Аспект законності проведення повторної камеральної перевірки

05 лютого 2019 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рамках справи № 824/51/16-а, адміністративне провадження №К/9901/27065/18 (ЄДРСРУ № 79615454) досліджував питання повторності проведення камеральної перевірки.

За приписами підпункту 75.1.1 пункту 75.1  статті 75 Податкового кодексу України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій).

Як зазначено у пункті 76.1 статті 76 Податкового кодексу України камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних, як це встановлено пунктом 200.10 статті 200 податкового кодексу України.

Строки подання податкових декларацій встановлені пунктом 49.18 статті 49 Податкового кодексу України, підпунктом 49.18.1 якого зазначено, що податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Звітним періодом для платника податку на додану вартість є один календарний місяць, що встановлено пунктом 202.1 статті 202 Податкового кодексу України.

Згідно пункту 86.1 статті 86 Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Пунктом 86.2 статті 86 Податкового кодексу України встановлено, що за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

ВАЖЛИВО: Узагальнюючи вищенаведене, після подання податкової звітності, дані, зазначені у декларації, перевіряються податковим органом на протязі 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, не складання податковим органом акта за спливом строку перевірки свідчить про відсутність порушення.

В той же час,  19 листопада 2018 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рамках справи №804/4100/17, адміністративне провадження №К/9901/4937/17 (ЄДРСРУ № 77925879) досліджував питання можливості проведення податковим органом камеральної перевірки за час дії мораторію.

Порядок проведення камеральної перевірки та його процедуру врегульовано статтею 76 ПК. Зокрема, камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення перевірки не обов'язкова.

Відповідно до підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України, камеральна перевірка проводиться у приміщенні податкового органу виключно на підставі податкових декларацій (розрахунків), поданих платником податків. Об'єктом перевірки за положеннями цього підпункту є серед іншого дані Єдиного реєстру податкових накладних.

(!!!) Об'єктом камеральної перевірки є виключно дані, які знаходяться в розпорядженні податкового органу, будь-які інші дані не можуть бути предметом дослідження податковим органом.

Аналогічну позицію викладено Верховним Судом у постановах від 23 червня 2018 року по справі №803/552/17, від 21 червня 2018 року по справі № 813/448/17, від 27 лютого 2018 року по справі № 808/918/17, від 13 лютого 2018 року по справі № 805/4016/16-а.

Крім цього, 05 лютого 2019 року в рамках справи № 817/907/16,  адміністративне провадження №К/9901/35531/18 (ЄДРСРУ № 79616346) Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду визнав, що податкове повідомлення-рішення прийняте на підставі електронної перевірки даних діяльності платника податку, не може бути підставою для самостійного визначення суми грошового зобов'язання контролюючим органом, про що безпосередньо зазначено в підпункті 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, що й доводить порушення контролюючим органом способу реалізації владних управлінських функцій та спростовує правомірність прийняття спірного податкового повідомлення-рішення.

ВИСНОВОК: Враховуючи той факт, що проведення повторної камеральної перевірки Податковим кодексом України не передбачено, то протиправність її проведення та безпідставність висновків, які покладені в основу прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, обумовлює безпідставність визначення податкового правопорушення і, як наслідок цього, безпідставність застосування штрафу.