Відступлення майбутніх грошових вимог: особливості та судова практика

Особливості відступлення новому кредитору майбутніх грошових вимог до боржника.

18 жовтня 2018 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в рамках справи № 910/11965/16 (ЄДРСРУ № 77749354) досліджував особливості відступлення майбутніх вимог до боржника.

Відповідно до положень ст.ст. 512, 514 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою, у тому числі внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). При цьому, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, за приписами чинного законодавства відступлення права вимоги може здійснюватися лише стосовно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав.

Чинне законодавство не забороняє відступлення майбутніх вимог, однак це стосується майбутніх вимог тільки за умови їх визначеності, тоді як передача за правочином невизначених, позбавлених конкретного змісту вимог, у тому числі й на майбутнє, тягне за собою наслідки у вигляді неукладеності відповідного правочину, оскільки його сторонами не досягнуто згоди щодо предмета правочину або такий предмет не індивідуалізовано належним чином.

В той же час недійсним може бути визначений лише укладений договір, а встановивши факт неукладеності оспорюваного договору, суд мав відмовити в позові (визнання недійсним договору про відступлення права вимоги), тому що неукладеність договору виключає визнання його недійсним, оскільки він не є таким, що відбувся.

Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 24.04.2018 у справі №914/868/17 (ЄДРСРУ № 73730399).

ВИСНОВОК: Чинне законодавство не забороняє відступлення майбутніх вимог, в той же час це стосується майбутніх вимог тільки за умови їх визначеності.