Життя чи гаманець: тютюнові виклики парламентських буднів

Чи дійдуть депутати спільної думки в регулюванні тютюнового ринку

Кілька років активно точаться дискусії навколо тютюнового ринку з його новими продуктами. З одного боку – щодо захисту здоров’я нації та обмеження споживання тютюнових виробів всіх видів, а з іншого – про баланс інтересів виробників тютюну та споживачів.

Проводяться круглі столи, конференції, виходять статті з аналізом європейських норм та досвіду «боротьби» з надмірним палінням та оподаткуванням сфери.

Влада та виробники уклали Меморандум про наміри для забезпечення стабільності на тютюновому ринку  та підтримки конкурентного середовища. Основні напрями - конкурентна політика, фіскальна політика та боротьба з контрабандою. Жодного спільного рішення спеціально створена робоча група не запропонувала. Та припинила свою роботу через дев’ять місяців після створення.

Але питання не вирішуються. Положення Директиви 2014/40/ЄС щодо виробництва, представлення та продажу тютюнових виробів і супутніх продуктів не імплементовані в національне законодавство.

Так, Директива 2014/40/ЄС передбачає:

- впровадження уніфікованої типології тютюнових виробів, в залежності від способу їх споживання (тютюнові вироби для куріння, бездимні тютюнові вироби, новітні тютюнові вироби); 

- оновлені правила маркування тютюнових виробів для куріння - збільшення розміру медичних попереджень про шкоду тютюнопаління;

- правила маркування та нанесення попереджень на бездимні тютюнові вироби;

- запровадження визначення та регулювання електронних сигарет, заправних контейнерів та трав’яних виробів для куріння;

- заборону використання смакових добавок до тютюнових виробів, як один із засобів маркетингу;

- зменшення допустимих норм вмісту нікотину, смоли і монооксиду вуглецю;

- обмеження реклами та спонсорства електронних сигарет;

- механізм простежуваності обігу тютюнових виробів за допомогою електронної системи контролю.

На сьогодні вже зареєстровано кілька відповідних законопроєктів, кожен з яких частково або в повній мірі враховує положення Директиви. Це і проєкт № 2199 («Слуга народу»); № 2719 («Європейська солідарність»); № 4114 («Слуг народу», «За майбутнє»); № 4358 (депутати різних груп).

І якщо профільним парламентським комітетом по першим трьом законопроєктам визначено Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики, то проєкт № 4358 розглядається у Комітеті з питань здоров'я нації, медичної допомоги та медичного страхування.

Проєкт № 4358 є результатом узгодження в Комітеті єдиної редакції проєкту Закону, що враховує положення проекту 2813 та альтернативних до нього. Та саме його Комітет пропонує до винесення у сесійну залу та рекомендує прийняти за основу у першому читанні.

Ключовими положеннями № 4358 є:

- заборона реклами та спонсорства електронних сигарет та рідин до них, сигарет для нагрівання (ТВЕН) та електронних пристроїв для куріння;

- заборона продажу тютюнових виробів, електронних сигарет, сигарет для нагрівання тощо особам до 21 віку;

- запровадження європейських вимог до медичних попереджень на упаковках електронних сигарет, рідин та сигаретах для нагрівання;

- збільшення медичних попереджень на пачках з 50 до 65% від площі пачки з фотографіями-малюнками наслідків куріння;

- заборона продажу ароматизованих сигарет, включно з рідинами для електронних сигарет;

- розширення переліку приміщень та закладів, де забороняється вживання тютюнових виробів всіх видів та надання повноваження міським, сільським, селищним радам визначати додаткові «бездимні» місця.

Проєкти № 2719 та № 4358 досить детально враховують основні положення Директиви.  Однак не вирішують питання простежуваності[1] обігу тютюнових виробів за допомогою тих механізмів і основних підходів, які передбачає європейський документ. І якщо проєкт депутатів різних груп не містить жодних пропозицій по впровадженню механізму відстеження. То пропонований у № 2719 підхід піддавався критиці з боку експертів, ЗМІ та отримав негативну оцінку НАЗК як такий, що містить корупційні норми. Адже створює передумови для зайняття окремими суб’єктами монопольного становища на ринку тютюнових виробів.

Впровадження автоматизованої системи контролю за обігом тютюнових виробів пропонує й проєкт закону № 3044-а («Слуга народу»), метою якого є удосконалення адміністрування акцизного податку на тютюнові вироби та посилення контролю за їх обігом. Контроль за обігом забезпечуватиметься ідентифікаторами на пачках тютюнових виробів. Генерацію таких кодів здійснюватиме ДПС в електронному вигляді. А виробників, імпортерів та експортерів, торгівців тютюновими виробами зобов’яжуть  зареєструватися в автоматичній системі контролю і зареєструвати об’єкти та обладнання. Автоматична система акумулюватиме  всі дані, забезпечуватиме доступ до них. А оператором сховища даних пропонують визначити ДПС.

Крім вищезазначених, в Парламенті зареєстровані також проєкти № 4170  («Слуга народу») і № 2646  («Слуга народу»). Які не враховують положення Директиви, а пропонують вирішити лише точкові проблемні питання. Такі, як обов’язок продажу оптовими продавцями тютюнових виробів виключно у безготівковій формі та ліцензіатам; заборона продажу в обсягах більше 35% загального обсягу реалізації в межах країни та заборона продажу тютюнових виробів особам, які не досягли 21 року.

Отже, на сьогодні маємо законодавчі ініціативи. Проте, єдиної узгодженої позиції поки немає. Окремі напрацювання потребують змін та коректив відповідно до європейських вимог. А в цей час ринок, який розвивається та оновлюється, працює в Україні за старими правилами.


[1] За допомогою електронної системи контролю (track&trace) відслідковується рух тютюнових виробів: від пачки до коробу, та від виробника до кінцевої точки продажу. Це допомагає правоохоронним та контролюючим органам виявляти контрабандну та контрафактну продукцію, встановлювати місце виготовлення нелегального товару та прослідковувати його рух.