Відмова нотаріуса, якщо продавця внесено до Єдиного реєстру боржників

16 червня 2021 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду в рамках справи № 757/22958/19-ц, провадження № 61-12026св20 (ЄДРСРУ № 97903461) досліджував питання щодо відмови нотаріусом від вчинення нотаріальної дії щодо відчуження майна, якщо продавця внесено до Єдиного реєстру боржників.

Нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти (статті 50 Закону України «Про нотаріат»).

Тлумачення статті 50 Закону України «Про нотаріат» свідчить, що слід розмежовувати оскарження: 1) нотаріальної дії, 2) відмови у вчиненні нотаріальної дії; 3) нотаріального акта.

Згідно частини першої статті 9 Закону України "Про виконавче провадження" Єдиний реєстр боржників - це систематизована база даних про боржників, що є складовою автоматизованої системи виконавчого провадження та ведеться з метою оприлюднення в режимі реального часу інформації про невиконані майнові зобов`язання боржників та запобігання відчуженню боржниками майна.

Відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників одночасно з винесенням постанови про закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пунктів 1, 3, 11 частини першої статті 37 цього Закону або повернення виконавчого документа до суду на підставі статті 38 цього Закону чи в день встановлення виконавцем факту відсутності заборгованості за виконавчими документами про стягнення періодичних платежів (частина сьома статті 9 Закону України "Про виконавче провадження".

Відповідно до пункту 8-1 частини першої статті 49 Закону України «Про нотаріат» нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, відмовляє у вчиненні нотаріальної дії, якщо, особа, яка звернулася з проханням про вчинення нотаріальної дії щодо відчуження належного їй майна, внесена до Єдиного реєстру боржників.

Тлумачення пункту 8-1 частини першої статті 49 Закону України «Про нотаріат» (в редакції, яка діяла на час відмови у вчиненні нотаріальної дії) свідчить, що нотаріус відмовляє у вчиненні нотаріальної дії у всіх випадках, якщо особа, яка звернулась з проханням про вчинення нотаріальної дії щодо відчуження належного їй майна, внесена до Єдиного реєстру боржників. Законодавець не пов`язував відмову у вчиненні нотаріальної дії із тим, що видавався виконавчий лист на звернення стягнення на іпотеку і особа була іпотекодавцем, а не боржником за основним зобов`язанням. Тобто, цивілістичне розмежування статусу боржника та іпотекодавця не було покладено в основу для формулювання підстави для відмови у вчиненні нотаріальної дії, оскільки відмова у вчиненні нотаріальної дії залежить тільки від внесення особи до Єдиного реєстру боржників.

Встановивши, що на момент звернення з проханням про вчинення нотаріальної дії щодо відчуження належного йому майна, позивач був внесений до Єдиного реєстру боржників, суди зробили правильний висновок, що нотаріус діяв в межах наданих законом повноважень та обґрунтовано відмовили в задоволенні позовної вимоги про визнання протиправною відмови у вчиненні нотаріальних дій, оскільки суд не може зобов`язати нотаріуса вчиняти дії щодо вирішення питань, які безпосередньо належать до його компетенції (аналогічні висновки, викладені у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 10.04.2019 у справі № 161/9939/17, від 01.03.2021 у справі № 473/1878/19, від 16.06.2021 у справі № 757/22958/19-ц, від 01.09.2021 у справі № 185/9807/19).

Таким чином у разі, якщо особа, яка звернулася з метою відчуження майна, значиться в реєстрі боржником, нотаріус або реєстратор зобов’язаний відмовити в здійсненні будь-яких реєстраційних дій та повідомити органу державної виконавчої служби або приватному виконавцю про майно, з питань відчуження якого звернувся боржник. А виконавець, в свою чергу, накладає арешт на таке майно.

ВИСНОВОК: Нотаріус відмовляє у вчиненні нотаріальної дії у всіх випадках звернення особи щодо вчинення такої дії, якщо вона внесена до Єдиного реєстру боржників, незалежно від того, чи є особа боржником за основним зобов’язанням чи майновим поручителем.