
Bloomberg: Зеленський попросить у США газ в обмін на доступ до ГТС України
Бізнес 30339
-
Офіс генпрокурора закрив кожну третю кримінальну справу проти бізнесу
Бізнес 16234
-
Православні країни приречені жити гірше? Клімкін питає Грицака: великий подкаст
4854
-
У Києві приватизують офіс компанії, яка проєктувала майже всі станції метро
Бізнес 4109
-
"Ми збентежені цими цифрами". Гетманцев розповів про падіння прямих інвестицій в Україну
Фінанси 3006