Результат камеральної перевірки при розбіжностях між даними ЄРПН і у декларації
Збільшення грошових зобов`язань за наслідками камеральної перевірки, під час якої виявлено розбіжність даних податкової декларації та даних ЄРПН
16 січня 2024 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рамках справи № 440/2547/22, адміністративне провадження №К/990/14594/23 (ЄДРСРУ № 116336355) досліджував питання щодо результату камеральної перевірки при розбіжностях між даними ЄРПН і даними у податкової декларації.
Якщо систематизувати висновки Верховного Суду з питання правового значення і суті камеральної перевірки, вони полягають в тому, що камеральна перевірка проводиться виключно на підставі даних, які зазначені у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість, Єдиного реєстру акцизних накладних та даних електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних системи обліку даних реєстратора розрахункових операцій (відповідно до абзацу першого підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК зі змінами, внесеними Законами №2628-VІІІ та №129-ІХ).
Тобто, якщо під час камеральної перевірки контролюючий орган на підставі саме інформаційних баз даних виявить, що платник податків занизив податкові зобов`язання з відповідного податку, це може бути підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення із визначенням суми занижених зобов`язань.
Однак, у випадку, якщо для висновку про заниження податкових зобов`язань необхідним є дослідження безпосередньо первинних документів, які підтверджують показники податкової звітності, питання достовірності, повноти нарахування і сплати податку підлягає перевірці шляхом проведення документальної перевірки.
Як встановлено у цій справі, підставою для збільшення позивачеві грошових зобов`язань став висновок контролюючого органу, що дані ЄРПН не відповідають даним, зазначеним у податковій декларації. Тобто, висновок контролюючого органу хоча і ґрунтується виключно на даних інформаційних систем, однак, не є достатнім для висновку саме про заниження позивачем податкових зобов`язань, зокрема, у відповідному звітному періоді, оскільки для такого висновку необхідною є перевірка обставин та змісту відповідних господарських операцій.
(!!!) Безпосередньо у пункті 201.10 статті 201 ПК України міститься пряма норма про те, що виявлення розбіжностей даних податкової декларації та даних Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.
На переконання Верховного суду, така вимога податкового законодавства ґрунтується на тому, що виникнення обов`язку зі сплати податкових зобов`язань пов`язане саме із фактом виникнення бази оподаткування відповідним податком, зокрема, вчинення платником податків оподатковуваної операції.
Саме такий підхід і викладено у постанові Верховного Суду від 11 грудня 2018 року у справі № 804/2535/16 (пункт 13 постанови) - Закон встановлює обов`язок продавця при здійсненні операцій з постачання товарів, у день виникнення податкових зобов`язань, скласти, зареєструвати в ЄРПН та надати покупцю податкову накладну. Разом з тим, у разі відсутності факту реєстрації платником податку (продавцем товарів) податкових накладних у ЄРПН, у продавця наявний обов`язок включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.
Верховний Суд у постанові від 16 грудня 2019 року у справі № 200/12345/18-а виклав висновок про те, що за нормами чинного законодавства, саме на дату виникнення податкових зобов`язань складається податкова накладна, яка має бути зареєстрована в ЄРПН, натомість, законодавством не передбачено підстав для реєстрації податкової накладної, якщо податкові зобов`язання не виникали, відповідно, не визначено й наслідків такої реєстрації. Висновок, що внаслідок реєстрації податкової накладної у платника податків виникли податкові зобов`язання і, відповідно, обов`язок з їх сплати, суперечить засадам встановлених податків і зборів, визначених статтею 7 ПК України.
Отже, саме факт здійснення оподатковуваної операції є підставою для виникнення податкових зобов`язань, суми податку за якими в обов`язковому порядку мають бути задекларовані в податковій декларації і сплачені протягом встановленого законодавством строку. Підставою для висновку про заниження платником податків податкових зобов`язань з ПДВ може слугувати виявлений контролюючим органом факт здійснення платником податків оподатковуваної операції, за наслідками якої не задекларовані і не сплачені податкові зобов`язання в повному розмірі.
Відповідно контролюючий орган, виявивши розбіжність між даними ЄРПН і даними, які зазначені у податковій декларації, повинен був перевірити, чи виникли у спірному періоді у позивача податкові зобов`язання, тобто, чи вчинялися ним оподатковувані операції у спірний період, що є можливим під час проведення документальної перевірки, оскільки передбачає здійснення аналізу первинних документів.
ВИСНОВОК: Відповідно, контролюючий орган не має правових підстав для прийняття податкового повідомлення-рішення про збільшення грошових зобов`язань за наслідками камеральної перевірки, під час якої виявлено розбіжність даних податкової декларації та даних ЄРПН.
- Відкритий лист до Президента України В.А. Зеленського Вільям Задорський вчора о 22:34
- Демографічна криза в Україні – можливі шляхи подолання Дмитро Соболєв 13.06.2025 15:39
- Катівні на окупованих територіях: системна практика чи випадкові злочини Костянтин Автухов 13.06.2025 15:01
- Формальність чи реформа розподілу видатків на оплату праці в державних органах Андрій Заболотний 13.06.2025 13:41
- Відвертість із ШІ: як душевні розмови з ChatGPT стають загрозою безпеці Ігор Шевцов 13.06.2025 10:08
- Конкурс без поваги до суспільства Євген Магда 13.06.2025 09:40
- Книги vs гаджети – конкуренція чи синергія? Віктор Круглов 13.06.2025 00:52
- Законопроєкт 4380 – це про повагу до гідності людини та розвиток громад, а не про прибуток Лариса Білозір 12.06.2025 19:15
- Задонатили на армію чи волонтерам? Можете повернути частину податку Юлія Мороз 12.06.2025 14:51
- Як електронний документообіг трансформує великі компанії: досвід, що працює Олександр Вернигора 12.06.2025 10:17
- Як правильно обрати тип експертизи для ювелірних виробів: поради експерта Віктор Худоченко 11.06.2025 18:25
- Что грозит отсрочке студентов от мобилизации: анализ законопроекта №13193 Віра Тарасенко 10.06.2025 22:13
- На сцену виходить Дональд Федорович, в руках тримає череп Дана Ярова 10.06.2025 19:35
- Неочевидні деталі, від яких залежить успіх івенту Олексій Куліков 10.06.2025 13:46
- Судова експертиза для адвокатів: як не програти справу через неправильний вибір експерта Юрій Григоренко 10.06.2025 12:46
- Відвертість із ШІ: як душевні розмови з ChatGPT стають загрозою безпеці 174
- Скасування Господарського кодексу України. Головні положення змін 160
- Конкурс без поваги до суспільства 128
- Судова експертиза для адвокатів: як не програти справу через неправильний вибір експерта 123
- Скандал з мобілізацією на Буковині: багато питань та шокуючі зізнання 113
-
ВАКС затвердив найбільшу угоду про визнання винуватості в історії України
Бізнес 22978
-
Ізотоп Іран-235 і напіврозпад світової системи
Думка 12859
-
Через Раду намагаються протягнути нову "соєву правку"
Бізнес 9518
-
Балістика, народжена війною. Чому справжня ракетна програма – це тест на дорослість України
6904
-
Пенсійний фонд Швеції продав усі акції Tesla і додав компанію до "чорного списку"
Бізнес 6688