Пайові внески на розвиток населених пунктів – крок до розвитку чи до стагнації?
В який раз доводиться персвідчуватись в гіперторфованій системі прийняття рішень практично на усіх рівнях владних повноважень
З практично, від усіль лине пісня про українські реформи та їх успішність. І однією з таких реформістких мелодій урядовців є законодавчі новели, що правда поки у вигляді законопроекту про вилучення норм, що регулюють пайову участь у розвитку інфраструктури населених пунктів.
Трохи по суті
Будемо відвертими, хто б що не говорив, але економічний поступ в Україні є. Не такий оптимістичний на який сподівається пересічний мешканець, але є.
І цілком логічно, що існує тісний зв'язок між розбудовою інфраструктури території та економічним зростанням. Десь зростають у небо багатоповерхівки, десь розвивається транскордонна логістична чи рекреаційна мережа (наприклад, м.Святогірсь, Донецька обл..), а десь ще недавно було чути постріли (наприклад, м.Маріуполь, Донецька обл.). і практично, проходить лінія розмежування.
Зрозуміло, що певні території є більш привабливими для інвесторів ніж інші. Десь девелопери, компанії з розвитку територій, забудовники працюють більш охоче, а десь ні. Так от одним з таких дієвих інструментів за допомогою якого можна залучати додаткові кошти до місцевого бюджету, робити територію інвестиційно привабливою є пайова участь у розвитку інфраструктури населених пунктів. Наявність такої пайової участь є цілком логічною.
Якщо наприклад, забудовник збудував багатоповерховий будинок – його ціль на цьому заробити. І це правильно, інвестиції мають окуповуватись, до того ж якнайшвидше. Пайовий внесок для такого підприємця – обуза., зменшує власні прибутки. З іншого боку якщо паралельно не розвивати транспортну мережу, систему дитячих та спортивних майданчиків, не формувати благоустрій така територія, хоч і заселена мешканцями буде «мертвою». Саме на наповнення життям забудованого простору йдуть пайові внески.
Таким чином, що Бюджетний кодекс, що Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» вказують на те, що внески від пайової участі є тим джерелом наповнення місцевих бюджетів яким активно можуть користуватись органи місцевого самоврядування для створення привабливого та комфортного громадського простору.
Що пропонується?
А пропонується банальщина. Тут ми і приходимо до тієї гіпертрофованої тези з якої починали. Пропонується банально вилучи з ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльност» статтю 40. Не модернізувати, не вдосконалити, а буквально дослівно «виключити». Саме цікаве, що при цьому норма про пайові внески до бюджетів розвитку у Бюджетному кодексі залишається! Що виходить: пайові внески ніби є і в водночас їх немає. Таким чином на законодавчій розтяжці в розкаряку, що забудовники, що органи місцевого самоврядування. Ось така інвестиційна привабливість в нас виявляється з’являється. Ми ж залишаємось з необладнаними майданчиками, неосвітленими вулицями, відсутністю підключень до води чи опалення в поверхових забудовах, школах. Така собі а-ля совдепія, як це і зараз трапляється по усій території України.
Не зрозуміло - це децентралізація, чи централізація?
Чесно кажучи в усій цій завареній каші не розумію одного. Добре, урядовці підняли шум, що пайові внески це погано тому, що іх наявність знижує інвестиційну привабливість територій, буцім то 10 % пайового внеску від вартості забудови це дуже багато. Погоджуюсь, але органи місцевого самоврядування вправі самостійно приймати рішення про розмір збору чи частки і тим сами впливати на інвестпривабливість. Якщо ми говоримо про децентралізацію то більше повноважень по прийнятю рішень потрібно передавати на місця. Ось саме це впливає на рейтинги «Ведення бізнесу», а не регуляторна діяльність з центру.
В Донецькій області у м. Маріуполь місцевою радою встановлено мінімально можливий пайовий внесок на рівні 1 гривні для будь кого, в м. Краматорськ 6 % для нежитлової забудови і 1 % для житлової, в рекреаційному та лісистому м.Святогірську максимальний - 10 % і 4 % відповідно. На мій погляд різниця в розмірі часток пайових внесків, це і є інвестиційна привабливість території в комплексі з іншими соціально-економічними та природними факторами. До того ж можна підійти диференційно в кожному окремому випадку до встановлення частки пайової участі. Наприклад, в порядку про визначення розміру пайового внеску органом місцевого самоврядування можна закласти наступну регресивну шкалу.
Розмір інвестиції до, млн.грн. | 5 | 10 | 25 | 50 | 100 | 150 | 300 | 500 |
Частка. %, для нежитлових будівель та споруд | 10,0% | 9,0% | 8,0% | 7,0% | 6,0% | 5,0% | 4,0% | 3,0% |
Такий самий підхід можна застосувати і до житлової забудови. Опрацювавши ще інші альтернативні варіанти ми можемо отримати і інвестиції, і інфраструктуру.
Трохи про індустріальні парки
Припустимо, народні депутати проголосували за виключення норми про пайові внески. Разом з статтею 40 вище згаданого закону, звичайно виключили норму про те, що до пайової участі не долучаються об’єкти у межах індустріальних парків. Ця норма ледь не єдина, що приваблювала, в тому числі іноземних інвесторів, тобто робила привабливою таку інвестиційну діяльність Як бути з тими хто вже почав щось робити, розуміючи, що має преференцію, а тепер він такий як і всі? В такій ситуації ставка на індустріальні парки, як фундамент модернізаційного розвитку країни, практично стає фікцією. Але страшно не це, страшніше, що такі підходи до прийняття, без глибинних, виважених аналітичних дискусій у підсумку, впливають на довіру, як пересічних громадян, так і інвесторів. В результаті буде як завжди: ми залишимось і без пайових внесків, і без індустріальних парків, і без милих вуличок та двориків.
- Альтернативи децентралізації енергогенерації в Україні не існує Олексій Гнатенко вчора о 15:31
- Відкриті дані: прозорість проти корупції Діана Граділь вчора о 13:39
- Способи захисту прав власника від самочинного будівництва на земельній ділянці Євген Морозов вчора о 10:45
- Власть, наука, интеллект – инвестиции в средний и малый бизнес и устойчивое развитие Вільям Задорський вчора о 04:01
- Прифронтовий Миколаїв. Яку допомогу можна отримати у місті, де лінія фронту зовсім близько Галина Скіпальська 25.07.2024 13:53
- На що дивляться інвестори? Олександр Висоцький 25.07.2024 12:22
- Де нормальний начпрод, там якісні продукти харчування Дана Ярова 25.07.2024 12:06
- Розвиток європейського ринку водню: Нові ініціативи та перспективи Олексій Гнатенко 25.07.2024 10:17
- Внесіть зміни у свій щоденний "to do list" Катерина Кошкіна 25.07.2024 09:59
- Гранти на відновлення та енергоефективність житла: можливості від Фонду енергоефективності Єгор Фаренюк 24.07.2024 21:44
- Порушення прав власника земельної ділянки внаслідок самочинного будівництва Євген Морозов 24.07.2024 19:48
- Як застосувати методи відбору постачальників НАТО у наших реаліях? Євгеній Сільверстов 24.07.2024 18:00
- Кого підтримуватиме Ізраїль під час виборів у США? Олег Вишняков 24.07.2024 13:22
- Європейська рада схвалила висновки щодо інфраструктури електромережі ЄС Олексій Гнатенко 24.07.2024 12:30
- Спільна власність чоловіка та жінки, які проживають без реєстрації шлюбу Євген Морозов 23.07.2024 19:26
- Boris Johnson: Запрошення до усвідомлення – домовлянь з РФ не буде 1883
- Суди проти рф – реалії, фантазії, міфи. Перспективи Арбітражу 299
- Як застосувати методи відбору постачальників НАТО у наших реаліях? 91
- Чому конкурентні закупівлі – це більше ніж просто вимога закону 65
- Дизайн дитячого простору 63
-
11 млрд доларів тому, кого немає. На що просила гроші Україна в Берліні
Бізнес 87050
-
У Харкові обрали нові назви для трьох станцій метро
Бізнес 11258
-
Помпео виклав своє бачення мирного плану Трампа: лендліз на $500 млрд і реальні санкції
Бізнес 9249
-
Криза мобільного зв’язку. Скільки коштуватиме подовження зв'язку під час відключень
Бізнес 5719
-
Київський підприємець почав розбирати Tesla, щоб заряджати оселі – FT
Технології 5427